12 травня дістатися Чорнобиля було нелегко. Дорогу для цивільних вже перекрито, то знайшли шпаринку в облозі «зони» завдяки знанню місцевості і певній зухвалості, що притаманна телевізійникам. Сергій бував у тій місцині частенько, бо грибів там водилось багато. Якимись шляхами,...

«Dolce Vita» — це історія дивної дружби і ще дивнішої любові, історія здійснення найсокровенніших бажань, навіть якщо для цього потрібно чекати півжиття, історія про неповторність і загадковість кожної миті, а ще про неможливість знайти відповіді на всі...

НОВА ЛЕГЕНДА І. Викриття манекенів Так розпочиналось: зненацька безцеремонно було викрито механізми манекенів, котрі керували пружинами туги. Ця пружина, власне, і спричиняла те, що події дешеві і нікчемні (“життя”...) були солодкими, ніби доля, а банальні зустрічі нагадували...

…Павло сторожко пірнув у темряву бараку, на ходу роздумуючи, чому і з ким йому заборонили розмовляти. Приміщення, цілком позбавлене денного світла, лякало своєю штучною ілюмінацією. Чоловік боязко ступав м’якою, ніби всипаною тирсою долівкою, і відчував, як з кожним наступним...

Вальс, - говорит, - танец не для невротиков,Шизофреников, психопатов и слабоумных. Вальс – танец для настоящих военных, Стройных, подтянутых, гордых и побежденных. Полька, - отвечает, - мне нравится танцевать польку, Когда в саду, будто бомбы, падают красные яблоки, А зеленые мухи жужжат...

Поміж хмар світляків у Пірані (як я їх уявляю) – ми стоїмо, тяжкі, наче два шкіряні черевики. І що? Не впустять нас на поміст, який будують тут, на піску, щоб і ми випробували на своєму горлі промінь? Якщо кажуть, ніби ми їмо дерев’яну кашу, то хай так і буде: вийдемо і скинемо...

Один із перших теплих днів. Звичайнісіньке слобожанське село потопає в ароматній купелі квітучих яблуневих садів, які біліють під лагідним травневим сонцем. Людям сонце теж подобається; хто на городі, хто на подвір’ї, а хто просто на лавочці, біля двору — гріються.   Двоє...