Без несподіванок

До хорошого швидко звикаєш, от і традиція влаштовувати святомиколаївські книжкові ярмарки в Києві прижилася: цього року у столиці перед Новим роком їх пройшло аж два — дитячий благодійний книжковий ярмарок в Українському домі (16—19 грудня) і «Медвін: Книжковий Миколай–2010» в експоцентрі «Спортивний» (23—25 грудня). На жаль, ужгородський «Книжковий Миколай» перестав бути традицією — в ентузіастів–організаторів закінчився ентузіазм. Грудневий медвінівський ярмарок об’єднався з всеукраїнським рейтингом «Книжка року», покупці орієнтувалися на наліпки на книжках–номінантах, письменники влаштували гала–автограф–сесію, а ввечері 24 грудня в актовому залі Інституту фізкультури підбили остаточні видавничі підсумки 2010 року. Похибка вибірки, як у соціології: скажімо в рейтингу не враховані зовсім свіжі новодруки, що вийшли у грудні, той же роман Ліни Костенко «Записки українського самашедшого», якого, за словами співробітниці стенду видавництва «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Га», у день церемонії «Книжки року» продали 1200 примірників. Ясна річ, наступного року це претендент №1 у номінації «Красне письменство». Утім у рейтингу «Книжка року–2010» «Берестечко» Ліни Костенко з ілюстраціями Сергія Якутовича, видане «Либіддю», посіло перше місце в «поетичній» підномінації. Узагалі у номінації «Красне письменство» лауреатські лаври здобули винятково книжки зіркових авторів: сучасна українська прозаесеїстикадраматургія — Оксана Забужко «Музей покинутих секретів» («Факт»), жанрова література — Марія Матіос «Вирвані сторінки з автобіографії» («Піраміда»), сучасна зарубіжна прозаесеїстикадраматургія — Салман Рушді «Флорентійська чарівниця» (Видавництво Жупанського). До речі, 17 грудня у львівському видавництві «Піраміда» двоє працівників Шевченківського РОВД м. Львова шукали письменницю Марію Матіос, мовляв, ветерани Другої світової війни звернулися з листом до міліції з проханням вилучити з продажу її «Вирвані сторінки з автобіографії», бо їх ображає порівняння київського пам’ятника перемоги (обеліск на площі Слави. — Авт.) із фалосом. Справу зам’яли, але в iнтернеті її активно відкоментували, а книжці від того скандалу тільки додалося піару. А з приємного — Галя і Леся Тельнюк між процедурою оголошення лауреатів виконали кілька вишуканих пісень на вірші Василя Стуса, Оксани Забужко і блюз на вірші Ліни Костенко.

Дитячі та свої

У номінації «Хрестоматія» «найкласичнішою» визнали Повну академічну збірку текстів Григорія Сковороди харківського видавництва «Майдан», більше того, 22 голосами експертів цьому виданню присудили Гран–прі, яке вручив співзасновник рейтингу і багаторічний меценат «Книжки року» Анатолій Толстоухов. У підномінації «Літературознавство» першість віддали монографії директора Інституту літератури НАНУ Миколи Жулинського «Нація. Культура. Література. Національно–культурні міфи та ідейно–естетичні пошуки української літератури» («Наукова думка»), а найкращим у підномінації «Критикабіографіямемуари» став «Щоденник» Володимира Винниченка, том третій, видавництва «Смолоскип». Ще один диплом «Смолоскип» отримав за ґрунтовний енциклопедичний довідник «Рух опору в Україні: 1960–1990» у однойменній підномінації. Власник двох дипломів також — видавництво «А–Ба–Ба–Га–Ла–Ма–Га», видавець Іван Малкович випустив найкращу книжку для дошкільнят і молодших школярів — Сашко Дерманський «Чудове Чудовисько в Країні Жаховиськ» і найкращу книжку для середніх і старших школярів — Володимир Рутківський «Джури і підводний човен». У номінації «Пізнавальна та розвиваюча література» переміг подарунковий формат — ліцензійна «Океанологія. Правдивий звіт про подорож на «Наутилусі» видавництва «Махаон–Україна». Експерт у номінації «Дитяче свято», журналіст, письменник Олександр Гаврош сказав «УМ»: «Плюсом я вважаю те, що вже другий рік поспіль перемагають книжки українських авторів. Не Марк Твен виграв, а Сашко Дерманський, а Зірка Мензатюк, Андрій Кокотюха — на другому місці, тобто маємо власну хорошу дитячу прозу. З’являються молоді імена, для мене відкриття цього року — письменник Олекса Росич і його «Джовані Трапатоні», це вже друга книжка цього автора, випущена Видавництвом Старого Лева. Але, на жаль, вона вийшла восени і ще не прочитана належним чином експертами. У цьому й полягає мінус рейтингу — експерти не встигають реально прочитувати книжки, і голосування відбувається швидше інтуїтивно, і перемагають переважно ті книжки, які мають хороші рекламні кампанії й тривале життя — і книжка Дерманського, і «Джури» — це книжки–продовження, книжки з серії».

Попадання в десятку суспільних очікувань

У найскладнішій технологічно і найдорожчій номінації «Візитівка» переможцями стала монографія львів’янки Віти Сусак «Українські мистці Парижа. 1900—1939» («Родовід») та «Опішнянська мальована миска другої половини ХІХ — початку ХХ століття (у зібранні Російського етнографічного музею в Санкт–Петербурзі)» в етнографічно–фольклорній підномінації («Опішне: українське народознавство»). Обидва видання претендували на Гран–прі. У підномінації «Краєзнавча і туристична література» лауреатські лаври дісталися «Покуттю» («Манускрипт–Львів»).

У поміч митцям львівське видавництво «Аверс» видало майже 500–сторінковий том І.Туманова «Рисунок, живопис, скульптура: Теоретико–методологічні основи комплексного навчання» — високої якості мистецький підручник, який і переміг як спеціальна література у номінації «Обрії». Ставка львівського видавництва «Свічадо» на книжку польського ксьондза Ксаверія Кнотця «Секс, якого не знаєте. Для подружніх пар, які люблять Бога» спрацювала: перемога в підномінації «Науково–популярна література». «Європейський словник філософій. Лексикон неперекладностей. Том перший» — грандіозний труд видавництва «Дух і літера», завдяки якому ми можемо читати цей філософський бестселер раніше, ніж філософи–росіяни, взяв приз у підномінцаії «Зарубіжна гуманітаристика», вітчизняний переможець — шеститомник вибраного Мирослава Мариновича, виданий Українським греко–католицьким університетом. Книга Михайла Відейка Ukraine from Trypillia to Rus принесла перемогу видавництву «Кріон» як найкраща історична белетристика, Україна: десятитомник «Антологія пам’яток державотворення Х—ХХ ст.» — видавництву «Основи» в підномінації «Документидослідження», а книга «Гетьман: Шляхи: Осмислення» — двотомник мазепіани у подарунковому форматі зробив «Темпору» переможцем у підномінації «Біографіїмемуари».

За традицією, по комплекту книжок–лауреатів отримали бібліотека Національного педуніверситету і бібліотека Фонду сприяння розвитку мистецтв.

P. S. Я завжди критикувала церемонію «Книжки року», але цього року вертеп від студентів педуніверситету, завзяті експериментатори з «ТаРути», ф’южн від сестер Тельнюк і чудовий спів учениці Ніни Матвієнко Руслани Лоцман органічно вписалися в передноворічний настрій, у тріумф хорошої літератури, в спілкування поважної академічної публіки, богемних літераторів і романтично–прагматичних видавців. Імідж найспівочішої нації не зганьбили, і попрацювали над тим, щоб вона була ще й читаючою:)

Валентина Клименко