Re: цензії
- 18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськНотатки мемуарного жанру
- 17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменницяВолодимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
- 14.12.2024|Валентина Семеняк, письменницяКлюч до послань
- 10.12.2024|Ігор ЗіньчукСвобода не має ціни
- 01.12.2024|Ігор ЗіньчукТомас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Видавничі новинки
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Топ-5. Кращі гостросюжетні романи-2014. Авторський рейтинг
«Кримінальне чтиво UA» на «Буквоїді» шостий рік поспіль складає щорічний рейтинг гостросюжетних творів, написаних українцями в Україні.
Уже шостий рік поспіль підбиваючи «чтивні» підсумки, робиш традиційні висновки: жанрова література, котра є однією з найвпливовіших та комерційно виправданих у світі (навіть у «русском мірє»), в Україні топчеться на місці. Й ні на що не впливає, хоча передусім мусить давати авторам славу й гроші, а видавцям та книгарням – чистий прибуток. Ну, або хоча б не збиток. Тим не менше, є в житті національної жанрової літератури приємні сторінки: відомі автори утримують позиції, нові творці їх завойовують.
Цього року рейтинг «Кримінального чтива UA» треба уточнити. По-перше, правильніше буде назвати згадані книги не кращими, а насамперед помітними. По-друге, вперше за багато років є, на мою суб’єктивну та винятково смакову думку, абсолютне дно, якого наша жанрова література сягнула. Це – книги «Кава по-польськи» Сергія Батурина та «Забути неможливо зберегти» Тимура та Олени Литовченків. Все інше найближчі десять років, за моїми прогнозами, є та має бути кращим, бо є на фоні чого порівнювати. По-третє, протягом року в оглядах не згадувалися нові романи Сергія Пономаренка й Анни Владимирської, повернуся після тривалого мовчання Валерій Єремеєв, спробували себе в жанрі історичного детективу Наталя Горбаль та Світлана Лапіна, є новачок – Сергій Бут. Окремо ці новинки не згадувалися з різних причин, серед яких – моя особиста участь у підготовці деяких видань. Що було б некоректно, бо все, що хотів, уже сказав у передмовах чи коментарях.
З того, що затримало мою вибагливу читацьку увагу, але проскочило повз увагу інших шанувальників гостросюжетних творів, далі за традицією виділяю 5 книжок. Як і раніше, автори та їхні твори подаються за порядковими номерами та за абеткою. Тобто, перша позиція не означає перше місце.
1. В`ячеслав Васильченко. «FaкiR» - Луцьк, «Твердиня», 2014 р. – 396 с.
Зразок класичного детективу, автор якого неприховано розважається сам і прагне розважити читачів. Молодий український вчений Богдан Лисиця та його західний колега Майкл Тейлор опиняються в пансіонаті на грецькому острові. Як на лихо, там стається спершу пограбування доньки доларового мільйонера, а потім – загадкове вбивство невідомого чоловіка. Двоє героїв – український мовознавець та англомовний поет, беруть справу під свій контроль. Зацікавити можуть не лише оригінальні способи вбивств та замахів, а й факт, що саме цей роман мусив бути в автора дебютним. А став у доробку четвертим.
2. Макс Кідрук. Жорстоке небо. – Харків, Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. – 604 с.
Дещо суперечливий в плані дотримань законів жанру, проте – один із небагатьох справді професійно написаних українським автором текстів, котрі водночас розважають та мають просвітницьке значення. Донька авіаконструктора Діана Столяр самотужки, ризикуючи життям, з’ясовує причину катастрофи українського літака в французькому аеропорту. Та розкриває таємничу змову, до якої причетні його виробники. Слоганом роману варто було б вважати фразу: «Все, що ви хотіли знати про літаки, але боялися спитати».
3. Богдан Коломійчук.Таємниця Єви. – Харків, Фоліо, 2014. – 248 с.
Збірка ретро-детективів, окрасою якої та водночас – серйозною заявкою на великий твір є повість «Німфи болю», у який комісар поліції Вістович розплутує таємницю жіночих смертей у декораціях Львова 1902 року. Невеликий за обсягом твір компактно вміщує елементи класичного детективу про маніяка, нуару, шпигунської історії, й вони не заважають одна одній. І хоча оповідання, котрі йдуть далі, не рівноцінні, загалом книга сприймається як цілісний та концептуальний проект.
4. Сергій Постоловський. «Остання справа полковника Принципа». – Київ, «Самміт-Книга», 2014 р. – 338 с. http://bukvoid.com.ua/criminal//2014/08/07/095031.html
Політичний детектив, шпигунський роман – як не назви, все буде правильно. Минулого року в Україні зразки цих жанрів проявилися досить несподівано, навіть є смисл говорити про певні тренди. Полковник українських спецслужб Іван Принцип отримує завдання розшукати зниклого десь в Україні американського резидента. Під час роботи його напарника, Григорія Стрижака вбивають, підставляючи при цьому Принципа. Тепер герой мотивований помстою, ну і звісно – порятунком України. Ефект присутності створює повне занурення в матеріал, котрий одночасно є плодом авторської фантазії та реальним результатом роботи політичного аналітика.
5. Ірен Роздобудько. Подвійна гра в чотири руки. – Харків, Клуб Сімейного Дозвілля. 2014. – 220 с.
Ретро-детектив, більша частина дії якого відбувається на круїзному пароплаві. Юна донька поліцейського генерала Муся Гурчик та приватний детектив Олексій Крапка шукають там кожен своє. Хто – викрадені креслення, важливі для шпигунів. Хто – серійного вбивцю. Все це густо замішане на світських раутах, богемних вечірках, водевільних інтрижках та перевдяганнях. Дуже нагадує театралізоване, завідомо несерйозне дійство. Але авторка й не приховує, що грається з читачем, пропонуючи по-новому глянути на старі звичні жанрові схеми. Ну, і оцінити її, красу гри.
Коментарі
Останні події
- 18.12.2024|13:16Фонд Східна Європа за підтримки Швейцарії випустив онлайн-курс для підлітків «Не можеш сказати – пиши!»
- 17.12.2024|19:44Мирослав Лаюк став лауреатом премії імені Шевельова 2024 року
- 17.12.2024|19:09Вийшов трейлер української стрічки «Фрагменти льоду»
- 10.12.2024|18:36День народження Видавництва Старого Лева
- 10.12.2024|10:44На Оболоні Книгарня "Є" відкриє новий культурний простір “Книгарня “Є”
- 10.12.2024|10:38Видавець Віктор Круглов пройшов відбір на навчання в Стенфордській вищій школі бізнесу
- 10.12.2024|10:35Ретроспективні фільми «7 психопатів», «Орландо» і «Володарі часу» покажуть узимку в кінотеатрах України
- 10.12.2024|10:30У Києві презентують книжку “Спіймати невловиме. Путівник світом есеїстики”
- 06.12.2024|18:41Вікторію Амеліну посмертно нагородили Спецвідзнакою Prix Voltaire
- 05.12.2024|13:28Оголошено довгий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік