![](/_img/book-top.gif)
Re: цензії
- 25.07.2024|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліВідчуває серце подихи часу
- 25.07.2024|Тетяна Череп-ПероганичКнижка про літо, коли сонце стало чорним…
- 20.07.2024|Валентина Семеняк, письменницяНебоземляни – діти світла серед нас
- 19.07.2024|Богдан Дячишин, ЛьвівЯ і є памʼять – вічний
- 18.07.2024|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету ім.СтефаникаЛітературознавчі візії Лариси Табачин
- 14.07.2024|Олег СоловейЗнову – Селін, знову – війна
- 06.07.2024|Оксана Тебешевська, заслужений вчитель УкраїниВерліброві філософеми Євгена Барана
- 28.06.2024|Сергій Постоловський«Анатомія ненависті. Путін і Україна» Сергія Руденка. Книга для тих, хто хоче не тільки знати, але й зрозуміти
- 27.06.2024|Богдан Дячишин, Львів«До світла, що у слові…» (Полілоги живого слова для дітей і дорослих)
- 20.06.2024|Віктор ВербичНора Ікстена: «Чи любов краща за життя?»
Видавничі новинки
- Ольга Полевіна, Еліна Заржицька. "Чи бачать небеса котів"Книги | Буквоїд
- Тара Шустер. "Купи собі той довбаний букет: та інші способи зібратися докупи від тієї, котрій вдалось"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Клариса Пінкола Естес. "Жінки, що біжать з вовками. Архетип Дикої жінки у міфах та легендах"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Станіслав Арсьонов. "Посібник зі щастя. Як наповнити своє життя достатком і радістю"Психологія/Філософія | Буквоїд
- Лев Ребет. "ТЕОРІЯ NАЦІЇ"Книги | Буквоїд
- Дмитро Савченко. "Вовки Да Вінчі"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. Чимчикун. "Історії Країни НаДобраніч"Дитяча книга | Буквоїд
- Франц Верфель. "Винен не вбивця… Зустріч випускників"Книги | Буквоїд
- Таня Стус. "Проростання"Проза | Буквоїд
- Дарія Піскозуб. "Машина"Фантастика | Буквоїд
Літературний дайджест
Світ ловив і спіймав нових персонажів Ульяненка
Нова книга Олеся Ульяненка „Там, де Південь” стала одним з дуже очікуваних видань щойно минулого року.
Адже до традиційних прихильників письменника додалися ті, хто зацікавилися ним через скандал з моральною комісією. Багато хто приходив на презентації з питанням, чи „Там, де Південь” не „та сама” книга.
Для тих, кому це питання досі актуальне, скажу відразу: ні, не та. Хоча й „Там, де Південь” за певних обставин запросто міг би стати об’єктом пильної уваги якої-небудь комісії. Як, зрештою, будь-яка книга з рівнем конфліктності вищим, ніж у казці про півника і котика.
Книга Ульяненка, що побачила світ у молодому, але вже амбітному видавництві „Треант”, складається з двох творів – „Там, де Південь” і „Сєдой”. На останній сторінці їх анотовано як „роман, повість”, але фактично це дві повісті. Перша розповідає про декілька епізодів із життя кримінальної молоді Миколаєва – бійки, алкоголь, наркотики, роздуми, кохання і смерть розгортаються в не надто лінійний сюжет. У ще менш лінійному „Сєдому” йдеться про телеведучу, котра приїхала з села до Києва й мешкає серед бестіарію алкоголіків, повій та уркаганів, плекауючи світлу пристрасть до молоденьких хлопчиків-„німфетів”.
Тобто книга вийшла доволі похмура і зовсім не розважальна, сконцентрована на невеселих проявах реальності. Персонажів та їхні доволі бридкі пригоди у цьому підтримує лексика – повсякчас негативна, лайлива або приречена. І, треба визнати, відносно нечисленні матюки тут виглядають цілком доречно. Ще більш потьмарюють ульяненкову картину світу краєвиди, виписані насправді вельми смачно і талановито, проте в геть депресивному ключі. Уламки індустріальних труб, дохлі річечки й заригані під’їзди якщо й освітлюються сонцем, то лише для того, аби сильніше заболіла голова. А щоб читач не заснув і не заплакав – Ульяненко пише сильними метафоричними реченнями, а фабула розпадається на химерно, але динамічно переплетені уламки часу і простору.
Що ж, якщо повірити поетові Івану Андрусяку, який казав, що не варто, аби культура була аж надто смішною, то це саме той випадок, де всілякі не надто вибагливі, але доволі доречні формальні штучки зовсім не поєднуються з багато кому вже немилим тотальним стьобом. А коли розглянути „Там, де Південь” у контексті таких двох знаменитих (і, здається, не чужих Олесеві) „мрачняків”, як Міллер і Буковський, то Ульяненко опиниться ближче до першого, хоча й у помітно вужчому стилістичному спектрі.
Цікаво, що в обидвох повістях книги один з головних мотивів – утеча. Герої постійно від чогось або від когось тікають. Хлопець із можливими перспективами кримінального авторитета тікає зі свого середовища й зі свого південного міста.
Майбутня телеведуча полишає рідне село. Причому другий сюжет можна вважати символічним продовженням першого: якщо повість „Там, де Південь” втечею персонажа закінчується, то „Сєдой” нею починається, і кардинальної зміни способу й сенсу життя героїні ця втеча зовсім не приносить, хіба трохи врізноманітнює, щоб потім знову вивести в ті самі лабіринти убогого соціального співіснування. Ще один вимір безперспективності. А закінчення „Сєдого” – загибель чоловіка на прізвисько „Сєдой” за обставин, так само схожих на втечу. Можна припустити, ніби автор хотів сказати про марнотність зовнішніх змін і рухів, а втім, чи бачить він сенс і надію у змінах усередині людини – велике питання, на яке „Там, де Південь” відповіді не дає.
Найсильніше в цій книжці – саме письмо Ульяненка, з порожніми монументалізованими діалогами, опуклими уривчастими фразами, цікавими краєвидами, метафорами і тихим відчаєм. А найбільша недоладність – так само в письмі: якась дивовижно „нечищена” від елементарних помилок мова. На жаль, не від тих помилок, які творять певну атмосферу чи образ людини, а від звичайних недоглядів, недоробок.
І насамкінець – порада. З психологічних міркувань „Там, де Південь”, навпено, варто читати не „запоєм”, а „порціями”, аби похмурість творів не затулила їхніх позитивів. А ще можна чергувати це читання з чимось легким, так би мовити, для балансу:).
Додаткові матеріали
- Людмила Уліцька та Андрій Бітов закликають припинити переслідування Олеся Ульяненка
- Олесь Ульяненко проти Нацкомморалі
- Олесь Ульяненко презентував «Там, де Південь»
- Олесь Ульяненко: Мій роман «Жінка його мрії» ніхто не цензурував
- Олесь Ульяненко: Мій роман нічого спільного з порно не має
- Розпочався судовий процес Олеся Ульяненка проти Нацкомісії з питань моралі
- Олесь Ульяненко. «Жінка його мрії»
- Олесь Ульяненко: «Вкрай не люблю писати, але змушую себе...»
- Хуже оба. Скандал вокруг «Женщины его мечты» Олеся Ульяненко
- Олесь Ульяненко: Після «Сталінки» я зрозумів, що книжкою світ не зміниш
Коментарі
Останні події
- 25.07.2024|15:11Нові горизонти "Літературного Чернігова"
- 13.07.2024|15:05Десятий Ше.Fest 2024 оголосив дати фестивалю
- 13.07.2024|14:42Петро Скунць знову у колі своїх сучасників
- 12.07.2024|10:21У Києві відбудеться Гаражна субота із Старим Левом у Музеї Ханенків
- 12.07.2024|10:15Фестиваль «Фронтера» оголосив програму: чого чекати відвідувачам
- 06.07.2024|12:14У Луцьку відбудеться IV Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера»
- 03.07.2024|21:11Пес Патрон і Великий Т: вийшов друком новий комікс про легендарного пса
- 27.06.2024|19:10У Швеції готується виставка зі знищеними внаслідок російського удару книгами
- 27.06.2024|12:35Десятий Ше.Fest 2024 оголосив дати фестивалю
- 23.06.2024|08:37Українка, яка з Кобзарем у руках полонила Рим