Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Re:цензії

29.12.2018|19:11|Олеся Кізима

Святочна довговуха одіссея, або «Різдвяна історія ослика Хвостика» від Олександра Гавроша

Гаврош О. Різдвяна історія ослика Хвостика: повість/Олександр Гаврош. Художниця Світлана Сова. – К.: Фонтан казок, 2019. – 128 с., іл. (Серія «Добрі пригоди»)

 

Усе розпочалося майже напередодні Нового року. На лоні мальовничої карпатської природи, на околиці села, біля лісу, стояв триповерховий духовний центр, в якому проживала сім´я молодого отця Теодора. Улітку тут працював дитячий табір, а також він слугував місцем зібрань священиків та вірян для духовних вправлянь. «Зима того року видалася напрочуд теплою. У грудні снігу так і не дочекалися. Люди здивовано глипали на небеса, які піднесли їм такий сюрприз: четвертий місяць осені». За будинком була розташована невеличка затишна стаєнка, з одною-єдиною живою душею посеред суцільної темряви. Зненацька двері хлівця відчинилися, і в світлі ліхтаря мобільника забовваніли дві незнайомі постаті... Чи міг знати сумирний та довірливий віслючок (а саме він і був мешканцем крихітної стаєнки), що не всі люди на світі - добрі та з хорошими намірами? Що цієї густої й темної ночі розпочнеться чи не найдивовижніша пригода у його житті, а саме назустріч мрії, котра підкорюється тільки сильним і впертим?

Саме із передноворічного викрадення закручується захоплююча детективно-пригодницька історія популярного українського дитячого письменника Олександра Гавроша. Її головним героєм, на якогоі зазіхнули нічні крадії, є дворічний ослик на ім´я Хвостик. «Ріст півтора метра. Характер спокійний, навіть меланхолійний. Масть сіра. На спині - чорний хрест. Бо він був із породи так званих ослів-хрестоносців, що походили з Ближнього Сходу і, за повір´ям, їхні предки згадуються в Євангелії». Сам владика придбав віслючка як подарунок духовному центру, добре знаючи, що дітей завжди вабить щось нове та непізнане. Спершу маленький ослик дуже сумував за мамою й татом, а згодом призвичаївся та залюбки позував для фотографій з відвідувачами. Перша зима Хвостика на новому місці виявилася направду незабутньою, адже під час різдвяних колядувань йому випало щастя брати участь у живому вертепі! Він був справжнім артистом! Та чи зможе наш віслючок й цього року вийти на відкриту сцену? Адже він, утікши від грабіжників, залишився сам-самісінький, серед холодного, хоч і не засніженого зимового лісу… Що чекає його попереду? Хвостик ж бо уперше опинився без будь-якої опіки й даху над головою… Тож він подається на пошуки їжі та людей, усіма фібрами душі прагнучи не пропустити того, що, відчуває, уже зовсім скоро має відбутися: «Ослик спав у копичці й бачив себе у різдвяній виставі. Разом із телятком і овечкою вони зігрівали диханням маленького Ісусика, який народився у такому ж хліві, в якому жив Хвостик».

Дільничний поліцейський, голова сільради і його права рука та навіть місцеві табірні цигани – це далеко не повний перелік усіх, з ким ми познайомимось на сторінках пригодницької повісті про відважного віслюка. За іронією долі, Ослик-Хвостик, аж ніяк того не відаючи, став таким собі «золотим ослом», від знайдення якого, виявляється, залежали долі дуже багатьох незнайомих людей! Сюжет «Різдвяної історії ослика Хвостика» розвивається стрімко та динамічно, прецікаво та колоритно, перетворюючись на читання-невідривання-від-книжки аж до останньої сторінки. Особливо відчувається атмосферність оповіді: зимово-карпатська, передсвяткова та в незмінному передчутті дива, якому – неодмінно бути. І якою б важкою, сповненою всіляких труднощів та лих не була мандрівка Хвостика, саме завдяки їй можна здобути омріяне і не тільки щастя. Бо щастя, як відомо, «належить тільки тим, хто готовий за нього боротися і навіть страждати». 



Додаткові матеріали

14.03.2017|12:39|Події
Олександр Гаврош видав книжку «Казки і казкарі»
01.02.2016|14:20|Події
В Ужгороді презентували документальну стрічку «У пошуках Івана Сили»
18.03.2015|07:59|Події
В Ужгороді пройде десятий фестиваль «Березневі коти». Програма
27.11.2009|13:52|Події
Олександр Гаврош: «Найцікавіший твір будь-якого письменника – його власне життя»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
18.06.2025|19:26
«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем


Партнери