Re: цензії

18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
14.12.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до послань
10.12.2024|Ігор Зіньчук
Свобода не має ціни
01.12.2024|Ігор Зіньчук
Томас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях

Інфотека - письменники

Лишега Олег

поет, драматург та перекладач

Народився 13 жовтня 1949 року в в Тисмениці на Івано-Франківщині.

В дитинстві Лишега навчався в художній школі. У 1968 році вступив до Львівського університету, де вивчав англійську філологію.В останній рік навчання Лишегу було відраховано з університету за участь в неофіційному літературному колі «Львівська богема» та публікацію в самвидавному альманасі «Скрин », у якому Григорій Чубай розмістив першим вірш Лишеги «Віч-на-віч ».

Починаючи з 1972 року Лишега проходив службу в армії у Бурятії, де з 1974 року почав викладати англійську в сільській школі Мухоршибірського району. В Бурятії Лишега зацікавився китайською філософією та літературою. 

Після повернення з армії Лишега працював на хутряній фабриці у Тисмениці, пізніше — художником-декоратором сцени у Києві, куди переїхав 1977 році. Там Лишега закінчив кінофакультет Київського державного інституту театрального мистецтва. Товаришував з поетом Миколою Воробйовим, великий вплив на нього справив художник Григорій Гавриленко. У Києві Лишега одружився з телережисеркою Дарією Ткач, разом з якою згодом співпрацював над створенням кількох фільмів. З 1984 року в Лишеги починається «глиняний період», в цей час він випалював глечики у сосновому лісі на Виноградарі.  

Лишезі було офіційно заборонено публікуватися з 1972 по 1988 роки. Перша його книжка під назвою «Великий міст» з´явилася у 1989 році, а вже через рік вийшла друком збірка «Оповідок давнього Китаю», до якої увійшли історії, перекладені ним разом з «совєтським капітаном» Ігорем Зуєвим — Зуєв робив переклад з китайської, а Лишега займався літературною обробкою.

У 1997–1998 роках Лишега відвідав Пенсильванський університет, отримавши стипендію Фулбрайта. Цей рік він жив у Лемонті, Пенсильванія, де працював над перекладами та укладанням антології. 

У 2003 році Вірляна Ткач, режисерка мистецького об´єднання «YARA», поставила виставу за віршем Лишеги «Либідь», а 8 квітня 2011 року у Нью-Йорку в театрі «Ля МаМа» відбулася прем´єра вистави за мотивами поеми «Ворон», написаної Лишегою у 1987 році.

Лишега перекладав українською твори Томаса Стернза Еліота, Езри Паунда, Девіда Герберта Лоуренса, Марка Твена, М. Лаурі, Генрі Девіда Торо, Сильвії Плат, Роберта Пенна Воррена та Джона Кітса. 

У 2000 році Лишега та Джеймс Брасфілд одержали нагороду ПЕН-клубу за переклад англійською мовою збірки «Вибрані вірші Олега Лишеги» (англ.The selected poems of Oleh Lysheha).

Книга Лишеги «Друже Лі Бо, брате Ду Фу» в 2010 році увійшла до довгого списку премії української служби Бі-Бі-Сі «Книга року Бі-Бі-Сі».

Займається дерев´яною скульптурою.



Партнери