Re: цензії
- 04.08.2026|Тетяна Мороз, письменниця, книжкова оглядачка, бібліотекаркаСтрокате літо під однією обкладинкою
- 02.08.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун лікарка-психіатриня, психотерапевтка, письменницяПісля цієї книжки хочеться подзвонити мамі
- 02.08.2026|Ігор ЧорнийІнтриги, шпаги і любов
- 31.07.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменницяЗакохатися в життя — означає повернутися до себе
- 29.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськБез миті немає вічности
- 26.07.2026|Ігор ЗіньчукУ полоні Чугайстра
- 22.07.2026|Юрій Горблянський, Львів–Зашків«ХТО ТАМ ПОВИС ТІМ’ЯЧКОМ ВНИЗ…»: про «діточі» вірші-«хулігани» для шибайголовних непосидюх…
- 21.07.2026|Валентина Семеняк, письменницяБути Небом ― це любити всіх
- 20.07.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськРізьба на долонях
- 20.07.2026|Олександр Козинець, письменник, педагог та музикантБути переможцем — це вибір
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
Кримінальне чтиво
Топ-5. Кращі гостросюжетні романи-2014. Авторський рейтинг
«Кримінальне чтиво UA» на «Буквоїді» шостий рік поспіль складає щорічний рейтинг гостросюжетних творів, написаних українцями в Україні.
Уже шостий рік поспіль підбиваючи «чтивні» підсумки, робиш традиційні висновки: жанрова література, котра є однією з найвпливовіших та комерційно виправданих у світі (навіть у «русском мірє»), в Україні топчеться на місці. Й ні на що не впливає, хоча передусім мусить давати авторам славу й гроші, а видавцям та книгарням – чистий прибуток. Ну, або хоча б не збиток. Тим не менше, є в житті національної жанрової літератури приємні сторінки: відомі автори утримують позиції, нові творці їх завойовують.
Цього року рейтинг «Кримінального чтива UA» треба уточнити. По-перше, правильніше буде назвати згадані книги не кращими, а насамперед помітними. По-друге, вперше за багато років є, на мою суб’єктивну та винятково смакову думку, абсолютне дно, якого наша жанрова література сягнула. Це – книги «Кава по-польськи» Сергія Батурина та «Забути неможливо зберегти» Тимура та Олени Литовченків. Все інше найближчі десять років, за моїми прогнозами, є та має бути кращим, бо є на фоні чого порівнювати. По-третє, протягом року в оглядах не згадувалися нові романи Сергія Пономаренка й Анни Владимирської, повернуся після тривалого мовчання Валерій Єремеєв, спробували себе в жанрі історичного детективу Наталя Горбаль та Світлана Лапіна, є новачок – Сергій Бут. Окремо ці новинки не згадувалися з різних причин, серед яких – моя особиста участь у підготовці деяких видань. Що було б некоректно, бо все, що хотів, уже сказав у передмовах чи коментарях.
З того, що затримало мою вибагливу читацьку увагу, але проскочило повз увагу інших шанувальників гостросюжетних творів, далі за традицією виділяю 5 книжок. Як і раніше, автори та їхні твори подаються за порядковими номерами та за абеткою. Тобто, перша позиція не означає перше місце.

1. В`ячеслав Васильченко. «FaкiR» - Луцьк, «Твердиня», 2014 р. – 396 с.
Зразок класичного детективу, автор якого неприховано розважається сам і прагне розважити читачів. Молодий український вчений Богдан Лисиця та його західний колега Майкл Тейлор опиняються в пансіонаті на грецькому острові. Як на лихо, там стається спершу пограбування доньки доларового мільйонера, а потім – загадкове вбивство невідомого чоловіка. Двоє героїв – український мовознавець та англомовний поет, беруть справу під свій контроль. Зацікавити можуть не лише оригінальні способи вбивств та замахів, а й факт, що саме цей роман мусив бути в автора дебютним. А став у доробку четвертим.

2. Макс Кідрук. Жорстоке небо. – Харків, Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. – 604 с.
Дещо суперечливий в плані дотримань законів жанру, проте – один із небагатьох справді професійно написаних українським автором текстів, котрі водночас розважають та мають просвітницьке значення. Донька авіаконструктора Діана Столяр самотужки, ризикуючи життям, з’ясовує причину катастрофи українського літака в французькому аеропорту. Та розкриває таємничу змову, до якої причетні його виробники. Слоганом роману варто було б вважати фразу: «Все, що ви хотіли знати про літаки, але боялися спитати».

3. Богдан Коломійчук.Таємниця Єви. – Харків, Фоліо, 2014. – 248 с.
Збірка ретро-детективів, окрасою якої та водночас – серйозною заявкою на великий твір є повість «Німфи болю», у який комісар поліції Вістович розплутує таємницю жіночих смертей у декораціях Львова 1902 року. Невеликий за обсягом твір компактно вміщує елементи класичного детективу про маніяка, нуару, шпигунської історії, й вони не заважають одна одній. І хоча оповідання, котрі йдуть далі, не рівноцінні, загалом книга сприймається як цілісний та концептуальний проект.

4. Сергій Постоловський. «Остання справа полковника Принципа». – Київ, «Самміт-Книга», 2014 р. – 338 с. http://bukvoid.com.ua/criminal//2014/08/07/095031.html
Політичний детектив, шпигунський роман – як не назви, все буде правильно. Минулого року в Україні зразки цих жанрів проявилися досить несподівано, навіть є смисл говорити про певні тренди. Полковник українських спецслужб Іван Принцип отримує завдання розшукати зниклого десь в Україні американського резидента. Під час роботи його напарника, Григорія Стрижака вбивають, підставляючи при цьому Принципа. Тепер герой мотивований помстою, ну і звісно – порятунком України. Ефект присутності створює повне занурення в матеріал, котрий одночасно є плодом авторської фантазії та реальним результатом роботи політичного аналітика.

5. Ірен Роздобудько. Подвійна гра в чотири руки. – Харків, Клуб Сімейного Дозвілля. 2014. – 220 с.
Ретро-детектив, більша частина дії якого відбувається на круїзному пароплаві. Юна донька поліцейського генерала Муся Гурчик та приватний детектив Олексій Крапка шукають там кожен своє. Хто – викрадені креслення, важливі для шпигунів. Хто – серійного вбивцю. Все це густо замішане на світських раутах, богемних вечірках, водевільних інтрижках та перевдяганнях. Дуже нагадує театралізоване, завідомо несерйозне дійство. Але авторка й не приховує, що грається з читачем, пропонуючи по-новому глянути на старі звичні жанрові схеми. Ну, і оцінити її, красу гри.
Коментарі
Останні події
- 05.08.2026|11:26Понад 8 мільйонів книжок згоріли у Харкові: як допомогти українським видавництвам відновитися
- 05.08.2026|11:17Українські письменниці Інна Ковальчук та Тетяна Череп-Пероганич видали спільну збірку оповідань
- 05.08.2026|10:04Чому вони для мене разом...
- 05.08.2026|08:28«Книжка року’2026» Тиждень книжкової моди: Лідери літа у номінації «Дитяче свято»
- 04.08.2026|13:27Ірину Шувалову відзначено норвезькою нагородою Ordknappen 2026
- 31.07.2026|13:1310 причин відвідати BestsellerFest у Львові 7-9 серпня
- 30.07.2026|13:11«Культура – це молот, яким кується нова реальність»: підсумки фестивалю «Фронтера»
- 30.07.2026|13:08У Києві вдруге за півтора місяця постраждала сімейна книгарня «Альпака»
- 29.07.2026|10:07На Закарпатті відбувся сьомий «Чендей-фест»
- 23.07.2026|08:09В Ужгороді нагородили переможців VIII Всеукраїнського конкурсу малої прози імені Івана Чендея
