
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Події
Роман Олеся Ульяненка «Сталінка» переклали англійською мовою
Один із найвідоміших романів пострадянської української літератури нарешті перекладений англійською. Роман вийшов у журналі «Українська література» (число 5, 2018), що видається в Університеті Торонто під редагуванням професора Максима Тарнавського, і виходить раз на 3 роки. Одночасно з друкованим виданням твори, вміщені в журналі, доступні он-лайн на сайті видання.
Перекладала «Сталінку» Ольга Рудакевич, відома насамперед своїми перекладами на англійську творів Валерія Шевчука. Роман Олеся Ульяненка «Сталінка» вперше був надрукований у журналі «Сучасність» (1994) і удостоєний Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1997), а також премій «Благовіст» та «Сучасність». Також тричі виходив окремими виданнями: у видавництвах «Кальварія» (2000), й «Фоліо» (2003 та 2013). Деякі критики справедливо вважають «Сталінку» тією книгою, що сформувала сучасну українську літературу. Твори Ульяненка входять до навчальної програми Східнослов’янських студій Університету Торонто. Зокрема оповідання «Наказ» та «Яйця динозавра» вже друкувалися в «Українській літературі» у перекладі Люби Гавур. В різні часи твори Ульяненка перекладалися англійською, німецькою, вірменською, російською мовами. У 2015-му році роман «Там, де південь» вийшов у Чехії.
Письменник Олесь Ульяненко (1962 – 2010) народився у місті Хорол (Україна). Мав яскраве життя, подорожував, змінив багато професій, брав участь у бойових діях. У 1980-х приїхав до Києва і приєднався до студентської національно-визвольної організації Рух. Також співпрацював з Гельсінською спілкою (УГС). У 1988-му році першим підняв над Києвом жовто-блакитний прапор. 2004-го року Олесь Ульяненко відстоював українську незалежність на Майдані. У 2006-му році письменник викликав незадоволення російської православної церкви своїм романом «Знак Саваофа». У 2008-му Ульяненко знов опинився у центрі скандалу у зв’язку з уривком із його роману «Квіти Содому», надрукованим у журналі «ШО». 2009-го року Національна експертна комісія України з захисту суспільної моралі по суті заборонила роман Ульяненка «Жінка його мрії» (видавництво «КСД»), визнавши його порнографічним. Наклад книги був вилучений з магазинів і згодом знищений. Письменник захищав свої права у суді, та майже за рік комісія відкликала свій негативний експертний висновок про роман. 2010-го року «Жінка його мрії» вийшла у видавництві «Треант» (Харків). 17-го серпня 2010-го року письменник був знайдений мертвим у власній київській квартирі. Обставини його смерті залишилися не вповні зрозумілими. Похований на Байковому цвинтарі у Києві.
Додаткові матеріали
- Втрати 2010-го року
- Збір грошей на пам’ятник Олесю Ульяненку
- Олесь Ульяненко: Мій роман «Жінка його мрії» ніхто не цензурував
- Олесь Ульяненко: Мій роман нічого спільного з порно не має
- Олесь Ульяненко у літклубі «Маруся»
- Олесь Ульяненко у Чернігові. ФОТО
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем