Re: цензії
- 18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськНотатки мемуарного жанру
- 17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменницяВолодимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
- 14.12.2024|Валентина Семеняк, письменницяКлюч до послань
- 10.12.2024|Ігор ЗіньчукСвобода не має ціни
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Видавничі новинки
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
Літературний дайджест
Там, де півень (на дві держави піє)
У новій книжці Олесь Ульяненко знову зводить докупи любов і чорнуху.
Старі, як світ, сюжети в оформленні цього автора, вже й церковній анафемі підданого, і в порнографії звинуваченого, щоразу виглядають напрочуд заманливими. Ось і цього разу нова книжка Олеся Ульяненка, до якої увійшов роман «Там, де Південь» і повість «Сєдой», дивує невгамовною енергією автора, спроможного робити з лайна минувшини цукерку популярного треш–чтива. Яким чином? А щоразу в один і той самий спосіб, коли, здавалося, бійки–пиятика і злягання–зґвалтування нам гарантовані, але ідеологічний катарсис надходить з іншого боку.
Отже, пригадуєте нарис «Де когут піє на три держави» Антоненка–Давидовича? Так–от, держава за часу, який описується не в одній книжці Олеся Ульяненка, у нас була одна — радянська. Хіба що наразі автор роману «Там, де Південь» зазвичай «роздвоює» її на два примарні локуси в уяві героя–бандита, закоханого в дівчинку, яка читає Апулея, сидячи «на голці» — про пролетарську буденність радянського містечка і романтику приморської оази в стилі Бабеля з його «Одеськими оповіданнями» і Багрицького з «Контрабандистами». До речі, саме так і виживали у ті бровасто–махрові часи пізнього соціалізму, вигадуючи собі «паралельну» реальність чи то музичного андеґраунду, а чи літературного анахоретства. А ось колишніх «державних» інтенцій у нинішній прозі Ульяненка нема. Віднедавна він узагалі цурається високої національної тематики, і тому в романі «Там, де Південь» маємо лише обережну згадку про «пролетарську сирену», яка кличе народ на фабрику, а з повісті «Сєдой» дізнаємося про рідну країну, яка, «начитавшись Монтеня, не перестала бути феодальною вотчиною». При цьому автор одразу спохоплюється, мовляв, «менше з тим». А раніше ж було «більше», чи не так? Особливо за часів роману «Сталінка», за яку Ульяненко отримав Малу Шевченківську премію.
Хай там як, але свій фірмовий метод у цій книжці Ульяненко демонструє не в «потоці свідомості», за яким збудована його повість «Сєдой», де 22–річна телеведуча Іванда віддається направо й наліво, мріючи про юного ельфа, підтоптана повія Хільда гостить у себе негрів з арабами, божевільний Палич збирає антикварний мотлох, а таємничий Сєдой патронує приміську босоту. Натомість захоплює ну чисто тобі південноамериканська історія «Там, де Південь» у стилі Маркеса і Кортасара — тягуча і нескінченна, як приморська молодість героя, що «зникає тільки тоді, коли ти починаєш рахувати не дні і хвилини, а як їх прожити». Тут тобі і Полковник, якому ніхто не пише і який керує бандитами, і юний бандит у шкірянці на ім’я Штурман із фінкою у чоботі, і старші урки, що, наче аксакали з фільму «Біле сонце пустелі», сидять у вилинялих тільниках під платаном з «обдертими наждаком часу щоками». Ще й відбувається це у приморському місті, «де зелені на білому латки районів наскакували один на одного, наче шматки пирога під час землетрусу», «де любов і смерть човплися в одному ліжку» і «де дівчат запліднював навіть вітер ще у дев’ятирічному віці». Дівчат, до речі, наразі не бракує — донька полковника Ірка, циганська красуня Олька, зваблива школярка Ліза, а також ціла галерея портових повій, що губляться у строкатій толоці наркоманів, спекулянтів і контрабандистів усіх мастей і судимостей.
І нехай жінки у прозі Ульяненка поголовно відчувають лише те, як «унизу живота у неї ріже», але його нове чтиво — це справжній гімн найкращій половині людства. Щоправда, більш схожий на щемкий блюз, присвячений двадцятилітній південній красуні з черешневими очима, олійною шкірою, мідним від засмаги плечиком, крутими стегнами і рештою звабливих принад. «За півгодини я вже ставив її раком, — обламує нас автор. — Це був звичний світ, як і звичний жест: як печія, біль у шлунку, пронос, трипер, вибитий зуб». Але за всіма законами жанру в глибині душі наш «південний» герой, звичайно ж, «не такий», оскільки вже «впіймав її погляд, як ловлять тепло птахи в холодній зимовій тіні», і, вибачте, спікся. Власне кажучи, на коханні міського Мауглі до номенклатурної дівчинки–красуні роман «Там, де Південь» і збудований. А також на мріях цієї красуні, на її перших любовних і наркотичних відчуттях та іншому життєвому досвіді з гангстерських душком. Ця трагічна історія, що відбувалась у 1979 році «десь на півдні», могла б тягнутися нескінченно, і навіть смерть героїв нічого б не змінила в її повільному плині з репаними берегами авторського коментаря. «Жінки уміють тягати свої мрії, як і свої лахи, — значить герой оповіді, — з поверху на поверх, з року в рік, і так намотують цілі тисячоліття». Наразі вистачило на один роман із цілою повістю про невизначене місце на ностальгійній мапі нашої вічно радянської прабатьківщини.
Ігор Бондар–Терещенко
Додаткові матеріали
- Олесь Ульяненко презентував «Там, де Південь»
- Олесь Ульяненко: Мій роман «Жінка його мрії» ніхто не цензурував
- Олесь Ульяненко: З тінями боротися сенсу немає
- Олесь Ульяненко: Мій роман нічого спільного з порно не має
- Розпочався судовий процес Олеся Ульяненка проти Нацкомісії з питань моралі
- Утеча
- Майстер-клас на тему соціального фольклору
- Юг с признаками севера
- Олесь Ульяненко: Судячи з того, як усе в Україні складається, думаю, скоро звідси поїду
- Там, де Ульяненко
- Світ ловив і спіймав нових персонажів Ульяненка
- Хуже оба. Скандал вокруг «Женщины его мечты» Олеся Ульяненко
- Олесь Ульяненко: «Вкрай не люблю писати, але змушую себе...»
- Олесь Ульяненко: Після «Сталінки» я зрозумів, що книжкою світ не зміниш
Коментарі
Останні події
- 19.12.2024|11:01Топ БараБуки: довгий список найкращих дитячих і підліткових видань 2024 року
- 19.12.2024|07:49Топ продажів видавництва VIVAT у 2024 році
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
- 10.12.2024|18:36День народження Видавництва Старого Лева
- 10.12.2024|10:44На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
- 10.12.2024|10:38Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
- 10.12.2024|10:35Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
- 10.12.2024|10:30У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”