Re: цензії

21.07.2025|Віктор Вербич
Парадоксальна незбагненна сутність жіночого світу
16.07.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Правда про УПА в підлітковому романі Галини Пагутяк
"Щасливі ті люди, природа яких узгоджується з їхнім родом занять"
Антивоєнна сатира Володимира Даниленка «Та, що тримає небо»
27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
Головна\Події\Культура

Події

23.07.2018|07:47|Іван Лучук

Угорський письменник в Україні

91 рік з дня народження Ласло Балли

Угорський письменник в Україні Ласло Балла (по-угорськи: Balla László) народився 23 липня 1927 року у словацькому селі Павловце (угорська назва: Палоц) у тодішній Чехословаччині. Від 1945 року проживав в Ужгороді. У 1946 році екстерном закінчив Вищі педагогічні курси в місті Печ (Угорщина). У 1967–1987 роках бувголовним редактором закарпатської обласної угорськомовної газети «Kárpátiigazszó» («Карпатське слово правди»). Викладав в Ужгородському університеті. Писав переважно угорською мовою. Цікаво, що Ласло Балла був не тільки письменником і журналістом, але і скульптором. Помер Ласло Балла 28 жовтня 2010 року в Ужгороді.

Ласло Балла є автором понад п’ятдесяти книжок для дорослих і дітей, книжок з історії мистецтва, педагогіки, підручників з літератури для шкіл України з угорською мовою навчання.

До літературного доробку Ласло Балли належать, зокрема, збірки віршів «Лунай голосніше» («Zengj hangosabban!», 1951), «Стук-стук, молоток» («Kip-kop, kalapács», 1959), «Літні вогні» («Nyári lángok», 1961), «Ікебана» («Ikebana», 1994); збірки новел «Стук всесвітнього годинника» («A világóra ketyagése», 1970), «Дзеркало зворотнього бачення» («Visszapillantó tükör», 1977), «В суцільному світлі» («Totális fényben», 1983), «Вищий наказ» («A legfőbb parancs», 1986); романи «Хмари без дощу» («Meddőfelhők», 1964), «Їде Пішта на велосипеді» («Hidi Pista biciklista», 1965), «У минулому столітті» («Az utolsó század», 1989); цикл романів «Кого любить, того й карає» («Azt bünteti, kit szeret», 1990), «Місце зустрічі – безмежність» («A végtelenben találkoznak», 1994), «Голярня до Сліпого» («Borbélyműhely a Vakhoz», 1995), «Аронське благословення» («Ároni áldás», 1996), «На грані буття» («A lét határán», 2001).

Характерним для поетики Ласло Балли є вірш «Гордість»:

 

Орли не ловлять мух, але

орли літають, як і мухи,

за тим же принципом.

Орел не помічає мух

(не ловить),

орлам не до вподоби мухи

(орли не ловлять мух),

велике і мале

чудесно співіснує.

Aquitanoncaptatmuscas.

Він – гордий птах гербів,

і зневажа такий крилатий дріб’язк.

А лет скінчить – його мушва обліпить,

яєчок накладе…

І радість, радість!

З тліну підіймаються

знов міріади крил,

злітають вгору мухи.

 

(Переклав Володимир Лучук).

 

Ласло Балла упродовж творчого життя перекладав «Козар» Тараса Шевченка, роботу над яким завершив вже у 80-літньому віці. Йому належать статті «Тарас Григорович Шевченко» (1957), «Переклик велетнів» (1961, про Тараса Шевченка та Шандора Петефі), «Найбільший український поет» (1964), «Учитель і брат» (1964) і «Вони хочуть знати поета-велетня» (1966, про переклади творів Тараса Шевченка угорською мовою). Ласло Балла написав вірш «Біля могили Шевченка» (1958). Перекладав Ласло Балла також твори Івана Франка, Панаса Мирного, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Василя Стефаника, Павла Тичини, Максима Рильського, Володимира Сосюри, Миколи Бажана, Леоніда Первомайського, Володимира Лучука та інших.

Ласло Балла нагороджений орденами та медалями. Заслужений працівник культури України. Лауреат Міжнародної премії ім. Івана Франка (1995), премії ім. Федора Потушняка (2007), угорської премії імені Лайоша Надя (1998).

Його син – Карой Балла – також став письменником.

Українською мовою окремі вірші Ласло Балли переклали Володимир Лучук, Юрій Шкробинець, Валентин Лагода, Абрам Кацнельсон, Іван Мегела, Григорій Коваль та інші. Окремими виданнями вийшли книжки «Льодохід» (Київ, 1960), «Чайки» (Київ, 1974), «Зойк мідної пластини» (Київ, 1985), «Вибране» (Ужгород, 1987).

 

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

14.07.2025|09:21
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» презентує цьогорічну програму
11.07.2025|10:28
Оголошено конкурс на літературну премію імені Богдана-Ігоря Антонича “Привітання життя”
10.07.2025|23:18
«Не народжені для війни»: у Києві презентують нову книжку Артема Чапая
08.07.2025|18:17
Нова Facebook-група "Люблю читати українське" запрошує поціновувачів вітчизняної літератури
01.07.2025|21:38
Артур Дронь анонсував вихід нової книги "Гемінґвей нічого не знає": збірка свідчень про війну та життя
01.07.2025|18:02
Сергію Жадану присуджено австрійську державну премію з європейської літератури
01.07.2025|08:53
"Дикий Захід" Павла Казаріна тепер польською: Автор дякує за "довге життя" книги, що виявилась пророчою
01.07.2025|08:37
«Родовід» перевидає «З країни рижу та опію» Софії Яблонської
01.07.2025|08:14
Мартин Якуб презентував у Житомирі психологічний детектив "Гріх на душу"
01.07.2025|06:34
ТОП-10 книг ВСЛ за червень 2025 року


Партнери