Є мейнстрім, а є книжки «на любителя». Є ті, хто захоплюються складною психологічною прозою, а є поціновувачі кривавих трилерів. Хтось живе романами про кохання, а хтось читає тільки фантастику. Не треба соромитись своїх читацьких уподобань. Головне — це читати гарно написані, якісні у своєму жанрі книжки. Спробуйте відступити від своїх звичайних варіантів — можливо, вам відкриється цілий новий світ.

 

Тетяна Гордієнко, WoMo

 

 

Павич — європейська відповідь латиноамериканській традиції магічного реалізму. Про історичниїх хозарів ми пам’ятаємо тільки те, що, маючи можливість вибору релігії для своєї держави, вони прийняли іудаїзм, а ще воювали з князями Київської Руси. Але хозари Павича — зовсім інші: нелінійна проза, оповідання, міф, ідеї каббали, вигадані й реальні релігійні практики — все скидається на складний і захоплюючий сон. Для тих, хто вміє розгадувати сни.

 

 

 

Антиутопія — жанр, який люблять не всі, тому що в ній достатньо елементів, аби навести читача на думку, що страшна фантастика має всі шанси стати страшною реальністю. Люди — створіння жорстокі, їм властиве «вічне повернення» до насильства. Цього разу боротьба точиться між молодими і літніми людьми, між тими, хто має владу і хто її прагне, між тими, хто встановлює правила, і тими, хто ненавидить їх. Не так вже й безрозсудно, але саме тому це й лякає.

 

 

Наукова фантастика тільки тимчасово буває фантастикою, багато хто цього не знає і вважає такі романи вигадками. Так, це вигадки, які знаходять своє технічне втілення рано чи пізно. Пітер Воттс, послуговуючись здобутками сучасної науки у царині психології, психіатрії, антропології, фізики, хімії та біології, автор будує гіпотези про подальший розвиток людства. У «Сліпобаченні» викликом є перший контакт з іншопланетною цивілізацією, у якої свій погляд на майбутнє Землі.

 

 

 

Еміграція іноді сприймається в Україні негативно, а життя діаспори, в тому числі, культурне, раніше не викликало гідного теми інтересу. Тільки зараз, коли переїзд за кордон, радикальна перебудова відносин зі світом і відрив від рідної культури, розрив родинних зв’язків, торкаються мало не кожної української сім`ї, ми починаємо краще розуміти тих, хто цей шлях вже пройшов 100 чи 50 років тому. Аскольд Мельничук, американський письменник, професор Массачусетського університету, написав родинну сагу про пам`ять, спокуту і нову надію.

 

 

Не всі розуміють жарти. Тому не всі можуть оцінити пародію на пафосний, героїчний жанр «шпигунського роману». Усі ймовірні кліше жанру – тут. Від прийому «друг виявляється ворогом, а ворог – другом» до приклеєних вусів, які відклеюються у найнезручніший момент; від гостин у кривавого, але ласого до роскошів, лорда-президента до десятикратного пристрасного сексу пораненого героя з коханою прямо на лікарняному ліжку; від захованого у зубній щітці ножа до опанування бойових мистецтв на секретній базі спецслужб. Змова у змові, зрада на зраді. Власне, роман – це пародія на усю ту медійну картину світу, за якою вже ніхто не спроможний бачити реальності.

 

 

І, нарешті, про кохання. Романи ірландської авторки стають бестселерами, їх екранізують, їх люблять. Ахерн пише про кохання, про сімейні таємниці, пише розумно, без солодких кліше і мильних бульбашок. Ахерн стала відомою у 21 рік, після свого дебютного роману «P.S. I Love You», екранізованого у 2007 році. «Гра в марблз» — роман про те, наскільки ми не знаємо наших рідних. Головна героїня роману, Сабріна, випадково знаходить колекцію свого вже дуже хворого батька і перед нею відкривається ціле потаємне життя найріднішої людини, про яке вона нічого не знала.

 

 

Ми по-доброму заздримо людям, нерви яких настільки міцні, що вони їх ще й люблять «лоскотати» кривавими трилерами. Трилери теж бувають різні. наприклад, «Хірург» став основою для популярного серіалу, у якому пара детективів — Томас Мур та Джейн Ріццолі, — намагаються впіймати маніяка, який хоче вбити жертву іншого маніяка, якого ця жертва при спробі нападу на неї таки вбила. І цей новий маніяк — безжальний збоченець, який піддає своїх жертв жорстоким тортурам за допомогою хірургічниї інструментів. Це вже занадто, думаєте ви? У світі книга розійшлася накладом у 40 мільйонів примірників.