Не думала, що з таким нетерпінням чекатиму появи третього поетичного тому грандіозного міжнародного літературного проекту, започаткованого лише два з половиною років тому. Але за цей час українські письменники з Чернігова Сергій і Тетяна Дзюби стали відомі на увесь світ! Адже їхні твори тепер перекладають в Європі, Америці, Азії, Австралії та Океанії, Африці… І не тільки перекладають, а й друкують у провідних зарубіжних літературно-мистецьких газетах та журналах, видають в антологіях і окремими книжками та влаштовують чудові презентації на міжнародних фестивалях поезії.

І ось – третій том! Дуже ошатна, вдала обкладинка – український Крим, Бахчисарай, легендарний ханський палац… «Це – наша дружня підтримка багатостраждальному кримськотатарському народу, котрий зараз особливо потерпає від окупації півострова», – наголошує Сергій Дзюба.

Замість передмови, надруковано цікаві відгуки на перший і другий томи письменника Віталія Леуса з чарівними малюнками Марини Скоробагатько. Як відомо, Сергій переклав та упорядкував уже дві книжки казок і оповідань для дітей письменниці з Італії Людмили Шутько, котрі протягом двох років вийшли в Україні, – «Закон радості» та «Гуртожиток у лісі» з дивовижними, яскравими  ілюстраціями талановитої української художниці з Чернігівщини Марини Скоробагатько. І це співробітництво продовжується.

У другому томі побачили світ вірші Тетяни та Сергія німецькою мовою, які блискуче переклала видатна українська письменниця, Шевченківський лауреат, велика подвижниця Віра Вовк, яка зараз мешкає в Бразилії. Також поезії чернігівського подружжя переклали відомі верхньолужицькі поети з Німеччини Бенедикт Дирліх та Доротея Шолчина. Однак саме легендарна Віра Вовк започаткувала міжнародний проект «Вірші Тетяни і Сергія Дзюби 60-ма мовами світу». А в третьому томі поезії подружжя з Чернігова подано португальською мовою в перекладі пані Віри! Поруч – прекрасні світлини з Португалії. Взагалі, у третьому томі, який теж вийшов великим обсягом (315 сторінок), – дуже багато цікавих, оригінальних світлин та малюнків. «Усе надіслали наші друзі, які мешкають у багатьох країнах», – розповідає Сергій.

До речі, тут (як і в першому та другому томі) представлені обдаровані, небайдужі люди – письменники, журналісти, громадські діячі, які постійно допомагають висвітлювати незвичайний проект: засновники популярного порталу «Жінка-Українка» Юрій Пероганич та його чарівна дружина Тетяна Череп-Пероганич, головний редактор українського патріотичного журналу «Бористен» Фідель Сухоніс і знана письменниця з Дніпропетровська Еліна Заржицька… Меценат міжнародного літературного проекту «Вірші Тетяни і Сергія Дзюби 60-ма мовами світу» – відомий громадський діяч, депутат Чернігівської обласної ради, голова правління Ічнянського заводу сухого молока та масла Віктор Кияновський.    

Ще одна неймовірна родзинка цієї книжки – переклади ромською мовою у виконанні циганського барона Чернігівщини Петра Главацького. Пан Петро – творча людина; він гарно співає, грає на гітарі, керує циганським народним ансамблем. Тож лідер чернігівських ромів став одним із героїв книжки Сергія Дзюби «Як я був агентом ЦРУ» та радіоп’єси, в якій сам виконав циганську народну пісню. А тепер поезії Сергія і Тетяни зазвучали співучою, чарівною  мовою давнього та загадкового народу ромів.

Російською вірші чернігівського подружжя переклали Володимир Ільїн, Євгенія Більченко та Ігор Павлюк. Усі переклади – професіональні й майже не поступаються оригіналам. Що й не дивно – перекладали фахівці, до того ж, відомі поети, вчені, доктори наук, професори... Серед письменників та науковців, які посприяли з публікаціями чернігівського подружжя, головний редактор популярного журналу «ШО» Олександр Кабанов, доктор філософії, професор Олексій Грякалов та його дружина – доктор філології Наталія Грякалова, і прозаїк, публіцист, літературознавець та літературний критик Георгій Дзюба.

Румунською твори Сергія і Тетяни переклав професійний перекладач Томаш Вашут, який раніше працював над віршами Євгена Маланюка, Олени Теліги, Богдана-Ігоря Антонича, Петра Мідянки, романом Юрія Андруховича «Рекреації». Взагалі ж, Томаш Вашут вільно володіє чеською, угорською та румунською мовами.

Сербською вірші подружжя спочатку переклав поет і дипломат Юрко Позаяк (Юрій Лисенко), який свого часу був у них викладачем на факультеті журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка. А згодом велику добірку віршів Тетяни і Сергія підготував видатний сербський і македонський поет Рісто Василевскі. До речі, загалом він переклав понад 120 книжок відомих авторів із різних країн світу.

Перекладач словацькою мовою – відомий український письменник зі Словаччини Іван Яцканин, головний редактор журналу «Дукля» та дитячого часопису «Веселка». Він часто друкується в провідних українських журналах і газетах, за першої-ліпшої нагоди приїжджає в Україну. Дуже талановитий і цікавий літератор, один із моїх улюблених, як і Віра Вовк та Богдан Бойчук зі знаменитої Нью-Йоркської групи. Власне, пан Бойчук не раз доброзичливо відгукувався про творчість свого колеги зі Словаччини Івана Яцканина.

Словенською мовою поезії чернігівців переклала письменниця Бістріца Миркуловська за участю Віри Чорний-Мешкової, яка мешкає в Македонії. Нещодавно пані Віра переклала македонською «Кобзар» Тараса Шевченка. Вона – велика подвижниця і патріотка України! Тут подано і пам’ятні фото словенських письменників Бране Мозетіча, Андрея Скубича, Сузани Тратник і Станки Храстель під час їх приїзду торік до Чернігова та Ніжина разом із українським поетом і перекладачем Дмитром Чистяком.

Неймовірно, але в третьому томі є і переклади творів чернігівського подружжя таджицькою мовою. Це бездоганно виконав поет і дипломат із Таджикистану Шохін Самаді, син видатного таджицького поета Абдулгаміда Самаді. Пан Абдулгамід переклав не так давно книжку новел українського класика Григора Тютюнника таджицькою мовою. А посприяв із перекладом віршів чернігівців сходознавець і літературознавець Олександер Шокало.

У Таджикистані під час своїх екстремальних подорожей Азією побував і відомий український мандрівник Михайло Павлюк, герой пригодницької повісті Сергія Дзюби «Автостопом з Європи – в Океанію!». Тож в усіх томах є його дивовижні, оригінальні й майстерні світлини. Безперечно у Михайла – дар фотохудожника. Та й оповідач він – дуже цікавий! Тож після перекладів таджицькою вміщено 12 світлин із захоплюючих мандрів М. Павлюка. Є що подивитися! Індонезія, Малайзія, Китай, Афганістан, Іран…

У Башкорстостані мешкає щирий друг України – Марсель Салімов. Десятки років він очолював гумористичний журнал, друкуючи в ньому твори українських письменників. Нині Марсель – постійний учасник міжнародних літературно-мистецьких фестивалів. Його всі люблять – за талант і чудовий, доброзичливий, товариський характер. Тож М. Салімов з радістю переклав твори своїх добрих друзів з України башкирською і татарською мовами. Поезії башкирською увійшли до першого тому, а татарською – до третього. До того ж, Марсель щедро надрукував їх у республіканських (башкирській і татарській) газетах. 

Перекладач турецькою – Ірина Прушковська, кандидат філологічних наук, доцент кафедри тюркології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Професіонали оцінили її переклади дуже високо!

А завершують цю чудову книжку переклади туркменською. Складна доля у письменника з Туркменістану Ак Вельсапара. Був відомим поетом і прозаїком, успішним журналістом на столичному телебаченні. Однак не міг змиритися з несправедливістю і змушений був емігрувати до Швеції. Там він зумів не просто налагодити своє життя на чужині, а стати письменником, що тепер уже постійно друкується за кордоном і отримує престижні міжнародні нагороди.

Ак Вельсапар має в Швеції, яка вже стала його другою Батьківщиною,  власне видавництво «ГУН» і, після дружнього знайомства з Сергієм Дзюбою (посприяв доктор філософських та політичних наук, професор, член НСПУ Рустем Жангожа), впродовж двох років тричі (!) побував в Україні, зокрема і в Чернігові. С. Дзюба переклав українською дві книжки Ак Вельсапара – «Смарагдовий берег» та «Помста роду Лисиці», а також оприлюднив його твори в провідних українських виданнях: «Українській літературній газеті», журналах «Кур’єр Кривбасу», «Березіль», «Золота пектораль», «Бористен», «Дзвін», «Літературний Чернігів», канадському часописі «Порт-Фоліо», на порталах «Жінка-Українка», «Укр.Літ» та ін. Тепер виходить у світ і окрема ошатна книжка поетів зі славного Чернігова туркменською й українською мовами «Яблука з небесного саду» у перекладі Ак Вельсапара.

Окрасою третього тому стали репродукції картин видатних художників: Мікалоюса Чюрльоніса, Густава Клімта, Сан Басе, Бяшима Нуралі (класика туркменського живопису), українців Катерини Білокур, Миколи Пимоненка.  

До речі, видання чотиритомника Тетяни і Сергія Дзюби «Вірші 60-ма мовами світу» – це спільний проект Міжнародної літературно-мистецької Академії України (президент Сергій Дзюба) та канадського журналу «Новий Світ» (головний редактор – письменниця, кінодраматург Олена Жукова, заступник редактора – Михайло Співак, письменник, публіцист, головний редактор газети «Перекрёсток Виннипег»). 

Третій том чотиритомника вийшов, як і планувалося, в листопаді 2015-го, а четвертий має з’явитися наприкінці року. Однак проект продовжується – як розповів Сергій Дзюба, уже надійшли нові переклади з Данії. Тобто нині твори подружжя перекладені 61-ю мовою світу!