Re: цензії

20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла
10.11.2024|Євгенія Юрченко
І дивитися в приціл сльози планета

Re:цензії

01.11.2011|07:22|Роман Трифонов

Бунт має тривати…

Іван Драч. Сивим конем. — Харків: Фоліо, 2011. — 187с. — (Сафарі).

Коли нову збірку Івана Драча читаєш або принаймні гортаєш, то досить швидко приходить бажання - на якийсь час закрити її і подумати, що ця вся мішанина високого і низького, мудил і зозуленьок, сивини і прибамбасів означає? Це оранжеве сонце постмодернізму не оминуло соняшника? (Колір ніяк не стосується революції, а лише класичного Драчевого вірша.) А ви знаєте - так. Дивна схильність літературознавців, мало зважаючи на стиль, зараховувати до постмодерністів майже будь-кого, хто пише в час від початку 90-х, тут ризикує виявитися точною. Ще, чого доброго, з´ясується в тонкощах теорії, що саме Драч став найвиразнішим постмодерністом пострадянської літератури і пострадяністом літератури постмодерної - ото новина буде. Чи це просто в затісному колі кружляє думка поета і прикладом застерігає від того, щоб ставати політиком? Певно, може бути і таке прочитання, і схотілося б поспівчувати і позітхати - ну що це таке? І спробувати зверхньо потлумачити, ну, мовляв, чудить дід по-дідівськи. А не виходить, от дивина.

Не виходить передусім від любові. Ця любов чомусь від книжки «Сивим конем», від вірша «Сивим димом», від речення зі вміщеного в книжці інтерв´ю «Я би вибачився за те, що я такий» (на Прустове «Що б ви сказали, якби зустрілися з Богом?») постає переді мною тим, що я й так знаю, якщо добре послухати себе, - без Драча був би інакшим я, були б інакшими люди, яких люблю, була б інакшою дорога до найближчої тополі і до найближчого себе.

От і все? Любов усе розуміє і приймає?

Ні, не все. Все тільки починається.

Бо річ не в постмодернізмі. І не в колі сьогоденних проблем, безліч разів у збірці «Сивим конем» усе ж таки прорваному. І як прорваному - аж вітер свистить у прогалинах зачарованого кола українських політичних ток-шоу та інших «словесних бедламів», аж чи не занадто докладно зафіксованих у книжці.

Бо є те, що поєднує цього Драча з тим Драчем, який завжди і повсякчас. Бо через це лежить у мене на столі зараз коло ноутбука сіро-оранжева книжка «Соняшник» поряд із вельми колірно подібною «Сивим конем». І цим обидві вони великою мірою викликані до життя.

Це бунт.

Іван Драч - це бунтівна людина. Людина Альбера Камю. Та, яка бунтує, отже, існує.

Насправді тільки абстрагувавшись від поверхового сприйняття епатажних словечок і химерних заявочок, знаків набридлої політики і пролазливої маскультури, можна усвідомити, скільки в новій збірці бунту. Проти самотності і Чорнобиля, старості і тілесної обмеженості, забуття і незнаття, VIPів і стереотипів... - незчуєшся, як воно саме й заримується. Але римується чи верлібрується - то для Драча і нас із вами не завжди принципово. Проте навіть ті вірші, які автор називає «противними», відсторонений читач «епатажними» і так далі, - вони теж результат бунту. Краса Драчевого бунту (так, і краса теж, чи живе вона у вірші, а чи лише пробігала) - в його непрямолінійності. Непрямолійний бунт пояснює практично все, що може тут викликати питання, а там уже така річ - зиґзаґи не передбачиш так просто і не впишешся з ходу.

До речі, про потребу абстрагування, незважання. Таке враження, що і в цьому випадку маємо чітку паралель у книжках із різницею майже в півстоліття. Чи це лише мені так видається? Мається на увазі, що книжку не об´їхати (і не хочеться, і тупо виглядатиме), а от деякі вірші в ній об´їхати дуже бажано (і хочеться, і виглядатиме правильно). У радянській книжці це ідеологічні вірші-паровози, про них чимало сказано в спогадах про укррадлітературу. У тій, що цього року, - вірші, породжені шаленством грубо-агресивного інформаційного простору, розрахованого не на соняшників (навіть, кажучи словами Драча з того ж інтерв´ю, «у пору виробництва олії»).

Проте яка поезія серед усього того...

І там, і там поета підминає епоха. І там, і там він з її борцівських лещат прагне вирватись. І таке враження, що і там, і там ані епоха до кінця не перемогла, ані поет. Драч і не Лаокоон, і не Геракл. Він хтось третій, хоча сюжет із тих міфів.

Думаю, до книжки «Сивим конем» найбільше пасує програмістсько-галюциногенний, але зм´якшений повсякденною сленговістю епітет «глючна». І скажіть, що він не пасує до «Соняшника».

Проте навіть зі знайденим епітетом не легше. Бо глюки - глюками, а бачиш, як доба підминає. А той, кого вона підминає, - велет. І що з усім цим робити?



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

21.11.2024|18:39
Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
19.11.2024|10:42
Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
19.11.2024|10:38
Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
09.11.2024|11:29
У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
08.11.2024|14:23
Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року


Партнери