
Re: цензії
- 20.10.2025|Оксана Акіменко. ПроКниги. Що почитати?Котел, в якому вариться зілля
- 19.10.2025|Ігор Фарина, письменник, м. Шумськ на ТернопілліПобачити себе в люстерці часу
- 19.10.2025|Ігор ЧорнийКовбої, футболісти й терористи
- 19.10.2025|Марія КравчукТретій армійський корпус представляє казку Володимира Даниленка «Цур і Пек»
- 18.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ«Кожен наступний політ може стати останнім...»
- 16.10.2025|Наталія Поліщук, письменниця, членкиня НСПУФантастичне й реальне, а також метафора «кришталевого світу» в оповіданні Катерини Фріас «Un anillo misterioso» («Містичний перстень») зі збірки «За синіми і жовтими гардинами» (2025), Іспанія
- 16.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськПоети помирають уранці
- 08.10.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськЗазирнути в задзеркалля
- 06.10.2025|Ігор ЗіньчукЦікаві історії звичайних слів
- 28.09.2025|Петро ГармасійПерестати боятися…
Видавничі новинки
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
- Сергій Фурса. «Протистояння»Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Іздрик, «Таке». Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля»
Цікаво, що ж такого «родинного» написав Іздрик, якщо його книжку видали в «Клубі Сімейного Дозвілля»? «Це книга про чоловіків і жінок, про звірят і птахів, а також про рослини, вітер, землю, дощ та інші Господні дари», — сказано в передмові до його нової збірки.
Але чи варто довіряти людині, чиїм кумиром завжди був Віктор Пелевін? Навіть українська назва цього ошатного концептуально чорного томика «Таке» транслітерується в англійське take, себто «візьми».
Узявши збірку до рук, виявляємо, що це більш-менш автобіографічна проза однієї з легенд «станіславського феномену» — на диво просвітлена і лаконічна. Справді якийсь мінімалістський аскетизм і компактна економія слова вбачається у цих концентратах думки, що нагадують писання Еміля Чорана і Семюела Беккета. Так, ніби у своїх псевдобіблійських притчах, легендах і міфах, а також цікавих бувальщинах, автор збірки «Таке» зібрався на одному подиху переповісти вуличним сленгом одразу всі священні книги людства, вмістивши в оповідь чималий досвід свого власного блукання психопатичними лабіринтами душі.
Наприклад, у центральній новелі «Ургант», ніби «економлячи» увагу лінивого слухача, Іздрик постійно обіцяє доказати історію згодом, відсилаючи до її початку у своїй збірці новел «АМ™», хоч насправді переповідає ще один власний текст — роман «Подвійний Леон». Утім, чи варто поспішати, читаючи цю прозу й «перекидаючи рваними абзацами місток від дитинства до третьої стадії алкоголізму нашого героя»? Адже хоч раз у житті юний читач, до якого цим разом звертається не обов’язково «вічно п’яний», але зазвичай «вічно молодий», чи пак «модний», Іздрик, зупиняється послухати, що там варнякають про його «алкогольну», а чи «наркотичну» культуру. Саме цим заманює читача у своїй збірці «Таке» наш івано-франківський концептуаліст, вважаючи, що «в школі життя набагато важливіші написи на стінах туалетів, аніж імена національних героїв, які змінюються з регулярністю бордельних клієнтів».
Скидається на те, що, занижуючи лексичний градус оповіді, а також імітуючи часом «підлітковий» стиль Жадана, досі «елітарний» Іздрик намагається розширити коло своїх шанувальників. І тепер навряд чи хтось ризикне закинути, як на сайті «Проза», що «буцімто маргінальні плювки Іздрика в публіку, мізантропський світогляд підвалів та алкогольна маячня спричинили, що його публіка — це вузьке коло заслинених львів’ян, для яких приниження не проблема — їм би до Папи доторкнутися». Адже тепер івано-франківського автора, виданого в харківському видавництві, розуміє не менш вузьке коло слобожан. Причому не обов’язково «заслинених», бо «таке» чтиво для них занадто концептуальне.
Ігор Бондар-Терещенко
Додаткові матеріали
- Іздрикософія
- Іздрик: «Фарби повинні бути не лише стійкими, але й особливо токсичними»
- Літературне ЖЖиття. Частина шоста
- Іздрик: «Растаманські казки» Гайдука - рулезна річ»
Коментарі
Останні події
- 21.10.2025|11:27У Луцьку презентували посібник із доступності для культурних подій
- 21.10.2025|09:36Любомир Стринаглюк презентує у Львові збірку поезії «Докричатися до живих»
- 20.10.2025|18:59Коти, книжки й доброта: у Києві проведуть благодійну зустріч із притулком «Мурчики» і презентують «Таємничий світ котів»
- 20.10.2025|15:43Роман «Укриття» Людмили Петрушко: гімн добру і силі духу
- 19.10.2025|19:30«Їжа як комунікація»: У Відні презентували книги Вероніки Чекалюк
- 19.10.2025|10:54Поети творять націю: у Львові 8-9 листопада відбудеться II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 18.10.2025|10:36"Дівчина з кулею": В США вийшла англомовна збірка віршів української поетки Анни Малігон
- 17.10.2025|18:42Екранізація бестселера Андрія Куркова «Сірі бджоли» виходить у прокат: спецпоказ у «Жовтні» з творчою групою
- 17.10.2025|17:59"Основи" презентують "Довгу сцену": Театральна серія відкриває трагічну історію "Маклени Граси" Куліша та її сучасний римейк Ворожбит
- 17.10.2025|16:30Стартував передпродаж «Книги Еміля» — нового роману Ілларіона Павлюка