Тому я не про нас. Я про те, що мені особисто було помітним, важливим у нашій книговидавничій галузі. Думки суб´єктивні. Не претендують на вичерпність. Чогось чи когось я могла не помітити. Про щось забути. І все ж.

Здається, пільги таки будуть збережені. За що варто подякувати Олександру Афоніну. Ця пільга тимчасова. Ок. Головне, що її відміна не зараз, коли падіння гривні добряче всіх нас підкосило.

Серед цікавих галузевих стартапів варто відзначити відкриття Книжкової біржі. Це масштабний проект, покликаний полегшити логістику для багатьох видавництв.

Серед видавництв, нових на ринку, в око впадає «Фонтан казок», головним редактором якого є Іван Андрусяк. Власне завдяки постаті Андрусяка, який водночас є автором видавництва, медійною особою і добрим редактором, перші видання потрапили у фокус читацької уваги. Добрі ілюстратори і досить висока активність у соцмережах, в організаціях презентацій – це дуже правильні кроки.

Потішило видавництво Discursus – і книгами Віки Амеліної, Дзвінки Матіяш, Юрія Андруховича, Олексія Чупи та кількох інших авторів, і загалом – бачу хороший розгін і правильну стратегію. Так само приємно за видавництво «Основи» – є хороші, естетичні, модернові знахідки в оформленні книг. Видавництво «Братське» під кінець року подарувало нам гарну теплу дитячу книгу «Подорож листа» від Валі Вздульської і Даші Ракової. І дуже я зраділа, що таки вийшла у «Гранях Т» книга Оксани Лущевської «Авіа, пташиний диспетчер» з ілюстраціями Віолетти Борігард. Отож, «Граням» бажаю якнайшвидше повертатися в сім’ю! 

Видавництву Івана Малковича «А-ба-ба-га-ла-ма-га» вдалося цього року здійснити заповітну мрію - видати «Маленького принца» в дивовижних ілюстраціях Владислава Єрка. Дуже вдалим (ще й з нагородою BBC) став творчий експеримент від Катерини Штанко, котру всі знають як художницю, а тут вона виступила ще й в амплуа письменниці, з книгою «Дракони, вперед!». Але ще більш знаковим для мене є те, що Іван встигнув видати томик віршів Олега Лишеги... Все-таки встиг.

«Урбіно» наполегливо і натхненно працює з серією про Енн із зелених дахів. КСД вистрелило черговим бестселером Жадана – «Месопотамія». Дай, Боже, усім такого автора! (ну але всім не дасть...) Видавництво «Комора» цього року потішило кількома якісними книгами – чекаємо розгону і набирання швидкості. Видавництво «Кальварія», яке веде Анетта Антоненко, здійснило дуже важливий книжковий проект – переклад оповідань Хуліо Кортасара «Поза часом». І якщо говорити про книги іноземних авторів, то подією у царині перекладу стала книга Міленка Єрговіча «Срда співає в сутінках, на Трійцю», що вийшла у «Темпорі» – у бездоганному перекладі з хорватської Катерини Калитко.

Я переконана, що абсолютно всі видавці, які не склали руки, а наполегливо працювали цього року, відчули пожвавлення ринку, відчули його потенційне розширення і готовність читачів до нової якісної української книги.

Що ж до медійного ресурсу, який би говорив про книги, то цього року знаковим є старт порталу Barabooka/ Простір української дитячої книги. БараБука і її керівник Тетяна Щербаченко почали створювати певне середовище критиків та оглядачів дитячої книги, крім того, вони виходять офлайн – організовуючи живі зустрічі з дітьми та авторами.

Я думаю, майбутнє за креативними людьми. І за такими активними, відданими непростій книжковій справі жінками (чомусь це в першу чергу жінки), як Юля Козловець чи Влада Мартиновська (насправді їх набагато більше). Так от, під кінець року київський «Чуланчик» знайшов собі нову домівку – як на мене, в дуже крутому і модному місці (Fedoriv.Hub). І невтомна Юля Козловець уже на повну силу розкручує нове місце. А Влада Мартиновська, котра колись разом з кількома товаришками-однодумцями заснувала і вела чудову донецьку книгарню «Птичкин Дом», з  об’єктивних причин переїхала з Донецька до Одеси. І, о радість (!), тепер працює з новим проектом. В Одесі зовсім нещодавно відкрилася дуже атмосферна книгарня «Бук. Территория детских книг». Хочу додати, що україномовні книги там також є. Оце про дитячу книгарню. А серед дорослих, мабуть, найяскравішою стала книгарня «Довженко. книги. кава. кіно», яку відкрив Олександр Красовицький. За такими суміжними просторами насправді перспектива. А Данило Яневський, який подасть вам пальто чи порадить книгу – цікава фішка!

Серед літературних менеджерів хочу відзначити наполегливого, працелюбного і невтомного Дмитра Стретовича – який цього року разом з однодумцями серйозно розвинув діяльність організації «Центр літературної освіти», влаштував кілька сесій літшколи в різних куточках України. Гідна поваги системність і креативність.

Про дві найбільші книжкові події. «Книжковий Арсенал» був цього року територією оголених емоцій. Після подій Майдану – це була справжня книжкова рекреація, і до того ж дуже добре і чітко організована програма (в ситуації на грані фолу, коли закордонні автори відмовлялися від участі через події в Україні, а українські видавці до останнього вагалися, чи їхати на виставку). Тому великий респект Олі Жук і всій команді. Так само потужним був вересневий Форум видавців у Львові. Але зверну увагу не на величезну програму презентацій, а на дуже важливу ініціативу, на яку наважився форум – а саме на акцію «Третій вік», за якою люди літнього віку купували книги зі знижками. Ця ідея невтомної Олександри Коваль мені видається колосально важливою. Крім того, для старших людей форум і друзі-музиканти влаштували чудовий і зворушливий концерт у філармонії. 

Ось такими були мої суб’єктивні акценти. У вас вони мають право бути цілковито іншими.