Re: цензії

Четвер таки даю. Десь найближчим часом з´явиться №31, проект «Аве, імператор!». Це авторський проект, підозрюю, якогось літературного авантурника, каже, що мешкає в Лондоні, підписується раз, як Лірник, раз – як Лінник, коротше шифрується. Крім того, це проект-роман. Як на мене – це небезнадійна спроба створити феномен «українського Сорокіна».

А наступний, 32-проект називатиметься «Black&Wight» (піврічний план роботи над ним щойно вчора прийняла моя рідна «Дзиґа»). У задумі – серія літературно-перформативних акцій із використанням мультимедії та інтерактиву по різних містах України, а як результат – «Четвер» №32 з СD-додатком та презентаційними експозиціями. Подробиці на сайті dzyga.com.ua найближчим часом.

Дмитро Бєлов 20:57:59 Доброго дня, шановний Юрко. Нарешті дочекався вас тут, на «Буквоїді». Хочу дізнатись, за якою методикою ви пишете свої тексти? І як взагалі вдається писати такою розкішною, різноманітною мовою?

Методика вимагає періодично прислухатися до голосу внутрішнього муедзина, а потім намагаєшся якнайточніше відтворити його інтонації. А щодо мови...

Бозна. Просто дякую.

Дмитро Бєлов 21:01:09 Ваші книги перекладають на різні європейські мови. Вони надто своєрідні, щоби кожен перекладач спромігся донести до читача їх правильний зміст. Ви контролюєте цей процес?

Очевидно, мою прозу перекладати непросто. Більше того, я на власні очі бачив страждання кількох перекладачів (щоправда, зусилля декого з них таки увінчалися). І саме тому не маю більше жодного бажання контролювати цей процес.

Дмитро Бєлов 21:02:34 З чого ви починали як письменник? Коли це було? Чи були думки, що ви зазнаєте фіаско?

Мабуть, зі шкільних творів про Леніна. Самі розумієте, потерпіти фіаско в такій темі дуже легко.

Дмитро Бєлов 21:05:12 Ви не бажаєте в майбутньому написати роман іншим стилем? Наприклад, такий за яким можна було би зняти фільм? Відкинути весь абстракціонізм і сконцентруватись на сюжетові?

Хотів би вміти писати лаконічно. І вміти писати сценарії. І поєднувати одне й друге, як це робить, скажімо, Нестеренко «Адольфич». Але – не дано.

А повибрасивать із міня абстракціанізьм – і що залишиться?

chortkiv 11:16:48 доброго дня пане Юрію! в мене таке питання - чи плануєте найближчим часом відвідати Тернопіль???
Вітаю вас з наступаючими новорічними та різдвяними святами!!!

Дякую і вітаю навзаєм.

А до Тернополя планую jaknajbardziej, і то найближчим часом, у компанії Грицька Семенчука і Ростислава Шпука в рамках нового, 32-го проекту Четверга BLACK&WIGHT. Може, на Різдво. Буде двіж.

Єнотка 12:02:01 Шановний Іздрик! Кому з молодих письменників ви би порадили більше не писати? І чи вважаєте, що маєте моральне право на такі «діагнози»?) дякую

Ані морального, ані юридичного права давати такі поради не маю. Тому й не даю.

korol sasha 09:10:08 Ваше ставлення до участі Оксани Забужко у конкурсі «Коронація слова». Мені скидається на таке порівняння: те ж саме, щоб Енді Маррей чкурнув грати по челенджерах і звісно навигравав би їх цілу купу, але в тенісі так заборонено... а в літературі значні імена, я бачу , не соромляться перебиватися й цим...

Та нехай Оксана трохи підніме рейтинг тій Коронації. А дорікати українському письменникові, що він десь не там заробив чи не ту премію взяв, мабуть не варто - ті копійки, на які живуть літератори, з грошами мають небагато спільного.

Дмитро Бєлов 17:11:31 Хто з сучасних українських письменників (крім Андруховича) являються вашими друзями?

Ну, майже весь Станіславський феномен, і ще людей піццот.

таня 12:17:42 вітаю з премією Бі-Бі-Сі! скажіть, будь ласка, якщо не секрет, на що витратили гроші?

Половина (менша) - дружині. Решта - на дрібні чоловічі радості буддійського характеру.

Олег Шинкаренко 12:25:42 Юрко, читаючи ваше оповідання «Шкільний автобус», я не міг не звернути увагу на цілковиту різоматичність його дискурсу, особливо у сфері абдомінального та поліморфного, а також, що стосується імманентних йому симулякрів, спекулятивно інкорпорованих у загальну площину його наративу. Як ви можете пояснити довільно ситуативний характер есхатологічних копролалій, котрі ви так наполегливо деконструююєте протягом ремінісценції, що починається одразу за кульмінацією, не дивлячись на її відкрито копулятивну структуру?

Дик, братішко.

Дмитро Бєлов 16:48:47 Воццек – геніальна книжка. Розкажіть як вона писалася.

Тєжко.

Дмитро Бєлов 16:44:05 Завдяки чому ви стали тим ким ви є?

Єк то кажут люде, завдєки мамі, тату і Господу Богу.

Дмитро Бєлов 16:46:09 Ви раді, що отримали нагороду BBC за «Таке»?

Трохи сумую з приводу її розміру.

Дмитро Бєлов 21:22:15 Як до вас потрапив рукопис «Культу» Дереша?

Дереш розповідав цю історію стільки разів, і робить тепер це так управно, що я не наважуся плодити бліді копії.

Невідома 15:28:32 В який час і за яких умов до вас приходить натхнення?

За будь-яких обставин (найчастіше – невідповідних), у будь-яку пору, незалежно ні від чого. Надто рідко.

Дмитро Бєлов 17:02:31 Що робити якщо вже написано чимало, але немає ідей для продовження?

Зробити павзу, з´їсти твікс, дунути мікс, згадати про марноту марнот і попуститися.

Дмитро Бєлов 17:03:36 Коли в голову приходять ідеї книжок, як зрозуміти за яку з них братись?

Мені ще жодного разу не приходило по декілька ідей одночасно.

anna22 12:39:44 так сумно: ви пишете про Бога, а тоді – лавина матюків у тому ж тексті - мат на маті. тобто не сумно, що ви пишете про Бога. про нього ви пишете гарно. сумно потім.

Та мені ж теж сумно, що над нами Бог, а довкола – матюки. Тому так і пишу.

Nympha Blin 12:26:32 Бачила Вашу фотосесію. Як вдається триматися у такій чудовій формі? Не плануєте поширити ідею на інших письменників і зробити проект на кшталт «New ню укрліт»? :)

При здоровому духу тіло саме набирає тієї форми, яка була задумана. Ідею не поширюватиму, а сесії ню ще будуть. Та перша – пробна.

korol 12:31:59 доброго дня. У вас були періоди зневір’я, коли ви не бачили сенсу у письменництві або зневірились у своїх можливостях в ньому? Цікава, чомусь мало хто з сучасних відомих українських говорить про це. чи всі такі вже цілеспрямовані та незламні?)

Та добрих 9/10-х мого життя – це суцільний період зневіри й безнадії. Але писати з безнадії – те саме, що свідомо інфікувати людей українським піар-грипом. Намагаюся писати з радості. Намагаюся перебувати в радості. Бо радіти людині – природно.

anna22 12:38:07 Юрку, чому в ваших найновіших текстах так багато матюків? особливо в жж-шних?

Ну, «жж-ні матюки» – це нове слово в мовознавстві. А з жежешним арго, як і з ненормативною лексикою, як, зрештою, просто – з усім доступним і невичерпним запасом чудесних, чарівних слів, серед яких немає кращих і гірших, бо все це елементи нереального конструктора, яким є література – мені подобається і працювати, і бавитися і з жежешним арго, зокрема.

вільний 12:38:36 чи можна нам сподіватись на хоча б якийсь легеалайз? дякую.

Ну, легальні мікси-попперси-колеса вже легально продаються, а на більше навряд чи варто сподіватися. Та й на фіга?

chortkiv 12:41:58 чи не планується найшли;xим часом перевидання «АМТМ», а то неможливо знайти в книгарнях???

Хотілося би. Планую. Але планую також на сервісі свого ЖЖ створити повне пафосне зібрання власних творів, щоби піпл міг нормально читати. Бо видавці - ні гонорару, ні дистрибуції. АМТМ хочу вивісити в першу чергу, бо наклад допроданий ще кілька років тому. Знаю. So sorry разом із Вами.

Олег Шинкаренко 12:42:13 У вашій книжці «Таке» йдеться про якогось «прохаськового пса». Розкажіть, будь ласка, хто такий Прохасько, і що ж там трапилося з його псом?

Прохасько, це такий замічатільний пісатель, родом, кажуть, чи то зі станиславова, чи то із калуша, і ото, дєточка, був у нього пес... Не продовжуватиму. Далі – до адміна, і – під кат.

Дмитро Бєлов 17:10:19 В передмові до «Наміру» Дереша ви сказала, що відсутність справжньої роботи над словом є найбільшою вадою книжок Дереша. В чому полягає суть справжньої роботи над словом? Як досягти таких бездоганних фраз як у вас?

Ну, мої фрази далеко не бездоганні, як можна побачити бодай з цих відповідей. А суть роботи над словом власне й полягає в тому, щоб не писати книжку так, ніби ти сидиш у чаті.

Дмитро Бєлов 16:56:55 Ваші речення мають дуже складну будову. Скільки часу ви витрачаєте на їх написання?

Від 1,5 хвилини до 1,5 доби.

anna22 12:57:27 Але ж вам не обов’язково самому стільки матюкатися.

Ми спілкувалися разом у побуті? «Матюкаюся» не я – «матюкаються» мої персонажі.

Дмитро Бєлов 16:54:34 Яку літературу ви вважаєте хорошою?

Звісно – хорошу. Сорі за банальність, але відповідь не змістилася б навіть під катом. Та й не даю я безкоштовних консультацій...

Максим Захаров 12:53:51 Скынте свойи твори мени на MAIL.RU

Максиме, погугліть нет самостійно, пліз, – там майже всі мої твори висять.

Дмитро Бєлов 16:51:29 Коли до вас приходять рукописи молодих авторів, на що ви покладаєтесь коли вибираєте, що друкувати, а що ні?

Останні декілька років я всі чужі рукописи викидаю в смітник – своїх нічим годувати.

Nympha Blin 12:57:17 Що ви читаєте або порадили б почитати?

Почитайте «Растаманські казки» Гайдука. Або Нестеренка «Адольфича» – все, що трапиться.

Дмитро Бєлов 21:10:36 Дайте, будь-ласка, кілька порад щодо редагування текстів прози.

Берете авторський текст, читаєте, виправляєте очевидні й неочевидні помилки, і по ходу викреслюєте все зайве, те, що залишиться – викидаєте на смітник. Така, приблизно, схема.

вільний 13:02:06 завдяки «четвергу», ви показали українській літературі безліч нових імен. хто наступний? чи ця місія закінчилась?

Місія закінчилася, залишилися функції.

korol 13:21:07 на книжковий ярмарку вас не буде? чому?

На якому саме?

читачка 13:27:57 Цікаві думки в «Таке» про поділ людей на психопатів і невротиків. До котрих зарахуєте себе?

Типовий невротик з перспективою до пенсії трансформуватися в психопата.

korol 12:36:38 про забужко і коронацію . про копійкі. ваша правда, але тим самим вона закриває шлях новим іменам,що не дорвуться і до копійок ...розумієте на коронації принцип анонімності оцінки творів, але жюрі , що не пізнає за стилем забужко)))але то пусте. за «Таке» - величезне дякую. сильно.

а я дякую за «,,Таке,, - величезне».
anna22 13:28:01 ви пам’ятаєте свої сни? вони гарні?

«Воццек» - це суцільна книга снів. І вони кошмарні. То було давно. Зараз мої сни лагідні, погідні й гарні, і дівчата мої теперішні лагідні, погідні і гарні, і друзі мої нинішні лагідні, погідні і гарні, і намагаюсь я, аби такими ж були мої сьогоднішні слова і вчинки.

Амінь.

І на цьому, - підморгує невидимий адмін-амінь, - пара канчать грузілава.

Дякую всім, хто допоміг мені збавити ці кількадесят самотніх хвилин із львівською зимою за вікном. Радійте. Пафос - це не соромно.

Фото: nashemisto.if.ua