Re: цензії

28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень
17.03.2024|Ольга Шаф, м.Дніпро
Коло Стефаника
15.03.2024|Ірина Фотуйма
Дух єства і слова Богдана Дячишина
14.03.2024|Ярослав Калакура, доктор історичних наук
Радянська окупація і змосковлення Буковини: мовою документів і очима дослідника
09.03.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Інтелектуальна подорож шляхами минулого і сучасності
Головна\Події\Культура

Події

04.02.2018|08:08|Іван Лучук

Найвідоміший шведський поет, «національний скальд», «північний Анакреонт»

Карлові Мікаелю Бельманові виповнюється 278 років



 

Шведський поет Карл Мікаель Бельман (по-шведськи: Carl Michael Bellman) народився 4 лютого 1740 року в Стокгольмі в родині службовця Королівської Канцелярії Юхана Арндта Бельмана та Катаріни Гермонії. Родина Бельманів мала німецьке коріння. У 16 років Карл Мікаель Бельман виявив неабиякий поетичний талант, переклавши шведською мовою «Євангельські думи про смерть» Давида фон Швайдніца. Протягом наступних років Карл Мікаель Бельман написав декілька пісень, позначених впливом Улофа Даліна.

У 1757 році Карл Мікаель Бельман поступив на службу в Банк державних станів, та 1764 року залишив службу. У 1765 році він влаштувався в Генеральну дирекцію митниць, де до 1770 року дослужився до чину штатного канцеляриста, але 1771 року дирекцію було скасовано. У цей час він пише сатиричні вірші, за один з яких, надрукований у газетах «Hvad nytt?» і «Dagligt Allehanda», стокгольмська міська консисторія подала на нього до суду, розцінивши ці твори як випад проти духовенства. Однак все обмежилося зауваженням. У 1775 році Карл Мікаель Бельман був призначений секретарем номерної лотереї з річною платнею 3000 далерів міддю, а також отримав титул гоф-секретаря. В останні роки життя Карл Мікаель Бельман звернувся до релігійних тем. Помер Карл Мікаель Бельман 11 лютого 1795 року у Стокгольмі.

Карл Мікаель Бельман є найвідомішим шведським поетом, «національним скальдом», «північним Анакреонтом». Найбільшою популярністю користуються дві його поетичні збірки: «Послання Фредмана» («Fredmans epistlar», 1790) та «Пісні Фредмана» («Fredmans sånger», 1791). Ці дві збірки (з нотними додатками) складають перші два томи дванадцятитомного академічного зібрання творів Бельмана, а до решти десяти томів входять вже добре забуті моралізаторські вірші, віршовані п’єси на замовлення королівського двору, вірші на різні випадки, сатири невинного змісту, тексти хорів і кантат. Вакхічні ж і навіть подекуди цинічні пісні та послання не забуті й досьогочас. Увесь двоїстий «фредманівський»цикл поезій Карла Мікаеля Бельмана нараховує вісім тисяч віршових рядків у ста сорока семи творах (вісімдесят два послання плюс шістдесят п’ять пісень). Характерні ознаки стилю Бельмана можна спостерегти хоча б у 35 пісні Фредмана:

 

Ной, наш предок,

Ной, наш предок,

Батяр хоч куди,

Паростки зелені

Приніс він у кишені,

Виноградник, виноградник

Предок насадив.

 

Предок виліз,

Предок виліз

Із ковчега пріч.

Почесавши спину,

Пішов до магазину,

Щоб хильнути, щоб хильнути

І повести річ.

 

Знав наш предок,

Знав наш предок:

Спрага мучить всіх.

Люди, звірі та птахи –

Випити не промахи.

Значить, лози, значить, лози

Посадить не гріх.

 

І бабеха,

І бабеха

Теж була нічо’.

Не була скупою,

Наливала Ною.

Я б з такою, я б з такою

Бід не помічав.

 

Ной не чує,

Ной не чує

Жінчин голосок:

Досить пиятики,

Осоружні пики.

Йде забава, йде забава

Не один часок.

 

Ной, наш предок,

Ной, наш предок,

Бороду носив.

Так вже повелося –

Скрізь вино лилося.

Міг він пити, міг він пити,

Наче дев’ятьсил.

 

Веселися,

Веселися,

Весь квітучий діл.

Хто тамує спрагу –

Має тут повагу.

Всі навзаєм, всі навзаєм

Накривали стіл.

 

Не кривлявся,

Не кривлявся

Жоден винопас.

Предки жили просто,

Лупали без тосту

Все по чарці, все по чарці,

Все за разом раз.

 

(Переклав Іван Лучук).

 

По цілому світі існують поетичні Бельманівські товариства; в Україні ж Бельманівське товариство на початку 1997 року створили Іван Лучук і Назар Гончар. Декларацію написав Назар Гончар, я її «аторизував» і підписав разом із ним (вперше вона була надрукована в рамках не підписаної статті Назара Гончара «Щастя! – Іванові» в газеті «Поступ», 2004, 24 лютого):

 

Положення Львівського Бельманівського Товариства

 

(1) пити чи не пити

(2) любити / не любити

(3) тужити / не тужити

(4) співати / не співати

(5) писати / не писати

(6) Бельмана знати

чи не знати ні Бельмеса

(7) все одно поетом бути

хоч придворним хоч народним –

все собі – вірним (– рівним)

 

У Львові, 19 березня 1997

 

Назар Гончар

Іван Лучук

 

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

20.03.2024|14:23
У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук
20.03.2024|14:02
В Україні видадуть продовження серії «Червоний Арлекін» італійського письменника Роберто Річчі
20.03.2024|14:00
У «Видавництві 21» готують до друку перше в Україні гумористичне фентезі про ІТ
15.03.2024|16:37
У Києві презентували епічне фентезі «Кий і морозна орда»
14.03.2024|11:27
Книга Сергія Руденка "Бій за Київ" у фінському перекладі увійшла до короткого списку премії Drahomán Prize 2023 року
09.03.2024|14:20
Оголошено імена лауреатів Шевченківської премії-2024
06.03.2024|18:34
Оголошено претендентів на здобуття Міжнародної премії імені Івана Франка у 2024 році
05.03.2024|11:11
У Львові презентують книжку Олени Чернінької, присвячену зниклому безвісти синові
05.03.2024|11:09
«Сапієнси»: потаємна історія наукової фантастики. Лекція Володимира Аренєва
01.03.2024|13:50
«Маріупольську драму» покажуть в Ужгороді та Києві


Партнери