Re: цензії
- 21.11.2026|Михайло ЖайворонСтрибок у темряву в пошуку світла
- 21.11.2026|Євген БаранХто ми без Охрімового казання?..
- 15.11.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, психотерапевтка, PhD, письменницяКоли мозок стає героєм казки, а дитина вчиться розуміти себе
- 14.11.2026|Віктор Васильчук, заслужений журналіст України, письменник«Ятаган» змушує замислитись…
- 14.11.2026|Пауліна МалохлєбПольська критика про роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 12.11.2026|Тетяна ГрабМісце сили у Сан-Фурсиско
- 04.11.2026|Павло Пантелеєнко, філолог та вчитель Ліцею №304 м. КиєваПовернення до витоків слова: чому книжка «Логодіалоги» Олександра Козинця потрібна педагогам і батькам
- 02.11.2026|БуквоїдУ перекладі угорською мовою вийшов роман Володимира Даниленка «Клітка для вивільги»
- 29.10.2026|Василь КузанРеалізм абсурду
- 27.10.2026|Юлія МанякінаМузика розшарпаної цілости
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Новини
Поезія на дотик, на смак і на аромат
Ірина Шувалова. РАН. – К. : Смолоскип, 2011. – 144 с.
Що таке «РАН», пояснити мені Шувалова відмовилася: мовляв, кожен розуміє це по-своєму. Я чесно намагався, прочитавши збірку.
Збагнути, що «РАН» - дебютна книжка молодого поета, мені важко. Шувалову я знаю досить давно, але переважно - через Інтернет, завдяки періодиці чи «Літературним майстерням», хоча декілька її виступів на якихось літфестивалях я бачив і, що важливіше, чув. Було стійке враження присутності поета в літературному процесі. Принаймні у молодій поезії. Там тепер чимало яскравих, обдарованих і на диво вправних. Не бачити потужний літературний доріст, памолодь, що активно стверджується в сучасній українській літературі, може, як на мене, лише той, хто не хоче того бачити. Це ще не літературне покоління чи якась «ґенерація» (та й чи існують вони - літературні?), це радше нова хвиля, нова спроба молодих збагнути незбагненне, ствердити новішу поетичну стилістику, сучаснішу риторику й світоглядну концепцію нового часу. Власне, так завжди починають молоді, було би дивно, якби тепер їхнє пришестя відбувалося якось інакше.
Ірина Шувалова не губиться навіть в яскравому літературному оточенні: мені здається, що вирізняють її неймовірна щирість, гранична відвертість та неповторний тембр літературного голосу.
«РАН» складається з трьох розділів: «Тримайся за вітер», «Хлопчик зі змієм», «Аргонавти» та своєрідного авторського післяслова - «Ефеби».
Авторка вводить читача до збірки віршем, названим по-модному - «Intro»: «за гачок зачепившись німбом /ти співаєш маленьке тіло». Круто для початку, хіба ні?
Шувалова майже не ставить розділових знаків, і така манера утруднює прямолінійне сприйняття, породжуючи інші, вторинні змісти віршів, а. можливо, свідомо звертаючись до них: «... змалюй мене так сунично / щоб більше ніколи сумно...», від вірша до вірша вона стверджує психоемоційний ритм збірки, кожен рядок пульсує образами.
Поезія Шувалової відчувана на дотик, на смак, на аромат. І штука не в метафорах, алітераціях, паронімічних атракціях чи поетичних етимологіях - із цим у Ірини все в порядку, наявність у неї суто технічних вмінь та пристойної школи не викликає жодних сумнівів. У неї колодязі відверті, мов рани, мікрорайони підступні, як метастази. А голос коханого - повільно стікає поміж грудей. Про що це я? А про те, що Шувалова невиліковно приречена на поетичне світосприйняття, а це значно важливіше за будь-який вишкіл, бо цього - на жодному майстер-класі не навчитися.
Мистецтво рецензії вимагає аналізу книжки, що рецензується. Але я чомусь не маю жодного бажання препарувати «РАН». Занадто жива ця збірка, аби лізти до неї з аналітичним скальпелем, розбирати, розкладати по поличках її проблематику, її досягнення й прорахунки. Відстежувати впливи видатних ( а вони іноді помітні) на молоду авторку. Бо в цій збірці є головне - поезія.
Це, власне, і все, що я хотів сказати про першу збірку Ірини Шувалової. Решту вам скаже Шувалова, коли ви читатимете її вірші.
Додаткові матеріали
- Ірина Шувалова: До нашої антології увійшли твори не лише геїв та лесбійок
- Ірина Шувалова. «Ран»
- Ірина Шувалова: «Не втомлююся рекомендувати Сєрґєя Чєґру»
- Ірина Шувалова: Я поділяю поезію на хорошу – і не поезію взагалі
- П’ять книжок на літо
- Шувалова Ірина
- Сто варіантів можливих коханок
Коментарі
Останні події
- 21.11.2026|21:32У Відні представили збірку Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії. Новели Адвенту»
- 21.11.2026|13:48Видавництво «Основи» випускає дебютну книжку Ірини Вале «Творимо Різдво»
- 21.11.2026|13:31Як дві сестри після десятків відмов створили світовий фентезі-бестселер і поклали сайт українського видавництва за 30 секунд
- 17.11.2026|09:06Серед рядків – нових і давніх (Фрагменти з написаного)
- 15.11.2026|06:56Мирослав Лаюк отримав престижну премію імені Джозефа Конрада-Коженьовського за книжку «Бахмут»
- 12.11.2026|20:47Книжки Макса Кідрука перевидадуть без його імені на обкладинці
- 09.11.2026|15:19У Львові відбувся поетичний фестиваль «Земля Поетів 2026» та зібрав 400 тисяч гривень для розвідників
- 09.11.2026|06:48«Видавництво Старого Лева» та KFC презентували благодійну антологію «Віднайдені рядки»
- 08.11.2026|22:31У Відні презентували нову книгу Вероніки Чекалюк «Різдвяні історії: новели Адвенту»
- 06.11.2026|15:56«Писати і жити, жити і писати»
