У курені злочинних винарів Сиділи тихо, тільки псина вила Десь оддалік, та капав сік з чавила І чадно лій у черепку горів.   І в тім чаді усяк ховав позір, Але не йшов – таки ж чекали Сина, А в чорноті все вила клята псина Та все рясніло в небі жовтих зір.   І...

Володимиру Павлишину, художнику У місто моїх снів Приходять вчорашні страхи.   Мов птахи Сідають радісно Й викльовують очі. Боляче Втрачати себе у світлі А світ у собі.   Повіки, Якби ж ви були залізні!   Залізе під шкіру вітер, Обітре повітрям холод І піде під...

У небесних полях чорнокрилий тюльпан, чорний щит на черлених воротах, незалежний вішак, незворушний жупан і неправда в казках косоротих... На світанку - закислі свої продери, по сніданку - читай на зарінку, доки в книзі віків довгорукі вітри перегорнуть останню сторінку. А тоді - жебони,...

І В одному колгоспi, одного району, одної областi трапилася страшна пригода... У нiч пiд Новий рiк щось украло в тому колгоспi сторожа! Був сторож, i як язиком його злизало. У тому колгоспi по штату всього тiльки 18 сторожiв... Не вiсiмдесят, а всього тiльки вiсiмнадцять. Сторожi мiж...

Холод спустився на землю з небес, Жаль, що есерка Каплан – не Дантес, Ти мені робиш знічев´я мінет, У пічці горить-догорає паркет. Завтра надворі знов буде мороз, Нові прививки придумає МОЗ, Ти мені шиєш пальто із газет, А в пічці горить-догорає паркет. Знов на вечерю печений буряк,...

Вертке веснянкувате дівча похапцем підбігає до старенької, що куняє на ґанку похилої сільської хатини, подекуди оброслої мохом. - Бабусю, а правда те, що мама розказувала? – лепече Даринка, погладжуючи пухнасті китиці на кінчиках своїх руденьких кісок, які виграють золотом на сонці. -...

У порожній кімнаті біла, немов стіна, притомившись чекати, спить самотня жона. Геть зробилась недужа — котру ніч, котрий день ані чутки про мужа, ані-анітелень. Лячні довжаться тіні, дзвонять німби ікон, і росте голосіння з-за соснових ослон: мій соколе обтятий, в ту гостину, де ти, ні...

Рамки зі стін Чорно-білою пам’яттю Сипляться порохом Шашелем точені. Хлопчик з очима Століття минулого Проситься в нині І знову дивується, Дівчина з квіткою (Ще не зів’ялою!) Крихта за крихтою – В мрії зурочені, Юне подружжя На стільчику віденськім – Залюби...

Новий рік приходить несподівано. Погода, ніби на зло, вітає мешканців містечка сирістю, туманом і дощем. Власний у себе на дивані з-під ковдри спозирає телевізор. Його очі час від часу злипаються; потягуючись, він ледь чутно вимовляє «маразм» і вимикає телевізор. Роздягається,...

У пущах, де лише стежки звірині, Серед потворно сплетених гілок Буває в небо просвіт темно-синій, Як любе око. Скрізь таємний змрок. Гудіння сосн, як виття ериній, Шкребіння кігтів рисі, молоток Старого дятла. Стомленій людині Так любо стрінуть затишний куток, Прозорий погляд милого спокою,...