Добу тому Я був заскоченим на березі водойми, Що має назву Київського моря, Станом розгуби, у якому Перебуваю досі. Нас троє вуйків Опісля шашлика і чарки (Без мене, але ця деталь Уваги не достойна) На вікна дачі не дивились, Бо порпались в пияцьких нетрях давнини. І я в...

Музейна чистота, хокейний леду блиск І панорама тіл, що, вирвавшись із рами, Не вийти намагаються із цих світів, Але прийти - і так собі, аби до тями. Тягучий поштовх зір, легкий шумок струмка Й простягнута рука - мов бич, зі свистом, Ляга віків ріка - людей вперед штовха І з поколінь зрива...

Догорають поліна в печі, Попеліє червоная грань… У задумі сиджу я вночі І думок сную чорную ткань. І коли ж то той жар догорить, Що ятриться у серці мені? І чи скоро-то горе згасить В моїм мізку думки огняні? Ох, печуть і бушують вони! Гризе душу й морозить нуда! Кров кипить, і нутро...

Дозволь, я поведу тебе під руку У біле поле, в тихий снігопад; Дозволь, я прожену від тебе муку, І хай не повертається назад.   Пухка зима повільно й урочисто Сховає слід, неначе жар зола, І біла ковдра, неймовірно чиста, Укриє наші змучені тіла.   Ми довго йшли холодною...

Минає час, минають люди; Ми всі ждемо того, що буде, І кажем всі: давно вже час, Щоб воля та прийшла й до нас, А все її нема, не йде,— А час не жде, а час не жде!.. А час не жде, а час летить, А серце змучене болить, Бо довгий гніт минулих днів Його украй вже пригнітив, І тяжко так, що,...

Долі своєї я не кляну Бути луною, будить луну. Віршником був я рунних полів — Гнівом на дуків дух мій горів. Пісня — посестра, степ — побратим, — вольная воля трьом нам усім. Двічі я зрадив ніжну сестру. Потім побачив: без неї умру... Втретє ми стрілись на чужині, Як...

«Он пришёл, лишь на час опережая рассвет, Он принёс на плечах… горицвет» (Песня «Чужой» группы «Мельница»)   Ніч на дворі. Та ні, навіть не так. Скоро вже світанок, а Вона не спить. Не може заснути. Не може собі цього дозволити. Син сусідки...