
Re: цензії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
- 26.05.2025|Ігор ЗіньчукПрагнення волі
- 26.05.2025|Інна КовальчукДорога з присмаком війни
- 23.05.2025|Ніна БернадськаГолос ніжності та криці
- 23.05.2025|Людмила Таран, письменницяВитривалість і віру маємо плекати в собі
- 15.05.2025|Ігор ЧорнийПірнути в добу романтизму
- 14.05.2025|Валентина Семеняк, письменницяМіцний сплав зримої краси строф
- 07.05.2025|Оксана ЛозоваТе, що «струною зачіпає за живе»
- 07.05.2025|Віктор ВербичЗбиткування над віршами: тандем поета й художниці
- 07.05.2025|Ігор ЧорнийЖиття на картку
Видавничі новинки
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
- Петро Панч. «Голубі ешелони»Проза | Буквоїд
- Олександр Клименко. "Метапрозорість"Книги | Буквоїд
- Семенова Юлія. "Well Done"Книги | Буквоїд
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
Новини
Поезія на дотик, на смак і на аромат
Ірина Шувалова. РАН. – К. : Смолоскип, 2011. – 144 с.
Що таке «РАН», пояснити мені Шувалова відмовилася: мовляв, кожен розуміє це по-своєму. Я чесно намагався, прочитавши збірку.
Збагнути, що «РАН» - дебютна книжка молодого поета, мені важко. Шувалову я знаю досить давно, але переважно - через Інтернет, завдяки періодиці чи «Літературним майстерням», хоча декілька її виступів на якихось літфестивалях я бачив і, що важливіше, чув. Було стійке враження присутності поета в літературному процесі. Принаймні у молодій поезії. Там тепер чимало яскравих, обдарованих і на диво вправних. Не бачити потужний літературний доріст, памолодь, що активно стверджується в сучасній українській літературі, може, як на мене, лише той, хто не хоче того бачити. Це ще не літературне покоління чи якась «ґенерація» (та й чи існують вони - літературні?), це радше нова хвиля, нова спроба молодих збагнути незбагненне, ствердити новішу поетичну стилістику, сучаснішу риторику й світоглядну концепцію нового часу. Власне, так завжди починають молоді, було би дивно, якби тепер їхнє пришестя відбувалося якось інакше.
Ірина Шувалова не губиться навіть в яскравому літературному оточенні: мені здається, що вирізняють її неймовірна щирість, гранична відвертість та неповторний тембр літературного голосу.
«РАН» складається з трьох розділів: «Тримайся за вітер», «Хлопчик зі змієм», «Аргонавти» та своєрідного авторського післяслова - «Ефеби».
Авторка вводить читача до збірки віршем, названим по-модному - «Intro»: «за гачок зачепившись німбом /ти співаєш маленьке тіло». Круто для початку, хіба ні?
Шувалова майже не ставить розділових знаків, і така манера утруднює прямолінійне сприйняття, породжуючи інші, вторинні змісти віршів, а. можливо, свідомо звертаючись до них: «... змалюй мене так сунично / щоб більше ніколи сумно...», від вірша до вірша вона стверджує психоемоційний ритм збірки, кожен рядок пульсує образами.
Поезія Шувалової відчувана на дотик, на смак, на аромат. І штука не в метафорах, алітераціях, паронімічних атракціях чи поетичних етимологіях - із цим у Ірини все в порядку, наявність у неї суто технічних вмінь та пристойної школи не викликає жодних сумнівів. У неї колодязі відверті, мов рани, мікрорайони підступні, як метастази. А голос коханого - повільно стікає поміж грудей. Про що це я? А про те, що Шувалова невиліковно приречена на поетичне світосприйняття, а це значно важливіше за будь-який вишкіл, бо цього - на жодному майстер-класі не навчитися.
Мистецтво рецензії вимагає аналізу книжки, що рецензується. Але я чомусь не маю жодного бажання препарувати «РАН». Занадто жива ця збірка, аби лізти до неї з аналітичним скальпелем, розбирати, розкладати по поличках її проблематику, її досягнення й прорахунки. Відстежувати впливи видатних ( а вони іноді помітні) на молоду авторку. Бо в цій збірці є головне - поезія.
Це, власне, і все, що я хотів сказати про першу збірку Ірини Шувалової. Решту вам скаже Шувалова, коли ви читатимете її вірші.
Додаткові матеріали
- Ірина Шувалова: До нашої антології увійшли твори не лише геїв та лесбійок
- Ірина Шувалова. «Ран»
- Ірина Шувалова: «Не втомлююся рекомендувати Сєрґєя Чєґру»
- Ірина Шувалова: Я поділяю поезію на хорошу – і не поезію взагалі
- П’ять книжок на літо
- Шувалова Ірина
- Сто варіантів можливих коханок
Коментарі
Останні події
- 03.06.2025|12:21У серпні у Львові вперше відбудеться триденний книжковий BestsellerFest
- 03.06.2025|07:14Меридіан Запоріжжя та Меридіан Харків: наприкінці червня відбудуться дві масштабні літературні події за участі провідних українських авторів та авторок Вхідні
- 03.06.2025|07:10Найпопулярніші книжки для дітей на «Книжковому Арсеналі»: що почитати дітям
- 03.06.2025|06:51Фільм Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки» покажуть на кінофестивалі Docudays UA
- 03.06.2025|06:50Дух Тесли у Києві
- 30.05.2025|18:48«Літературний Чернігів» на перехресті часу
- 27.05.2025|18:32Старий Лев презентує книгу метеорологині Наталки Діденко «Тролейбус номер 15»
- 26.05.2025|10:38Поезія без кордонів
- 24.05.2025|13:24Дискусії, перформанс і культурна дипломатія: як пройшов інтенсив EcoLab 2.0
- 24.05.2025|13:19У просторі PEN Ukraine відбудеться читання Ганни Осадко і Марини Пономаренко