
Re: цензії
- 05.08.2022|Тетяна Дігай, ТернопільЕнциклопедична трилогія про Чортків
- 05.08.2022|Валентина Семеняк, письменницяЧому? Навіщо? За що?
- 01.08.2022|Ігор ПавлюкРежисерка жовтого катарсису
- 31.07.2022|Людмила Даниленко«Якщо на селище напали чужі…». Читайте «Чорний хліб» Фоззі
- 29.07.2022|Ярослав Мотика, скульптор, лауреат Національної премії імені Т. ШевченкаМожна лише дивуватись, що є такі поети як Ігор Павлюк
- 20.07.2022|Василь КузанЧас усвідомити
- 12.07.2022|Альона Радецька, Хмельницький«Картка Марії» Олександра Козинця як можливість самопізнання
- 12.07.2022|Василь КузанЕпоха Павлюка
- 21.06.2022|Марина СушкоШамани слова
- 20.06.2022|Євген Баран«Я нічого більше не хочу, лише писати…»
Видавничі новинки
- Ольга Улгер. «Палкі і нерозважні»Книги | Буквоїд
- «Близькі чужинці», Марія КаменськаКниги | Буквоїд
- «12 годин чоловіка», Ксенія ФуксКниги | Буквоїд
- ігор Павлюк. "Вакуум"Книги | Буквоїд
- Jestem z Drochobycza. Я – з ДрогобичаКниги | Буквоїд
- Костянтин Піскорський. «Сорок і чотири»Книги | Буквоїд
- Як подружити дитину з емоціями розповість нова книга психологині Світлани Ройз «Ключі сили»Книги | Буквоїд
- Між укриттями і ракетами: в Україні виходить антологія "Поезія без укриття"Книги | Буквоїд
- Віра Валлє. «У пошуках Людини. Homo emoticus»Книги | Буквоїд
- Мар’ян Ґолька. «Суспільна пам’ять та її імпланти»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Іздрик, «Таке». Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля»
Цікаво, що ж такого «родинного» написав Іздрик, якщо його книжку видали в «Клубі Сімейного Дозвілля»? «Це книга про чоловіків і жінок, про звірят і птахів, а також про рослини, вітер, землю, дощ та інші Господні дари», — сказано в передмові до його нової збірки.
Але чи варто довіряти людині, чиїм кумиром завжди був Віктор Пелевін? Навіть українська назва цього ошатного концептуально чорного томика «Таке» транслітерується в англійське take, себто «візьми».
Узявши збірку до рук, виявляємо, що це більш-менш автобіографічна проза однієї з легенд «станіславського феномену» — на диво просвітлена і лаконічна. Справді якийсь мінімалістський аскетизм і компактна економія слова вбачається у цих концентратах думки, що нагадують писання Еміля Чорана і Семюела Беккета. Так, ніби у своїх псевдобіблійських притчах, легендах і міфах, а також цікавих бувальщинах, автор збірки «Таке» зібрався на одному подиху переповісти вуличним сленгом одразу всі священні книги людства, вмістивши в оповідь чималий досвід свого власного блукання психопатичними лабіринтами душі.
Наприклад, у центральній новелі «Ургант», ніби «економлячи» увагу лінивого слухача, Іздрик постійно обіцяє доказати історію згодом, відсилаючи до її початку у своїй збірці новел «АМ™», хоч насправді переповідає ще один власний текст — роман «Подвійний Леон». Утім, чи варто поспішати, читаючи цю прозу й «перекидаючи рваними абзацами місток від дитинства до третьої стадії алкоголізму нашого героя»? Адже хоч раз у житті юний читач, до якого цим разом звертається не обов’язково «вічно п’яний», але зазвичай «вічно молодий», чи пак «модний», Іздрик, зупиняється послухати, що там варнякають про його «алкогольну», а чи «наркотичну» культуру. Саме цим заманює читача у своїй збірці «Таке» наш івано-франківський концептуаліст, вважаючи, що «в школі життя набагато важливіші написи на стінах туалетів, аніж імена національних героїв, які змінюються з регулярністю бордельних клієнтів».
Скидається на те, що, занижуючи лексичний градус оповіді, а також імітуючи часом «підлітковий» стиль Жадана, досі «елітарний» Іздрик намагається розширити коло своїх шанувальників. І тепер навряд чи хтось ризикне закинути, як на сайті «Проза», що «буцімто маргінальні плювки Іздрика в публіку, мізантропський світогляд підвалів та алкогольна маячня спричинили, що його публіка — це вузьке коло заслинених львів’ян, для яких приниження не проблема — їм би до Папи доторкнутися». Адже тепер івано-франківського автора, виданого в харківському видавництві, розуміє не менш вузьке коло слобожан. Причому не обов’язково «заслинених», бо «таке» чтиво для них занадто концептуальне.
Ігор Бондар-Терещенко
Додаткові матеріали
- Іздрикософія
- Іздрик: «Фарби повинні бути не лише стійкими, але й особливо токсичними»
- Літературне ЖЖиття. Частина шоста
- Іздрик: «Растаманські казки» Гайдука - рулезна річ»
Коментарі
Останні події
- 15.08.2022|15:50У видавництві #книголав вийшла книга-мандрівка "Незалежні"
- 12.08.2022|16:34Померла Дарія Гусяк
- 12.08.2022|14:03Збірку споминів про останнього онука Івана Франка презентували у Києві
- 12.08.2022|13:30«Україна не вмирає!»: у новій пісні «Хвилями» гурт T.HUTSULS оспівав емоції війни
- 12.08.2022|13:29ХІІІ Meridian Czernowitz об’єднає учасників із 5-ти країн
- 10.08.2022|17:11Під час ХІІІ Meridian Czernowitz 2022 волонтери-письменники збиратимуть гроші на потреби ЗСУ
- 10.08.2022|17:05У Meridian Czernowitz виходить нова збірка віршів Катерини Калитко
- 05.08.2022|14:08«Видавництво 21» оголошує видання нової книги «Знаки» та збір коштів для підтримки ЗСУ
- 05.08.2022|12:06“Інтелектуальні вечори у просторі ПЕН”: лекція Тараса Лютого
- 05.08.2022|12:01У видавництві #книголав вийде новий роман Ірени Карпи