Електронна бібліотека/Проза

ДомовикБогдан Чубко
МонологГанна Заворотна
«Її сукня» (Уривки з роману)Алла Рогашко
На розстанях долі (уривки з роману)Іван Корсак
ГойдалкаОлексій Ганзенко
АлергіяОлексій Ганзенко
Доля знахаркиГанна Заворотна
ВіршіОлександра Григорчук
«На ріках вавилонських… Кілька думок про повернення». Фрагменти з книжкиАндрій Зелінський
П´ятий пар. УривокМаксим Гах
ПоверненняГанна Заворотна
Із циклу «Загублені значення»Лілія Войтків
Осточерствілі ангелиОлексій Ганзенко
Поет і ковчегОлексій Ганзенко
«Психи двух морей». III ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». II ч.Руденко Юрій
«Психи двух морей». I ч.Руденко Юрій
Сучасні борделіХристина Букатчук
Афродита. Античні міфи в сучасній обробці (фрагменти)Антоніна Спірідончева
Руда Кобилиця. Зі збірки «Амазонки»Антоніна Спірідончева
ВіршіОльга Соколовська
Не хотілаОлексій Ганзенко
РозглядиниОлексій Ганзенко
Лукій вмираєОлексій Ганзенко
коли скінчиться війна ми знову вирушимо на схід...Олександр Андрієвський
революціонери молоді і старі...Олександр Андрієвський
з віршами аполлінера у рюкзаках...Олександр Андрієвський
революції у моєму місті зазвичай починаються восени...Олександр Андрієвський
пластика твоїх пальців кожна лінія злам...Олександр Андрієвський
середина осені попереду ще півроку холоду...Олександр Андрієвський
чим східніш і південніш здається тим холодніш...Олександр Андрієвський
вони прокидалися зранку і дивились новини...Олександр Андрієський
15 років без себе (Загублений)Ксенія Циганчук
Завантажити

Один із перших теплих днів. Звичайнісіньке слобожанське село потопає в ароматній купелі квітучих яблуневих садів, які біліють під лагідним травневим сонцем. Людям сонце теж подобається; хто на городі, хто на подвір’ї, а хто просто на лавочці, біля двору — гріються.

 

Двоє хлопчиків — обом не більше дев’яти років — тягають по свіжій траві старий, порваний намет. Вони сьогодні туристи. Справ багато: треба встановити намет, зафіксувати його, щоб вітер не здув, а потім наносити в нього різноманітного, першочергового провіанту — чіпсів, сухариків. Щоправда, чіпсів уже немає — один із хлопців хвацько закидає голову і досипає рештки з пачки собі в пащеку.

 

Поряд троє чоловіків товчуться біля розібраних «Жигулів». Передають один одному інструменти, регочуть. З двору слабко бумкає шансон.

 

На протилежній вулиці жіночка сапає бур’ян. Треба тут все вичистити, потім дати їсти худобі, а потім ще купа справ. Жінка почуває себе нещасною і втомленою.

 

Вечоріє. По дорозі йде невелика різномаста череда — корови, кози. «Ану, пшла!», — вигукує погонич у футболці «Металіста» до кози, яка чомусь стала на узбіччі. Але коза не рухається, насторожено піднімає голову, припиняючи жувати. Далеко в небі чути шум, схожий на грім, але це не грім. Шум наростає. Хлопці висовують голови з намету, чоловіки завмирають, жінка підводить голову.

 

Враз, низько, мало чи не торкаючись димарів над селом зі страшенним свистом проноситься реактивний винищувач. Він йде швидко, проте у світлі призахідного сонця видно його сталеві сірі боки, масивні крила з приладнаними ракетами. Люди проводжають літак настороженими поглядами: чоловіки розгублено чухають потилиці, в жінки на очах накочуються сльози, лише кози та корови неспішно йдуть далі, теленькаючи дзвіночками на шиях. «Вій-на…», — тихо промовляє один із хлопців.

 



Партнери