Re:цензії

Відверта розмова в харківському антуражі

Фоззи. Winter Sport. Харьков, Треант, 2010. - 192 с.

2009 року вийшла у світ перша книжка Фоззі – Олександра Сидоренка, музиканта гурту «Танок на майдані Конго». Книжка, котра на тлі художніх спроб інших представників тусовки, скажімо, прози Анжеліки Рудницької чи поезії Надії Грановської, засвідчила: до українського шоу-бізнесу часом потрапляють талановиті люди.

Лише рік відділяє книжку «Ели воду из-под крана» від нової збірки «Winter sport», а проте можна говорити про якісні зміни у художній манері автора, що також не частий випадок у сучасній українській літературі. Попри те, що загальна тема оповідань Фоззі лишилася незмінною – світовідчуття «маленької людини» пострадянської епохи, – «Winter sport» справді, як зазначено в анотації, подає майже класичну єдність місця і часу. Місцем, де розгортаються події, і якого так бракувало першій збірці, на цей раз цілком упевнено й без жодних винятків стає Харків.

«Winter sport» – це ода Харкову, але не в стилістиці міського романсу, а скоріше, в дусі дворової лірики. Тут немає зубодробильних пасажів про те, як прекрасно пройтися літнім вечором затишними вуличками рідного міста, вдихаючи аромати і тощо-тощо. Вже перше оповідання категорично застерігає: коли виходиш ближче до півночі, та ще на кінцевій, розслаблятися не можна. А краще мати при собі пляшку, котру при потребі можна перетворити на «розочку», головну зброю пролетаріату. Порада, до речі, актуальна не лише для дев’яностих.  Тож мандрівка Харковом не буде томною для читачів-гостей міста, а мешканцям подарує численні моменти радості впізнавання – наприклад, провулку між моргом та музінтернатом, де персонажам удається роздибати свіжого жмура, за допомогою якого вони планували покращити своє матеріальне становище.

Попри ці, на перший погляд, шокуючі подробиці, у книжці Фоззі немає тієї жорсткої чорнухи, котрою відзначаються тексти світлої пам’яті Олеся Ульяненка чи нині здравствующого Володимира «Адольфича» Нестеренка. Для його персонажів більш природнім є не смерть у кривавій бійці, а, скажімо, тихий відхід у стані алкогольного сп’яніння. Не вбивство, а самогубство визначає метафізику цих простих громадян зі спального району, для котрих «гласність і перебудова» означали не демократизацію суспільства, а крах усього дотеперішнього життя. Нова доба зламала поступальну схему розвитку і поставила нову задачу – «тупо вижити». Тому кожен новий день є випробуванням на міцність; і не лише зовнішніми обставинами, а насамперед – міжлюдськими стосунками. Як сталося, що ця галіма дура, котра шантажує Аліка тим, що забере сина, – його дружина? Чому друг написав заяву в міліцію про нібито вкрадену машину? І як знайти себе у цьому світі, де навіть дочку добре поставленого авторитета з зони не любить її законний чоловік, а любить хіба знайдена в снігу киця?..

На початку книжки оповідання видаються нібито обірваними, хоча й майстерно розказаними історіями без фіналу. Цілість утворюється лише наприкінці, коли стає зрозуміло, що всі твори поєднані між собою спільними персонажами й фабульними ходами – в цьому нове видання також є, безперечно, композиційно сильнішим за попереднє. З післямови зрозуміло, що видавець, Завен Баблоян, бачив книжку як більший епічний твір, проте автор наполіг саме на такій формі. Від себе скажемо: роман не роман, але очевидно, що Олександр Сидоренко на шляху до добротної повісті.

Нарешті мова. Цілковита прив’язка до харківського локусу вплинула й на характер викладу – оповідання збірки «Winter sport» написані російською мовою, але російською, що майже впритул наблизилася до самобутнього феномену «харківської російської». І хоча окремі слівця на кшталт «евойный» викликають певні сумніви щодо їх побутування в живорозмовному харківському дискурсі, а сполучник «что» не скрізь послідовно замінений на «шо», мовна стихія передається автором напрочуд удало.

У цілому ж «Winter sport» – це відверта розмова на  серйозні теми, не позбавлена, проте, легкого гумору; книга, котра відшукує основи людської екзистенції в звичайних побутових речах; текст, в якому автор не диктує правил і не накидає ідеологічних схем, охоплений насамперед співчуттям до своїх персонажів і бажанням розповісти читачеві цікаву історію.

Придбати книгу у інтернет-книгарні Yakaboo



Додаткові матеріали

Завен Баблоян: Суспільство має цікавитися собою, відображеним у літературі
Александр «Фоззи» Сидоренко, Winter Sport, видавництво «Треант»
30.04.2009|07:03|Re:цензії
Фоззі: «Якщо Стівен Кінг не видасть щось нове, прочитаю Тараса Прохаська»
04.05.2009|09:35|Новинки
Фоззі. «Ели воду из-под крана»
04.05.2010|17:48|Новинки
Фоззі. «Winter Sport»
15.05.2010|14:54|Події
«Суботник» Фоззі. ФОТО
20.05.2009|07:10|Події
Фоззі: «В творчих планах - насмішити бога»
06.05.2009|20:48|Події
Презентація книжки Фоззі «Ели воду из-под крана» у Києві
06.01.2010|07:30|Події
Обличчя літературної України-2009 (ФОТО)
28.10.2009|18:12|Події
Фоззі став кращим автором 2009 року
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери