Re: цензії

Автора книги подорожей «Авантюра. Практичні реалії мандрів по-бідняцьки» Артема Чапая цікавить: «анархізм», «взаимопомощь», «самоорганізація», «сковородування», «свобода пересування».

В цьому щоденнику увагу привертають саме мандри. Адже книга Артема Чапая народилась після його постів в ЖЖ. Тому, орієнтуючись по тегах «Бомжування в Латинській Америці та США», «Нетуристична Туреччина» та «Київська пустеля» допитливий читач може дізнатись багато чого невідомого йому досі, як про звичний Київ, так і про більш екзотичні місцевості.

Окремої уваги заслуговують фотографії автора.

Олесь Корж (holota)

Хоча у автобіографії Олеся Коржа немає якоїсь конкретики, є в ній щось таке, що говорить про людину навіть більше, аніж реальні факти та цифри: «Люблю сни, про людей, яких немає поряд, які вже навряд-чи будуть колись поряд зі мною. Люблю гори, які я бачив один раз в житті. Люблю свій день народження, бо міг і не народитися. Люблю, коли надворі від плюс 17 до плюс 24. Пряме волосся жінок, зараз, коли пишу, воно мені уявляєтья чомусь темним і довгим. Люблю подорожі, навіть нехай то буде маршрутка, але щоб сідати на кінцевій, а маршрут був тривалий. Люблю вогонь...».

Пише поет нечасто. Як правило, з якихось визначних приводів. До чи після цих подій. Або ж і до, і після. Інколи в ЖЖ зустрічаються вірші власника щоденника. Серед уподобань Олександра: «будинок хліба», «полонез», «лезбійки», «сковорода», «спати».

Ярослава Литвин (lytvyn)

«Письменниця. Піарщиця. Розумниця» — попереджає літераторка. І підтверджує цей факт обкладинками двох свої книжок та власним фотопортретом. Забігаючи наперед зауважимо: в ЖЖ ще буде багато фотографій авторки цього щоденника.

Кидається в очі різноплановість інтересів Ярослави. «Микулинецьке» тут по сусідству з «Малевичем», також в коло зацікавлень потрапили: «власна творчість», «Дзиґа Вєртов», «колекціонувати прикольні труси», «облизувати пальці», «спостерігати за людьми».

Занурившись до щоденника розуміємо, що навіть з розумницями трапляються неприємності. «Із ким таке буває — лише зі мною. Хто може написати роман, про який ходять плітки, який читають за ніч, про який пишуть у своєму ЖЖ, який хвалять всі, хто читав, починаючи філологами і закінчуючи сісадмінами, над яким плачуть і сміються, у якому навіть є СЮЖЕТ — і який не хоче ніхто видавати??? звісно, що тільки я. так, я автор роману-фантому. у мене особливий талант встрявати у дурні ситуації...». (Запис стосується нового роману письменниці (уривки якого можна прочитати на Буквоїді).

Сергій Батурин (a-rtishcheff)

У щоденнику відповідального секретаря Київської організації Національної спілки письменників України можна знайти різноманітні епізоди з життя українських літераторів. Незважаючи на те, що автор, як правило, не називає справжніх імен своїх героїв, читати такі оповідки все одно цікаво. Також в цьому щоденнику багато музики. Діапазон смаку пана Батуріна різноманітний: тут є місце і Висоцькому, і «The No Smoking Orchestra», учасником якої є Емір Кустуриця.

Також Сергія Батурина цікавить: «Василь Шкляр», «Галя Ткачук», «Марія Матіос», «Лариса Денисенко», «Дністровий», «професійний бокс», «кафе «Барабан», «классическая «Ария», «Орден лагідних придурків».

Юрко Іздрик (izdryk-y)

Юрій Іздрик з’являється в своєму «МЕРТВОМУ ЩОДЕННИКУ» нечасто, але цілеспрямовано. Пости складаються в якісь серії з продовженням. Оповідання, так оповідання, картинки, так картинки. Весь серпень Юрко Іздрик розмірковував над варіантами обкладинки книжки Тані Єрушевич «Шлагбаум». Відчувається, що це заняття по-справжньому захопило літератора. Плодами своїх пошуків він ділився з читачами свого щоденника.

Світлана Варламова (rasvetka)

Російськомовній поетесі Світлані Варламовій вдалось окреслити свої інтереси декількома словами: «алкоголь», «буква ё», «деньги», «еда», «звуки музыки», «стихи». Поезії в цьому щоденнику і справді багато. Своєї та чужої. Крім того, тут безліч яскравих та водночас суперечливих думок, спостережень, висновків. Світлана не боїться бути різкою та відвертою. Відчувається беззастережна любов авторки цього ЖЖ до життя. У всіх його проявах. І в них з життям це навзаєм, тому від цього щоденника (незважаючи на будь-які перепади настрою власниці) заряджаєшся імпульсом оптимізму.

Микола Леонович (mykolan)

Микола Леонович надзвичайно полегшив справу любителів та любительок гуляти чужими ЖЖ і розкрив карти сам: «Чим я займаюсь і про що тут: я фотографую, роблю різноманітні картинки, трохи подорожую, переважно між містами Полтава і Київ, пишу тексти й інколи читаю їх на публіку, пишу пісні і час від часу виконую їх друзям на кухні, малюю графіку, дуже люблю графіт і туш, не гребую рапідографами, кольоровими олівцями, вирізками з газет, масляною пастеллю та багато чим іншим, що можна взяти до рук. переважно на подібні заняття не маю часу».
Втім, автор попереджає, що образ власника цього ЖЖ, який склався протягом тривалого часу не тотожний людині, яка є його дописувачем.

Серед інтересів Миколи Леоновича: «читати в транспорті», «старенька піч», «ноги жіночі». «несподіване прозріння», «запах глінтвейну», «куховарство», «невимовно прекрасний силует».

Марина Соколян (quetzal-ltd)

Назва щоденника «Досліди та спостереження» цілком відповідає його змісту. Цей ЖЖ складається з подорожей, фотографій та коротких нотаток. Крім мандрів, Марину Соколян цікавить «Пратчетт», «криміналістика», «човники» та «вітрильники».

Ярослав Гадзінський (gazzprom)

«Моя біографія складається із різних пазлів, але все одно намагаюся скласти зі шматочків щось схоже на моє усміхнене лице», — так змалював себе сам автор щоденника.

Серед колег Ярослава Гадзінського цікавить: «Андрухович», «Антонич», «Пєлєвін», «Мішель Уельбек», «Вольвач» і «Жадан». З більш романтичних уподобань власника цього ЖЖ виокремимо: «добробут на всій Землі», «шурхіт біг-бордів», «сонячне світло крізь жалюзі».

Катерина Калитко (katrusyk)

Катерина Калитко зазирає в свій щоденник рідко. Привертає увагу калейдоскоп інтересів літераторки: «Катерина Калитко», «вимушена байдужість», «абсурд як засіб комунікації», «не люблю сала», «неврози та невротики», «починати нове життя», «шизофренія», «щасливі квитки».

Лесь Белей (haydamaka)

Щоденник Леся Белея «Життє і слово» цілком відповідає своїй назві — у ньому є вірші та хронікальний запис подій життя власника. «Лікуюся молитвою і постами», — зазначає автор цього ЖЖ у своїй біографії. Серед інтересів поета особливу увагу привертають таємничі «кордокомбустіологія», «гієратичність» і «котурняність». Хоча є там і такі близькі та знайомі кожному: «кінематограф», «література», «літрбол».