Подаємо відповіді Юрія Андруховича на запитання наших читачів.  

Лідія Стрельченко 12:27:32 Добридень. Ваші твори внесені до обов´язкового прочитання у старших класах за шкільною програмою. Згадую випадок зі своїх шкільних років. Учителька української літератури перевіряла зошити, де мали бути конспекти біографій письменників за певний період. В одного мого однокласника не було якоїсь із них. То ж він мав законспектувати до кінця уроку й показати зошит. Урок закінчувався, учень ще писав, то ж вчителька попросила його поквапитися. На що він відповів дослівно: «Зачекайте, я вже дописую! Ще трохи. Він уже майже помер...». Як ставитеся до своєї «загальнообов´язковості»?

Мені це, звичайно, не подобається. Кілька років тому я погрожував Міносвіти судом за використання моїх творів без моєї ж таки згоди. Не знаю, чи подав би справді до суду, чи ні (Ви ж знаєте, які в нас суди!) - але виявилося, що на твори у хрестоматіях авторське право не поширюється. Тобто автора начебто й не повинні про це питати – взяли і все. У той же час моя «загальнообов’язковість» компенсується рішеннями Кримської та Луганської рад про обов’язкове вилучення всіх моїх книжок з тамтешніх бібліотек. Тобто я ще не помер, усе гаразд:))

Лідія Стрельченко 13:02:41 Якби довелося прожити життя знову, чого б не зробили?

Мабуть, не написав би деяких текстів – з тих, які мені зараз категорично не подобаються. Але їх таких зовсім небагато, на щастя.

Лідія Стрельченко 13:00:27 Певна категорія людей не просто захоплюється Вашою творчістю, але й ставиться до Вас надзвичайно серйозно, вважаючи ідеалом, прикладом чи не в усьому. Людей, які ставляться до Вас і Вашої творчості спокійніше або з іронією, чи взагалі не сприймають - вважають обмеженими й неповноцінними. Через це - сварки та навіть розривання стосунків. Як до цього ставитеся? Чи відчуваєте загалом якусь відповідальність за свій вплив ?

Я про таке й не знав. Невже таке дійсно буває? Щоб аж до розриву стосунків. Звісно, мені знайома ситуація, коли хлопці ревнують до мене своїх дівчат. Але щоб аж до розриву стосунків? Ну, але якщо це дійсно так, то я, здається, маю деяке право не нести за це жодної відповідальності, правда ж? Мало що кому забагнеться розірвати:))

Лідія Стрельченко 13:04:12 Рано чи пізно палкі прихильники захочуть звести Вам пам´ятник. Як вважаєте - як він виглядатиме?

Я його описав у вірші «Пам’ятник» - траплявся Вам такий? Там, до речі, не тільки про мене.

мартена 19:09:30 Пане Юрію! Чому Роман Кухарук називає Вас «недолугим гранотоїдом»?

Запитуйте в нього. А взагалі добре, що я про це дізнався – за першої ж нагоди дам йому в пику:)) Кухаруче, я вже йду!

ktatat 16:39:44 Все і всі приречено на невідворотні зміни... Як відомо... А Ви й досі той Андрухович, що написав «Дванадцять кілець»?

Я такого не писав, тому я не той Андрухович.

Bax 17:16:37 Останні кілька років Ви знаходитись поза українським літературним процесом. Вас це не гнітить? Де Ваші нові книжки? Чому Ви, даруйте за патетику, не берете активної участі у культурному житті України?

Та як це не беру?! Ще й всюди повні зали збираю; Ви якось неточно поінформовані. А взагалі яке це нудне словосполучення – «літературний процес»! Так і хочеться десь поза ним опинитися, в чомусь веселішому й цікавішому. Тому я з радістю «поза ним».

Олена4 00:37:48 Пане, Юрію, як ви вважаєте чи має право інтелектуал бути по за політикою? Чи може він просто жити, абстрагуючись від навколишньої дійсності? Наскільки політика цікава Вам?

Оскільки я не інтелектуал, то мені складно про них судити. А про себе скажу так, що ні, що не можу. Тобто думаю про політику, переживаю за політику і навіть беру участь у політиці, але не як активіст певної партії, а як рядовий громадянин, наділений здатністю формулювати певні ідеї чи хоча б як мінімум образи.

sopa 12:20:59 «Мабуть, не написав би деяких текстів – з тих, які мені зараз категорично не подобаються. Але їх таких зовсім небагато, на щастя» - а можна докладніше, про які тексти йдеться?

Про деякі вірші зі збірок «Небо і площі» та «Середмістя». Давайте так. Ви розшукаєте ці збірки і самі спробуєте визначити, від яких віршів я без особливого жалю міг би відмовитися?

Apassionata 12:16:18 Банальне питання, але важливе :) Коли чекати нової книги? Над чим ви зараз працюєте?

Книжка мала б вийти наступної осені. Думаю, це буде «енциклопедія» або «лексикон» - 111 історій про 111 міст. Більше ані слова.

Apassionata 12:14:43 Давненько не були в Дніпропетровську! Коли вас у нас чекати? )

Не знаю поки що. Минулого разу я був рік тому, з концертом «Самогону». Мені здалося тоді, що я вже якось занадто часто у вас у Дніпрі буваю, тобто дещо набрид:)

Bax 17:18:40 Колись дуже активно обговорювалася тема існування «Станіславського феномену». З огляду на час, що минув після артикулювання цієї теми, зізнайтеся: це просто був піар?:)

З огляду на час? Зізнаюся: який ще такий піар? Що Ви вкладаєте в це поняття? Мабуть, те, що нормальною мовою називається «дешеві понти»? Якщо так, то мені немає в чому зізнаватися – це НЕ був піар. Імена Прохаська, Іздрика, Єшкілева і Галі Петросаняк говорять самі за себе. Але ними «Станіславський феномен» навіть не вичерпується.

Максим 00:25:08 Розумію, що питання можливо не дуже коректне, але все ж, який найбільший гонорар ви отримували за книжку видану в Україні? І відразу ще одне «грошове»)) питання. В якій країні письменників люблять більше (орієнтуючись на розміри ваших гонорарів за книги, видані в різних країнах)?

Щодо першого запитання: розуміючи всю глибину матеріальної скрути в українському видавництві, я намагаюся йти видавцям назустріч і погоджуюся на той максимум, який вони можуть мені сплатити. Найвищий гонорар – за перевидання одного з романів – становив 2 тис. євро. Дуже скромно, як бачите. Щодо другого: найвищі гонорари я отримую в Німеччині. Але такої публіки, як у нас, я там не маю. Тобто у нас письменників люблять більше. Але не грошима, а серцями)) Чи може й чимось іще.

Bax 17:17:38 Чому Андрухович не виводить у світ нові літературні таланти? Адже це так важливо, щоб Ви своїм авторитетом привертали увагу до молодих письменників!

Саме у світ і саме привертаю увагу. Тобто знову якось Вас недоінформують. Давайте я і Вас у світ виведу, га?

nickoflil 12:29:55 Приємно було чути Вас в альбомі Мертвого півня «Made in Ю.А.», будете продовжувати такі експерименти?

Так, звичайно, хотілося б. Зокрема, з півнями. Невдовзі має вийти наш другий альбом з «Карбідо» - він називається «Цинамон» і являє собою щось абсолютно інакше, хоч іноді й до тих же текстів.

sopa 10:03:45 Юрій, ви завжди акцентували увагу, що виступаєте проти канонізації вас та ваших творів. Проте зараз, здається, ви цілком комфортно почуваєтеся в образі «патріарха сучукрліту»... Що це - свідома зміна сприйняття себе чи просто піар-хід?

І знову це слово! Діти мої, діти, як же вас, бідолашних, зіпсували вітчизняні медіа та всілякі політпроститутки! В усьому – лише «піар»:) Насправді я Патріарх Бу-Ба-Бу, яким є з 1990 року. І мені з цим досі комфортно. «Патріархом сучукрліту» мене з деякого часу помилково називають деякі некомпетентні журналісти (так і хочеться написати «дурналісти»). То що мені, в суд на них подавати? Я не беру цього аж надто близько до серця і Вам не раджу.

Лідія Стрельченко 10:45:26 Ваш день зазвичай починається з ...

З думок про Україну. На зразок «Што ти сдєлал для України?»:))

Crazy_Spider 10:38:08 Шановний Юрію! Поважаючи Вас як письменника, задам усе ж таки нелітературне запитання. Нещодавно Ви підписалися під «Листом української інтелігенції...» до провідних країн світу. Чи не здається Вам, що: а) це -- волання в порожнечу; б) інвектива «Захід нам допоможе» - це виправдання власної безпорадности і слабкости; в) сильні країни ніколи не дослухалися до схожих «плачів Ярославни» глобальних лузерів? Чи не вважаєте, що якби у свій час Кравчук та Ваші старші колеги-письменники не здали безборонно ядерну зброю, то не довелося би Вам сьогодні підписуватися під цим смішним та лицемірним «листом у нікуди». Тільки не кажіть, що тоді на терези була поставлена українська незалежність, і що ми й так є ядерною державою, маючи Чорнобиль... Цією імпотентною відмазкою вже користувалися до Вас... Дякую.

І Вам дякую. На жаль, не маю змоги написати більш-менш розгорнуту відповідь. Та й не бачу сенсу – Ви, здається, переконаний антизахідник, ще й мабуть з ВО Свобода або якоїсь аналогічної їй «укрррраїнської» кантори, я Вас не переконаю, а Ви мене, будьмо си здорові!

k0rni 12:57:47 чи плануєте найближчим часом відвідати Чернівці? якщо так, то коли?

Ні, на жаль, не планую. Чернівці не планують. До них просто треба їхати – зненацька і без жодного плану. А план у Чернівцях і сам знайдеться:))

okriru 12:31:11 Юрію, попри те, що писання, мабуть, - справа суто приватна, особиста, інтимна й т.п.: чи з роками змінюється Ваше ставлення до «завдань» літератури, так би мовити, «літературна конвенція»?

Сподіваюся, що так, що змінюється. Було б жахливо, якби не змінювалася. Моя «конвенція» насьогодні - література все ще здатна дещо змінювати в цьому світі.

Лідія Стрельченко 10:44:15 Що читаєте зараз самі та що порадите іншим?

Капітальний двотомник академіка Гнатюка «Статеве життя українського селянства». Його й пораджу. До речі, Винничук не так давно видав його адаптовану версію, дуже раджу хоча б її.

sean 09:09:51 Юрію, доброго дня. Як Ви думаєте, на цього Табачника http://www.izvestia.ru/politic/article3133320/ мала б відреагувати галицька громада чи краще не робити цій, кхм, хорошій людині зайвого PR? З повагою, Олександр

Олександре, слабкість будь-якого колективного послання в тому, що воно – колективне. І ще до того ж від імені такої ефемериди як «галицька громада». На мій погляд, Ви цілком правильно і доречно відреаґували двома листами на «Майдані». Побачимо, що буде далі.

In de Ya 12:21:22 Вам вдається - попри богемність в образі - виглядати молодо... досить тривалий час - і вже понад 20 років))Та це про зовнішнє, в який спосіб поету можна обманути час - і писати щоразу цікавіше, умовно кажучи, тримати читача в тонусі))?

Ого, почалися компліменти, дякую. (Чи це не комплімент? Усе одно дякую, особливо за «богемність в образі»). Так от - я не маю універсального рецепту. Його, мабуть, не існує. І обманути час нікому, на жаль, не вдасться. Але важливо чинити опір його проминанню. У моєму випадку - це подорожі. Бути мобільним (:)))), тобто рухомим, змінювати ландшафти, оточення, мови і всяке таке.

Дарця 10:05:06 Юрію, скажіть, будь ласка, а не дратує, коли Вас називають патріархом?

Якщо Патріархом Бу-Ба-Бу – не дратує.

Лапікура 12:31:20 За радянських часів до навіть дуже талановитих прозових і поетичних творів авторів зобов’язували чіпляти обов’язків «ідеологічний паровозик». У що трансформувалось це явище в сучасній вільній від партійної цензури укр. літературі? Ваші життєві спостереження?

Не знаю, мені здається, що чогось такого зараз просто не існує. «Ідеологічні паровозики» були наслідком якнайпильнішої уваги до літератури з боку тодішньої влади. Радянська влада була літературоцентричною, за неправильну ідеологію вона просто вбивала письменника. Тому її увагу слід було приспати «паровозиками». Нинішня влада літератури не знає і нею не цікавиться. І слава Богу, що це так.

terra38 12:29:14 Андруховичу, як ви потрапили на острів Сан Мікеле? і чому ви його виписали так, що здається, що він є саме тим епіцентром роману, Венеції й історії Перфецького?

Якщо чесно: я ще досі не побував на Сан Мікеле, навіть фоток з нього не бачив. Але Перфецький таки побував - от у чому секрет!

lovekraft 12:33:23 Пане Юрію! Який роман/фільм/альбом вразив вас останнім часом? Чому? Цікаво, що б Ви нам порадили...

Роман: Даніель Кельман, «Слава». Фільм: «Межі контролю» Джармуша. Альбом: Get Well Soon

In de Ya 12:31:54 Наскільки великі шанси в українського автора отримати Нобелівську премію з літератури? В чому, на ваш погляд, камінь спотикання? І якби вам таку присудили - на що б ви витратили ці кошти?

Шанси українських авторів зростатимуть пропорційно до кількості перекладів іншими мовами, передусім шведською. Їх поки що не існує зовсім. Не треба на цьому зациклюватися. Це далеко не найсуттєвіше.

k0rni 12:49:34 Така гарна осінь!!! Приїжджайте в Чернівці! Ми чекаємо:)

Обов´язково буду. Без Чернівців мені не життя.

К_О_ 12:33:49 Чим для Вас є АУП ?

Невиконаним завданням.

bana 12:33:36 Юрко, у вашому уявному Львові кожен знає вірші Антонича напам’ять. Як у вашій уяві слід би відсвяткувати його ювілей? Які вечора мали б бути у літературних колах і як ви особисто проведете 4 жовтня?

На жаль, я не буду в ті дні в Україні, але, звісно, якось відзначу. Знаю, що якісь дійства обов´язково відбуватимуться. Хотілося б, щоб якомога менше в тому всьому було дурного офіціозу. Уявний Львів тим і прекрасний, що уявний і з реальним не має нічого спільного, крім назви.

К_О_ 12:37:33 «... не написав би деяких текстів.» Але ж їх можна переписати.

Можна. Я, до речі, іноді так і роблю. Загалом же їх можна переписувати безконечну кількість разів і ніколи не публікувати:)) Ось що таке «чиста літературна творчість» - ніколи й нічого не дописувати до завершеного стану і ніколи не публікувати.

BubaMara 13:05:25 За якими з Ваших творів Ви хотіли б написати сценарій?

У мене є сценарій за «Перверзією». Колись іще поставлять, через багато-багато років.

bana 12:44:30 Я ваша муза, забудьте про Лідію Стрельченко. Вона всім

питання перебиває.

Дякую, музо:))

Fanny 12:40:37 Пане Юрію, хотілося б дізнатися, чи плануєте відвідати цьогоріч Франкфуртську книжкову ярмарку і чи заплановані якісь дискусії, круглі столи etc. за вашої участі?

Ні, немає нічого. По-перше, немає нової книжки, щоб туди їхати. По-друге, я в той самий час маю тур у Штатах з американською «Московіадою».

sopa 12:56:23 Зараз багато відомих авторів на замовлення видавництв починають писати книжки для дітей. Чи варто і від Вас очікувати найближчим часом чогось подібного?

Ні, не варто. Я на замовлення не пишу - навіть для дітей. Ні, якби це ще було замовлення самих дітей, а то видавництв:))

BubaMara 12:59:55 Якось в одному з Ваших інтерв´ю Ви згадували, що думаєте написати історію «Мертвих півнів». Чи ведеться якась робота над цим? Чи думали Ви про можливе продовження роману «Таємниця», адже життя триває :-) Мені дуже сподобалося прочитати в «Таємниці» про деталі тих чи інших Ваших творів, але хотілося би прочитати ще напр. про написання «Дванадцяти обручів» і самої «Таємниці».

Так, історія «Мертвих півнів» обов´язково буде. Я час до часу переслуховую все, що вони мені нарозповідали, і намагаюся знайти форму для тої майбутньої книжки. Продовження «Таємниці»? Насправді будь-яка моя наступна книжка буде таким продовженням - от, скажімо, ті 111 міст.

sopa 13:04:06 неприємно зачепило ваше висловлювання про Луганськ і про вилучення книжок... ну що ж, дурні люди скрізь є... хоча ще пару років тому, коли я ще жила в луганську, знайти ваші твори в бібліотеці не було проблемою - і ми, студенти, активно цим користувалися :)

Та може це все лиш якісь вигадки. Я особисто не перевіряв, бо взагалі перевірками не займаюся, але один із журналістів про це мені казав. Давайте думати, що в луганських бібліотеках усе по-старому:)))

nickoflil 13:00:03 Що Вас надихає писати поезію, а що прозу? Писали колись на замовлення?

Хіба що для зарубіжних газет на політичні теми. Особливо у 2004-2006 роках.

Crazy_Spider 13:15:49 Красно дякую за відсутність відповіді, яка, одначе, є вичерпною відповіддю. Запитання ж Вам задавав такий само, як і Ви, «пересічний громадянин» у політичному сенсі, котрий до жодної партії чи «кантори» не належить. Щире побажання: продукуйте фантоми у творах, але не в дійсности : )))

Це робить Вам честь, що ви «пересічний громадянин у політичному сенсі». І все ж - наскільки захопливо продукувати фантоми в дійсності! (тут у нас місцевий відмінок, а не родовий, тому «дійсності», а не «дійсности»). Ще раз - на все добре.

BubaMara 13:27:53 Де можна ознайомитися зі сценарієм «Перверзії»?

Не можна. Він у мене в шухляді:)

okriru 13:06:45 Чи німецький читач переважно так само проросійськи налаштований, як і німецький політикум?

Ні, на щастя. Там є дуже різний читач. Як і різний політикум. У нас дещо викривлене уявлення щодо проросійськості німецького політикуму - причина в тому, що наші медіа всю закордонну інфу про Україну беруть не з першоджерел, а з російських інтерпретацій тих першоджерел. Що ж до маніпулятивних здатностей росіян, то... Загальновідомий факт.

BubaMara 13:12:58 Які з останніх переглянутих фільмів Вам сподобалися особливо?

Я вже згадував нову роботу Джармуша. Джармуш - це моє все:)

BubaMara 13:32:32 Було би дуже цікаво послухати історію Півнів від них самих, чи могли би опублікувати ці аудіо записи розмов з ними ? Чудовий додаток до «Таємниці» :-)

Ну от - то вже й моєї книжки не треба?!!:))))

BubaMara 13:09:33 Де можна знайти відео ваших виступів? Чи плануєте видати DVD «Андрухович LIVE»?

Поки що над цим не думав. Але от і спробуємо під час весняного туру з «Карбідо» і ві-джеями.

Лідія Стрельченко 13:34:09 Як зазвичай реагуєте на хамство?))

Мені завжди сильно допомагає деяка розгубленість.

terra38 13:22:05 Не були на Сан Мікеле!!! яке розчарування(

Оце так останнє запитання:))) Обіцяю врочисто, що мене там поховають! Дуже дякую всім, хто взяв участь у нашій розмові, за інтенсивне й зацікавлене спілкування, до нових зустрічей. Юрій Андрухович.