На сторінках авторитетного американського видання вийшов огляд останніх книг присвячених катастрофі 1986 року на Чорнобильській атомній електростанції та її наслідків. У фокусі огляду опинилися дві книги: Адама Гіґінботема (Higginbotham) «Північ у Чорнобилі: нерозказана історія найбільшої у світі ядерної катастрофи» та Кейт Броун (Brown) «Посібник із виживання: чорнобильський путівник у майбутнє».

Обидва видання – нові. Перша вийшла друком у лютому, друга – у березні.

Книга Гіґінботема написана на основі багатогодинних інтвервю із свідками катастрофи, із залученням документальних свідчень, частина з яких певний час буда засекречена.

За анотацією видавця, «”Північ у Чорнобилі” – це незабутній портрет однією з найбільших катастроф у ХХ столітті, людської стійкості та винахідливості, а також уроків… коли людство прагне упокорити природний світ власній волі».

Гіґінботем майстерно відображає нервову радянську атмосферу технічних невдач із експлуатації реактора, коли партійні функціонери не мали достатніх знань щодо потенційних ризиків, тоді як науковці боялися про це заявити через страх втрати свого статусу чи життя. Катастрофа значною мірою була наслідком соціального порядку в контексті якого вона відбулася. І цей порядок загострив і підсилив її наслідки брехнею та спробою приховувати факти.

На відміну від Гіґінботема, книга Броун акцентує увагу на наслідках катастрофи.

Обидві книги формулюють питання на майбутнє: чи будемо ми уникати обговорення ризиків кожного із можливих джерел енергії і чи будемо це обговорення по суті впливати на наш вибір?

Інформація: The New York Times