Re: цензії
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
- 15.03.2024|Ірина ФотуймаДух єства і слова Богдана Дячишина
- 14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наукРадянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
- 09.03.2024|Тетяна Дігай, ТернопільІнтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Події
Знавчиня найсокровенніших і найінтимніших переживань болгарської жінки
Єлисаветі Багряній виповнюється 125 років
Болгарська поетка Єлисавета Багряна (по-болгарськи: Елисавета Багряна; автонім: Єлисавета Любомирова Белчева) народилася 29 квітня 1893 року в столиці Болгарії Софії в чиновницькій родині. Рік прожила з родиною в місті Велико Тирново, де почала писати вірші (1907–1908). Закінчила гімназію в Софії в 1910 році, потім рік працювала вчителькою в селі Афтане (тепер Недялско), де збагатилася безпосередніми враженнями від життя болгарського села та сільських жінок, здобула неоціненний життєвий досвід. У 1911–1915 роках Єлисавета Багряна вивчала слов’янську філологію в Софійському університеті. Тоді до кола її знайомих входили письменники Георгі Райчев, Константин Константинов, Димчо Дебелянов, Христо Ясенов, Йордан Йовков. У 1915 році в журналі «Сучасна думка» («Съвременна мисъл») були надруковані перші два її вірші – «Вечірня пісня» («Вечерна песен») і «Чому» («Защо»). У 1915–1919 роках Єлисавета Багряна працювала гімназійною вчителькою у Враці та Кюстенділі. У 1921 році Єлисавета Багряна повернулася до Софії, де включилася в літературне життя. Співпрацювала з «Жіночим вісником» («Вестник на жената»), часописами «Сучасник» («Съвременник»), «Золоторіг» («Златорог») та іншими виданнями. Остаточно утвердилася в літературі після виходу першої книжки «Вічна та свята» («Вечнатаисвятата», 1927). Пізніше співпрацювала з вісником «Літературний фронт» («Литературен фронт»), часописами «Мистецтво» («Изкуство»), «Вогник» («Пламък»), «Вересень» («Септември»), до редакційної колегії якого входила з 1952 року. У 1919 році одружилася з капітаном Іваном Шапкаревим, у них народився син Любомир. Померла Єлисавета Багряна 23 березня 1991 року в рідному місті на 97 році життя.
Окрім дебютної, Єлисавета Багряна видала ще низку поетичних збірок: «Рочок на прокат» («Търкулната годинка», 1931), «Зірка моряка» («Звезда на моряка», 1932), «Серце людське» («Сърце човешко», 1936) «П’ять зірок» («Пет звезди», 1953), «Від узбережжя до узбережжя» («От бряг до бряг», 1963), «Контрапункти» («Контрапункти», 1972), «Світлотіні» («Светлосенки», 1977) та інші. Єлисавета Багряна відома як перекладачка творів інших поетів, авторка дитячих творів.
Довгий творчий шлях Єлисавети Багряної пройшов через різні ідейно-художні пошуки, позначений низкою внутрішніх перетворень. Поетичні метаморфози відчуваються у збірках Єлисавети Багряної 1930-х років «Зірка моряка» та «Серце людське», в яких колишнє життєрадісне ліричне сп’яніння, яке виражалося характерними для авторки широкими та плавними мелодіями вірша, змінилося на жагу інтелектуальності, руйнуючи класичні віршові розміри. Поезія Єлисавети Багряної 1950-х років відзначається характерною для того часу декларативною тезисністю, але в 1960-х роках авторка повертається до свого характерного стилю.
Багата життєва й духовна біографія Єлисавети Багряної, її узагальнений смисл, тепер розкриваються з новою силою. Вірші Єлисавети Багряної і останнім часом підкоряють читачів своїми інтелектуально осмисленими почуттями, мудрим усвідомленням інтуїтивно відчутої гармонії буття. Розмах натхнення та висока поетична культура є притаманними поезії Єлисавети Багряної, є її впізнаваними ознаками.
Єлисавета Багряна є новатором у болгарській літературі. Вона першою висловила найсокровенніші та найінтимніші переживання болгарської жінки. Стиль Єлисавети Багряної відзначається поєднанням народнопісенної лексики з модерними поетичними засобами, у її творчості поєднується традиція та сучасність. Вірші Єлисавети Багряної перекладені понад тридцятьма мовами, видані окремими збірками у Франції, Чехословаччині, Югославії, СРСР, Румунії, Італії, Швеції, Польщі та інших країнах.
Єлисавета Багряна стала лауреатом Димитровської премії (1950), отримала золоту медаль Міжнародної асоціації поетів у Римі (1969), була удостоєна звання «Герой Народної Республіки Болгарії» в 1983 році. На честь Єлисавети Багряної названо астероїд, відкритий 24 серпня 1985 року. У 1943, 1944 і 1945 роках Єлисавета Багряна була номінована на Нобелівську премію з літератури.
Українською мовою окремі вірші Єлисавети Багряної переклали Павло Тичина, Наталя Забіла, Дмитро Білоус, Дмитро Павличко, Володимир Лучук, Роман Лубківський. В перекладі українською мовою її вірші друкувалися, зокрема, у двотомній «Антології болгарської поезії» (Київ, 1974, т. 2), збірниках «Слов’янська ліра» (Київ, 1983) і «Дорогою братерства» (Одеса – Варна, 1985).
Коментарі
Останні події
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
- 20.03.2024|14:02В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
- 20.03.2024|14:00У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
- 15.03.2024|16:37У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
- 14.03.2024|11:27Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
- 09.03.2024|14:20Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
- 06.03.2024|18:34Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
- 05.03.2024|11:11У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
- 05.03.2024|11:09«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
- 01.03.2024|13:50«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві