Головна\Re:цензії

Re:цензії

«Заплющить очі і згадайте про маки в житі»...
13.01.2023|13:15|Ігор Павлюк

Але занадто багато слів у цьому світі. Так мало вчинків!                                    Тарас Матвіїв   − Ти вчила Тараса Матвіїва? – написав я запитання дружині Людмилі у месенджер... 

Айболить в поезії
10.01.2023|11:53|Ігор Павлюк

Є автори однієї книги, про яку написано десятки книг − як-от Артюр Рембо, наші Василь Стефаник, Григір Тютюнник, Василь Симоненко... Є Засновники релігій, дехто із яких писав лише пальцем... 

Цупкі сувої пам’яти
02.01.2023|22:08|Ігор Котик

Для себе я називаю цю книжку 2 в 1. Винесене в заголовок «20+1» не дорівнює ні кількості персонажів (їх більше), ні кількості нарисів (19), але якщо трохи перекошений плюс на обкладинці... 

Глибина і вічність
31.12.2022|17:04|Алла Рогашко

«Іванові було вділено чимало священних дарів. Тих дарів могло б вистачити на тисячі шукачів фортуни. Але Той, хто роздаровує при народженні, вирішив інакше», – так починається роман Степана... 

«І щойно пропливе крізь тіло риба»
30.12.2022|15:04|Тетяна Дігай, Тернопіль

«На цей світ ми приходимо заради спостережень і прогулянок.  При цьому перші можуть знаходити нас і без других,  але другі неминуче ведуть до перших».                                       ... 

Титанічне дійство душі і пера
28.12.2022|12:34|Анатолій Крат, письменник, м. Прага

На жаль, я не маю в себе в Празі тритомника Антонії Цвід про Тараса Шевченка «Возлюбленик муз і грацій», тому з неабияким інтересом накинувся на книгу її письменницьких розвідок «Таємниці Тараса... 

Безсмертя
17.12.2022|12:15|Галина Шевчук, травознавець

Я вражена.  Його постать уже давно потребувала і такого роману, і, в майбутньому фільму – а за  романом «Руки і сльози»  свобідно можна і треба писати сценарій, знімати фільм. Відчувається, як... 

Дякую тобі, війно?
15.12.2022|09:32|Ігор Бондар-Терещенко

І появу «комплексу вини» у того, хто виїхав з України, і про який нині рясно торочать у соціальних мережах, вже цілком вільно буде зауважити. Навіть, якщо авторкою рухало просте бажання ... 

Художні контури євроінтеграції
14.12.2022|10:35|Ігор Котик

Роман чернівецького прозаїка Максима Дупешка із загадковою назвою «Біля карети під мертвим лисом», що її можна назвати бароковою, охоплює події XVIII – XXI століть, тобто проводить певну тяглість... 

Поезія як послання
13.12.2022|19:37|Ярослав Поліщук

Сприйняття поезії як пророцтва – найбільш традиційне, що коренями вростає в епоху далекого середньовіччя. Либонь, про особливу місію поета і поезії говорять ще від часів Старого Заповіту, адже в... 

Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Партнери