Re: цензії

19.10.2018|Роксолана Жаркова, літературознавиця
Незамуровані вікна поезії Миколи Істина
18.10.2018|Ігор Зіньчук
Вижити і залишитися людиною
17.10.2018|Ірина Фотуйма
Великдень долі
16.10.2018|Оксана Нахлік
Творча вершина Надії
16.10.2018|Валентин Бердт, Харків
Сімдесят відтінків однієї вишиванки
16.10.2018|Олег Гончаренко, письменник, перекладач
Підтримка, віра, усмішка
15.10.2018|Богдан Кравченко
Війна і мир у книжці Марини Варич
12.10.2018|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
Казки для дорослих дітей
11.10.2018|Тетяна Винник, письменниця, громадська діячка
«Людина без людей»: осмислення себе у Всесвіті і Всесвіту – в собі
11.10.2018|Марина Штолько
«Зраду можна зрозуміти, але не можна виправдати»
Головна\Події\Культура

Події

18.09.2018|00:03|Іван Лучук

Друг Назара Гончара: air poet

61 рік з дня народження Крістіяна Льойдля

Австрійський письменник і перформер Крістіян Льойдль (по-німецьки: Christian Loidl) народився 17 вересня 1957 року.

Уродженець Лінца, Крістіян Льойдль спочатку студіював германістику та психологію у Віденському університеті, потім вивчав далекосхідні медитативні практики та філософії, особливо тибетський буддизм. У 1984 році отримав науковий ступінь доктора філософії за дисертацію про Доріс Мюрінґер. Був вільним письменником. Себе забезпечував журналістикою, писав тексти для радіопередач, тематичні статті для колонок різних газет і журналів, найбільше для видань «Diagonal», «Spectrum» (недільний додаток до газети «Presse») і «Ö1». Після перших поетичних публікацій в різних літературних журналах, почав виступати з читаннями перед ширшою публікою, здійснювати поетичні перформенси. Посутній вплив на творчість Крістіяна Льойдля справила література біт-покоління, зокрема Вільям Берроуз, Аллен Ґінзберґ, Джек Керуак, Анн Вальдман. Під час перебування в кінці 1980-х – на початку 1990-х років у «Школі безтілесної поетики Джека Керуака» в США особисто познайомився з деким із письменників біт-покоління. Особливо надихав його тоді кіно-продюсер Гаррі Сміт. Здобувши неоціненний досвід у сфері практичного облаштування мистецтва поетичного, Крістіян Льойдль у 1992 році спільно з іншими авторами, зокрема з Крістіаном Іде Гінце, заснував у Відні «Школу поезії» («Schule für Dichtung»). Відтоді Льойдль був бажаним гостем на багатьох поетичних акціях і фестивалях. Зокрема, у 1992 році він був учасником поетичного фестивалю «Струга» в Македонії та «Поетичної весни» у Вільнюсі в Литві, у 1993 році – фестивалю «MilanoPoesia» в Мілані в Італії, у 1995 році – «New Rage Festival» в Амстердамі в Нідерландах, у 1999 році – «Festival de Poesía» в Медельїні в Колумбії, в 2000 році – акції «Austrian Psycho Nites» в Берліні в Німеччині та «Днів поезії» в Ризі в Латвії, у 2001 році – Осіннього поетичного фестивалю в Литві та поетичного фестивалю в Росаріо в Арґентині. 16 грудня 2001 року Крістіян Льойдль викинувся з вікна власного помешкання (четвертий поверх) у Відні, на вхідних дверях якого було написано «airpoet».

Найяскравіше виразив себе Крістіян Льойдль у писаних і читаних ліричних текстах. Він був «літературним мандрівником по світу», виступав у багатьох місцях, доносячи свою поезію до публіки за допомогою оригінальних поетичних перформенсів. Крістіян Льойдль співпрацював із музикантами, серед яких були Марван Абадо, Матріна Чижек, Біт Фуррер, Бернгард Лянґ, Отто Лехнер, Вольфґанґ Музіль; мав із ними багато спільних виступів.

Крістіян Льойдль видав цілу низку поетичних збірок: «біла розмова» («weiße rede», 1990), «лжепророцтва» («falsche prophezeiungen», 1994), «цвіт папороті» («farnblüte», 1996), «зіниця» («pupille», 1998), «яз: сомнамбулічні маячіння» («icht: somnambule rasanzen», 1999), «найменші компетенції: спомини з таємного дитинства» («kleinstkompetenzen: erinnerungen aus einer geheimen kindheit», 2000). У Бухаресті вийшла друком і на касеті двомовна (німецькою та румунською мовами) збірка «немає дзеркала» («niemandsspiegel / oglinda nimanui», 1999). Посмертно вийшла збірка «чорні соплі: вірші та ножові порізи» («schwarzer rotz: gedichte und messerschnitte», 2002, спільно з Йозефом Кюном). У 2008 році вийшло поетичне вибране Крістіяна Льойдля «Лушпайки зі сну» («schale aus schlaf») в упорядкуванні Леопольда Федермайра.

Писав Крістіян Льойдль також прозу. У 1995 році вийшла його книжка «Віденські містерії» («Wiener Mysterien») з передмовою Андреаса Окопенка.

Крістіян Льойдль випустив декілька CD-дисків: «ми повинні бути спокійними, як персики: промовлені вірші» («wir müssen leise sein wie pfirsiche: sprechgedichte», 1990), «лжепророцтва» (1994), «з нами дагоам: заклинальні мовлення та пісні» («bei uns dahoam: zaubersprüche und -lieder», 1998), «найменші компетенції: спомини з таємного дитинства» (2000, спільно з Отто Лехнером, сліпим акордеоністом).

Перекладав Крістіян Льойдль з англійської мови. В його перекладі вийшли книжки «Скандал» Пітера Лемборна Вільсона (1997), «Наш друг Отто Мюль» Вільяма Леві (1998), «Білі тіні» Лідії Шімкуте (2000), «Повне коло» Рут Вайс (2001).

Останній рік життя Крістіяна Льойдля тісно пов’язаний з Україною. Це зумовлено знайомством із Назаром Гончаром на «Днях поезії» в Ризі у жовтні 2000 року. Між ними зав’язалася тісна творча дружба, Крістіян Льойдль неодноразово після того приїздив в Україну, де почали з’являтися його публікації. У серпні-вересні Крістіян Льойдль разом із Назаром Гончаром здійснив літературне турне Україною: їхні спільні виступи й перформенси відбулися у Львові, Тернополі, Чернівцях, Одесі, Харкові, Києві, Івано-Франківську. Найбільше акцій Крістіяна Льойдля відбулося у серпні й вересні 2001 року у Львові. 28 серпня у Львівському театрі ім. Леся Курбаса відбувся перформенс «Dichtung als Verklaerung / Поезія як Преображення», в якому крім Крістіяна Льойдля і Назара Гончара взяла участь австралійська поетеса литовського походження Лідія Шімкуте. Влучно описав цей перформенс очевидець акції Н. Лесів: «Отож, цілковитий морок – і зоровий, і слуховий – протинає обережне світло згори. Ні, не так – це ж перфоменс! – Світло Згори. Воно “уприявнює” дві постаті, одна з яких сидить обличчям до глядачів, а друга стоїть, притулена спиною до першої. У руках цієї другої (Гончар) – Дзеркало, спрямоване догори. На стелі завдяки Фізичним Законам Заламування Світла – Ікона, яку творить тінь від голови істоти, накладена на тінь від рами дзеркала. “Воленс-ноленс” відчуваєш присутність Людино-Бога. Обережно маніпулюючи дзеркалом, істота починає читати вірші Назара Гончара. Істота закінчує читати вірші Назара Гончара і завмирає все ще спиною до всіх. Другій особі (Крістіан Льойдль) випадає стати Полюсом першої. Поет-скальд у манері тірольських нібелунґів виголошує німецьким речитативом свої одкровення. Цей поет – у чорному, його ікони немає, зате він дивиться просто в очі... Змінюючи та переломлюючи світле з темним, вершинне – з низинним, мелодійне – з інфернальним, українське – з німецьким, Істоти обертаються одна навколо іншої, Не Помічаючи Одна Одну. Мовби тричі кукурікає і захлинається півень. Раптом – Голос Згори: Дивовижа (диво видіти!) У Білому зачитує литовські, німецькі, англійські, українські поетичні рядки. Вона поволі сходить із балкону на сцену, займає Трон (либонь, поетичний) і Дозволяє Істотам Взаємопомітитися. Починається Переназарення Крістіана (“От що я з ним зробив!” – пояснив потому Гончар). Або ж Навпаки. Істоти, усе ще тулячись плечима, починають усвідомлювати Тягар кожна на отих своїх плечах. Вони беруться за руки і намагаються перенести, “перетарґати”, перекинути тягар поперед свої Очі. Нагадує взаємне розпинання На Хресті Один Одного. І врешті (переказую скорочено та неточно, бо з пам’яті): “Я – Сонце, яке не тямить своєї сили, Я – Дерево, яке не владне над своєю кроною, Я – Хвиля, яка не знає свого прибою, Я – Світ, який шукає своє відображення”. Істота №1 перекидає (гімнастична вправа) Істоту №2 Через Себе – Вивертає Себе. І неможливе: поезія ставить зовнішнє перед зовнішнім, непарне перед непарним, OESTER-RAINE’ське перед АВСТРО-ЇНським. Натуралізація Преображення. Матеріалізація Поезії. ПОЕЗІЯ ЯК ПРЕОБРАЖЕННЯ!».

13 вересня у клубі-кафе «Лялька» відбувся літературний симпозіум «Львів є Львів, або УЛІССЕЯ: ЕПІ-ЕПІЛОГ», тобто спільна акція з Іваном Лучуком (модератор – Юрко Прохасько), на якій були представлені «Віденські містерії» Крістіяна Льойдля і роман «Уліссея» Лучука. 17 вересня в Австрійській Бібліотеці у Львові Крістіян Льойдль востаннє святкував свій день народження; там відбулася акція «День народження деінде».

На початку 2001 року у Відні в Крістіяна Льойдля та Назара Гончара зародилася ідея видати антологію актуальної львівської та віденської поезії. Ідею так і не було втілено, перешкодила смерть Крістіяна Льойдля.

Роман «Дванадцять обручів» Юрія Андрухович має присвяту «Крістіанові, Соломії та Іншим» (мається на увазі Крістіян Льойдль і Соломія Павличко).

Українською мовою окремі вірші Крістіяна Льойдля переклали Назар Гончар (який свої вільні переклади з Льойдля деколи йменував «перетраґунками») ([Вірші] // Четвер. – 2001. – № 13; [Вірші] // Молодий буковинець. – 2001. – 30 серпня; Із книги «Лжепророцтва» // Королівський ліс–2: Альманах кохання. – Львів, 2002; [Вірші] // Література плюс. – 2002. – № 1/2(36/37). – Січень-лютий), Юлія Починок. Прозові «Віденські містерії» Крістіяна Льойдля переклав Юрко Прохасько, він же ж, як вже знаємо, і модерував мій спільний із Крістіяном Льойдлем «прозовий» вечір у 2001 році у мистецькому клубі «Лялька» у Львові («Віденські містерії» контра «Уліссея»).

Коротенька бібліографія статей, де йдеться про Крістіяна Льойдля та Назара Гончара: 

Канарська А. Крісло для... Поезії // Поступ. – 2001. – 6–12 вересня; 

Лесів Н. Австро-їна – поетичне преображення // Поступ. – 2001. – 8–9 вересня; 

Починок Ю. Назар Гончар та Крістіан Льойдль: гра контекстів // Парадигма. – Львів, 2014. – Вип. 9;

Починок Ю. Текст у контексті: Крістіан Льойдль і Назар Гончар // Міждисциплінарні гуманітарні читання: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю (Київ, 26 лютого 2014 р.). – Київ, 2014.

 

 

 

Додаток

(вірші Крістіяна Льойдля в перекладах Назара Гончара)

 

Крістіян ЛЬОЙДЛЬ

 

 

З МОЇХ ЩІЛЬНИХ ПОВІК

 

іскряться трав’янисто інші очі,

аж приростає до мене горб мужності

і возносить ту, що втрачена.

 

від неї, при якій мій голос грію,

запозичено ім’я сузір’я,

в яке кутається в сні очевидність. 

 

образ, співочий, спочиває полудень в нім – 

 

без опори ми при- 

пали одне одному. 

у просторій ясності 

спивала рот ротиця. 

 

скажи-но, хто ти, що скасовуєш те,

що вже на язику,

раз глибше, раз злегка дражливо,

трав’янисто-скуйовджено і зміїно-сяйно,

залежно від способу, яким заколисуєм богиню –

 

відколи читаю

в твоїх очах змій хор,

в тебе веде кожна книга

і кожен сон.

 

я не знав, що вже належу тобі,

коли мужність і щастя танцювали перед кожним питанням,

аж вгледів тишу, теплоту її торкнув,

в теплоті ж тихо,

              тихо-

              крики

 

З книги Лжепророцтва

 

 

 

ТА ЯК Я В ПРИГЛУШЕНІМ ДОМЛІВАННІ

 

пополуднів янголів приймав,

тих, що мені явили жінку як дерево життя

і паморозь мою реберну зцілували,

 

то часто помагало щось, євою не злегковажене,

а власне – рай, що сіллю сліз водночас

й росицю віддиху, й море затаює

 

 

 

***

 

забуваю як стій, де я є. забуваю як стій, де я є. за-

буваю як стій, де я є.

 

забавотрофії, забавотрофії забавотрофеї

забавотрофії

 

є              що        є         що        є

що          є           що      є           що

 

і не зачинай за маски ці говорити

і не зачинай за маски ці говорити

 

о стільки арен без бойових дій. о стільки арен без бойових дій. 

 

поза поза поза всім корінням поза всім корінням

 

перелиться перелиться перелиться й перевтілить перелиться й

перевтілить перелиться й перевтілить

 

у стані повного роз-з-збовту у стані повного роз-з-збовту

в ні каплю не певнім стані в ні каплю не певнім стані

 

безвухо безвухо ти не мов ти не мов ти не мов

 

до не-місця назад до не-місця назад

 

гм. винайти взірець

щоб описать неописанне

 

гм. винайти взірець

щоб описать неописанне

 

 

 

[ПОВЗ ГЛИНЯНСЬКИЙ ТРАКТ]

 

у цій землі – зміїні лінії

зміїні лінії знайомі і

зміїні лінії незнайомі

сама змія зникає ув узір свій

узір цей щезає в землі

 

 

 

***

 

щоб газету та й на

голову та як сонце-

заслону накинути –

то новина

варта читання

 

 

 

***

 

дехто зна все поіменно

де цей хтось, там тиша – стиль.

світ, що древньосанно світиться.

 

’дна ніч: ся спить, – а стрі-

ха: ось не стало вже.

 

у звіздах твердь небесная

є смухом звіра, й на нім

лежиш, народжен___ [ий/а/е]

для мови

 

 

 

ALTE FRAU

 

старша пані – і-і –

має

рота

широко від-

критого

 

старша пані – і-і –

має

очі за-

криті

 

стара пані baby-баба

стара баба має молоко

стара баба має все

                 в порядку

 

стара баба прагне

га-ах

стара баба прагне

га-ах

 

шонче – в капелюші

чей диножавр чвітучий

стара баба

з яблука

визирає

 

ця стара баба жує

ця стара баба жує

сон

стара баба насаджує

свою корону

 

це дівча з хрущами

в пазусі

дівча з яблуками

в тілі

 

ця стара баба

з морем настільним

стіл – заплаканий

яблуко – зморене

не бажає ніц тепер

 

найістотніше – це 

                      повітря

повітря – вічно юне

повітря без жодного сивого

                             волоска

повітря не старіється

 

повітрям треба бути

повітрям треба бути

 

не те тепер зморення

не те тепер зморення

 

море – настільне

ліжко – нагірне

 

все  є

де   є

це   я

 

в тілі   в житлі

в тілі   в житлі

в тілах   в житлах

також

теж

в тілах   в житлах

в тілах   в житлах

в тілі

теж

в тілі

 

авжеж

поза

 

з книги “найменші компетенції. спомини з таємного дитинства” –

перетраґунок Назара Гончара

 

 

 

***

 

лагідно й

осінньо є:

чужинцем

я при-

був. опри-

язненим ходжу

я

             хочу

проте більше –

чи вийде?

– розуміти,

осягнути,

діяти інакше 

 

як бездарний

мутант  я

крильми

наділений, так

і проходжу

осінньо, собі

самому втручено

в роз-сі-

         я-не слово

 

Львів, 16.09.2001

 

 

 

ПОСПІВАТИ?

 

щось казати?

чи, заломлюючи очі,

маю скласти

речення?

 

тут стою,

блись – вродивсь,

в валізочці дитячій:

 

з пункту А – цей… наче,

сам із себе

висмикач

 

знак

 

З книги Цвіт папороті



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери