Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Лінія оборони Ліни Костенко
Ліна Костенко. Записки українського самашедшого. – К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2011.– 416 с.
На цю книгу рецензії вже є і буде ще не одна. Оцінки різні – від позитивних («Що ж до публіцистичності «Записок українського самашедшого», то все, зрештою, вирішує міра таланту. Достоєвський, бачите, писав памфлет на «західників» і «нігілістів», а потім виявилося, що його «Біси» – то сценарій ХХ століття…», Володимир Панченко «ЛітАКЦЕНТ») до критичних, особливо в різного роду коментарях («Щодо Ліни, то , мабуть, вона надто затрималася на Олімпі...», форум газети «Сіверщина»).
Героя цих записок, 35-річного комп’ютерного програміста, який «засів» на газетні новини і не може з них виборсатися аж до спроби самогубства, з тим, аби потім поволи відродитися до життя, повіривши що від нього теж щось залежить – роман закінчується Помаранчевим спалахом національної свідомости,– мені важко назвати невдахою або «лохом», бо у ньому, як у кривому дзеркалі впізнаю себе…
Правду кажучи, я гублюся в оцінці книги. З одного боку – це такий собі вічний український політичний лікнеп. Все там правильно, все добре сказано і добре оцінено. Навіть телетайпний стиль не дратує мене. І не дратує, що всі ці новини звучали в новинах з телевізійних екранів і газет.
Не дратує переродження Жінки («Сонце моєї долі, якір моєї свободи – жінка!», с.308; «Жінка з обличчям єдино коханої», 218), яка почала нормально ставитися до чоловіка після того, як він невдало спробував звести рахунки із життям. Себто, навіть у цьому випадку, герой є невдахою. Повіситися нормально не вміє. Не кажучи вже про те, аби жити нормально. Але він намагається. І я не знаю, що краще, – жити комфортно в Каліфорнії, як його друг, тоді як його мати вмирає в самоті; чи бути, як інший його приятель, Лев, інвертованим на свободу (с.408), хоча Герой з дружиною вважає, що він інвертований на пустелю. Або ж, як батько нашого героя, літератор-шістдесятник, якого після третього інсульту дружина вивозить на Майдан в колясці, й до нього повертається мова і повертається жага життя…
Пафос, яким закінчуються сі щоденникові записки виправданий. Авторський задум зрозумілий: ми стільки виховувалися на поразках, що бодай раз нам треба запам’ятати урок перемоги. Навіть, якщо ця перемога тимчасова і вона не наша…
Мені важко бути об’єктивним, бо цей роман надто український, аби я його критикував. Навіть не справа в імені Ліни Костенко. Мене не цікавить, що вона писала чи не писала всі ці 30 років, поки вийшла ся книга. Хтось се мав сказати, і у тій формі, яку обрала Ліна Костенко. Звинувачувати її в невдалій формі, чи запрограмованій публіцистичности, – смішно. Вона не з тих авторів, які щось чинять несвідомо. Інша справа, чи ми готові собі дати відлік у тому, що є її свідомістю і її кров’ю, аби сприймати се як формальний недолік чи невправність «молодого» романіста?
Наскрізна гоголівська алюзія з булгаковськими вкрапленнями теж є авторською грою. Так, ми дивна нація у своєму метафізичному неіснуванні й вічних барокових крайностях існування. Все це розкладено й проаналізовано до найменшої деталі. Автор виступив не «останнім романтиком», а першим анатомістом в ряді останніх українських романтиків.
Бо сей роман у тій формі, якій обрала Ліна Костенко, є останньою спробою автора докричатися до глухонімих. Їй треба віддати належне. Це героїчний вчинок Жінки, яка завжди чула у собі потуги Жанни д’Арк, і завжди ігнорувала й зневажала світ чоловіків, як його може зневажати й ігнорувати красива, розумна й талановита Жінка, яка сповнена пристрасті і туги за ідеальним коханням зі справжнім чоловіком…
Я думаю, що в усіх цих оцінках, які вже появилися і ще появляться, найголовнішою буде оцінка, сказана моїм онуком (зараз моїм дітям відповідно 9 і 11 років). Але переконаний, що сей варіант української правди у світі, переповненому світовою й індивідуальною кривдою, навіть при тому, що всі ми її знаємо, і всі, на різні лади, її проговорювали, – повинен був сказаний саме Ліною Костенко. І її оптимістичний пафос (майже за радянським класиком, «Оптимістична трагедія») є свідомим своєї мети: так багато ми вчилися на національних поразках, то чому би не подати урок національної перемоги. А вона ж таки була, і ця Перемога була саме нашою!..
Я не шкодую, що прочитав сей роман. Я не роблю «реверансів» у бік Ліни Костенко. Але я знаю, що сей роман додає внутрішньої сили мені, а якщо так, то «лінію оборони» я передаватиму живим. Мертві себе захистили. Ліна Костенко сю правду ще раз озвучила з тим, аби кожне покоління українців було готовим до свого Дня Гніву. Бо іншої правди національного життя немає. І лінію оборони повинні тримати тільки живі…
Євген Баран
Додаткові матеріали
- «Тому, хто слідом за мною йде…»
- «Книжка року ’2010». Повні результати. Номінація «Красне письменство»
- «Книжка року ’2010». Повні результати. Номінація «Хрестоматія»
- Експертна сесія «Книжки року 2010». Дмитро Стус, Іван Андрусяк, Андрій Кокотюха
- Обличчя і події літературної України-2010. ФОТО
- Ліна Костенко презентувала «Записки українського самашедшого». ФОТО
- Ліна Костенко презентує «Записки українського самашедшого»
- Сергій Жадан: «До нинішньої опозиції, як і до нинішньої влади, я ставлюсь із ненавистю»
- Ліна Костенко розповість про врятовані скарби Чорнобильської Атлантиди
- Ліна Костенко. «Записки українського самашедшого»
- Ліна Костенко. «Берестечко»
- Ліна Костенко: У послідовній втраті незалежності винуваті також патріоти з вусами
- Відступники. Внутрішня еміграція
- Забужко про рейтинги, успіх і Ліну Костенко
- Книжки–скандали і книжки–цукерки
- "Книжку Року” за красне письменство отримала Оксана Забужко
- «Записки українського самашедшого» як рятівний електрошок
- Роман Ліни Костенко: Діагноз інтелігенції, котра вміє тільки плакати
- Літературні підсумки 2010: букви та цифри
- Галина Тарасюк: «Я ніколи не писала на замовлення, тому ніколи не вписувалась у рамки укрлітпроцесу»
- Ліна Костенко. "Записки українського самашедшого". Сьогодні вийшов у світ перший прозовий роман видатної української поетеси
- Іван Малкович: «Коли нація розмивається культурним секонд-хендом, хочеться радикальних дій»
Коментарі
Останні події
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
- 09.11.2024|11:29У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
- 08.11.2024|14:23Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року