Події

07.04.2009|07:14|Буквоїд

Вікторія Стах: «Творчість, як і смерть, «діло самотнє»

Вікторія Стах мріє серйозно засісти за прозу та стверджує, що найбільше у її житті досягнення – можливість поводитись так, як їй хочеться.

Про це та про інше журналістка і письменниця Вікторія розповіла під чату на порталі «Буквоїд». Подаємо її відповіді на запитання читачів.

kvaslena16:30:38Що ти вважаєш своїм найбільшим досягненням?

Все життя складається із особистих досягнень. Вони мене вчать значно більше, ніж втрати. Але найбільшим моїм досягненням є те, що мені досі щастило не йти на компроміси із власним сумлінням. Мені щастить робити винятково те, що мені робити подобається і не зважати на те, «а що ж люди скажуть». Правда, якби жила за совка, то мене стопудово назвали б «літуном» і «туніядцем»:)

Bax21:32:32Скажіть, Вікторіє, а Ви вже зовсім припинили писати поезію? Бо чув, що Ви пишете есеїстику та прозу.

Років у 17 я часто говорила і писала про те, що не вірю поетам, які видають 7, 10, 15 поетичних збірок. Справді класних віршів, як на мене, в людини може набратися на 2-3 збірки. Далі вже йдуть самоповтори. Переважно людина просто не має сміливості зізнатися собі в цьому, або дуже цінує свій статус поета. Так склалося, що я й видала дві збірки «дорослих» віршів (третя - для дітей). Якщо пощастить, видам іще одну, тільки не «вибраного», а «зібраного». Писати вірші, жити цим - річ небезпечна (як на мене, звісно). Пережиті у віршах емоції мають здатність справджуватися, матеріалізуватися і впливти на реальне життя. Мені моя сім’я важливіша за творчу кар’єру. Крім того, я взагалі позбавлена кар’єризму (навіть такого, що його зараз називають «здоровим»). Хоч віршувати я люблю. І читати іноді власні вірші на публіку - теж. Але те «поетичне», що є у моїй натурі, цілком органічно і гармонійно реалізується у короткій прозі. Зокрема, у колумністиці. Багато хто називав мої колонки у ГПУ віршами. Дуже хочеться серйозно засісти за прозу, але я не встигаю. Крім того, життя так швидко минає, що просто хочеться жити і не провтикати жодної миті. Не думаю, що коли я так і не візьмусь за серйозне письменство, не зроблю його метою свого життя, то українська література аж так багато втратить без мене:)

B00721:36:26Ваш муж Брыных? Как уживаетесь-то в одной семье?:)

А ви нас так добре знаєте особисто, щоб зробити висновок, що ми аж такі вже непоєднувані? Взагалі ж у нас із ним - любов:)

B00721:37:52Раньше Вы писали эротическую поэзию. Кажется, под псевдонимом Мстислава Чайка. Сейчас пишите? если да, процитируйте....

Еротичні вірші я писала під псевдонімами Мстислава Чайка, Мотря Чуйбіска, Жирка Зигзиця, Яніра Мева, а також під своїм прізвищем. Цей напрямок виник як містифікація-провокація на самому початку 90-х років минулого сторіччя. Про це я детально написала у післямові до антології української еротичної поезії «Біла книга кохання», яку упорядкувала я разом з Іваном Лучуком. Антологія вийшла торік восени у тернопільському видавництві «Навчальна книга «Богдан». Гуглоніть, у них є сайт й інформація, де ту книжку можна придбати.

Exis11:19:25Пані Вікторія, хотілось б почути Вашу думку з такого приводу: для сучасної молоді більш важливим є долучення до старої класики, чи варто більше звернути увагу на сучасних авторів?

Однозначно треба долучати молодь до класики. Бо так якось ненормально склалося, що імена того таки «Розстріляного Відродження» начебто відкрили й реабілітували, але творів їхніх широкий загал так і не знає. А той же ранній Тичина був не лише популярний в Україні, але й модний за її межами. Якщо брати сучасну українську поезію, то зараз вона залишається невибродженим «молодим вином». Поети варяться винятково у власному соку. Вірші пишуться для власного вжитку. Хоча я не можу уявити, в який спосіб у сучасній фарисейській ситуації «ущємлєнія русского язика» можна пропагувати що українських класиків, що сучасних авторів. Україномовної преси практично немає. А кількість української літературної періодики підходить хіба що для гетто.

Exis11:21:01І ще одне запитання. Кого з сучасних авторів, на Вашу думку, можна було б включати у підручники? Якщо такі існують, то які саме твори вивчати молоді було б корисно?

Як мені відомо, сучасні автори вже є у шкільній програмі. Хоча поки наша освіта перебуватиме на такому печерному рівні, то була б моя воля, я б узагалі не включала туди сучасних авторів, щоб не дискредитувати їх. Бо теперішній рівень викладання нічого, крім огиди, у дітей викликати не здатен. Сучасних письменників треба тягнути у школи, щоб діти слухали їх і спілкувалися з ними. Переважна більшість сучасних вчителів - це шкідники. І нашій НЕК варто було б не репресувати сучасних українських письменників, а піти в школи і взятись позбавляти педагогічної практики недолугих «лікарів людських душ».

tano4ka12:05:00 Вікторіє, страшенно приємно бачити тебе в чаті, незважаючи на твій відомий «совізм» :)) у цей прекрасний сонячний день зовсім не хочеться говорити про літературу... але доведеться :) які чоловіки тобі подобаються? в літературі

По-справжньому - тільки мій Бриних. Хто б іще міг?:)) Але насправді я люблю наших літераторів ніжно, як братів (або дітей). Тих, кого не люблю, просто уникаю. Але таких не багато, та й письменники вони фіговенькі.

АЛЕВТИНА12:10:50Чи є для Вас орієнтири, зразки, авторитети і т.ін. у творчості ?

Творчість, як і смерть, «діло самотнє». Багато таких письменників, що їхній творчості я віддаю належне, але перечитувати їх не можу, бо вони «не мої». А творами тих, які «мої», просто насолоджуюсь. Які можуть бути зразки в літературі? Хіба що для написання пародій або для стьобової стилізації. «Орієнтири» і «авторитети» в мене безперечно існують, але не на рівні творчості, а на рівні особистостей, на рівні громадянської і людської позиції людей. Якщо б у мене виник вибір - стати успішною і популярною письменницею чи бути геть невідомою, але не боятись відверто дивитися в очі людям і «різати правду-матку», я б, звісно, начхала б на популярність і кар’єру. Отака в мене гординя:))

АЛЕВТИНА12:18:35Як Ви знайшли видавця своєї першої збірки поезії ?

Не знаходила я видавця. Тоді (1989-90рр) ще існувало видавництво ЦК ЛКСМУ «Молодь», яке видавало серію «Перша книжка поета». Я була досить активною молодою поеткою, друкувалась, брала участь у різних семінарах та інших творчих збіговиськах, себто досить помітною. Мене й видали. Другу «дорослу» книжку видав Ігор Римарук у серії «Ковчег» видавництва «Кальварія». Хочу видати ще, але продюсерського хисту у мене немає. Тож, думаю, й далі чекатиму, поки мені хтось сам запропонує це зробити. Хтозна, може й дочекаюся. Такі популярні для деяких письменників розклади «ти мені збірку, а тобі щось, десь, колись» мене, дякувати Богові, обминули.

proyava12:25:35Чи є намір написати щось автобіографічне? Он скільки вже варіацій на тему буремної молодості...

Автобіографічне я написала в післямові до антології «Біла книга кохання». Більше на мемуари не тягне. А крім мемуарів будь-яка творчість - так чи інак автобіографічна. Я переконана, що все, що пише письменник насправді існує у якихось паралельних світах.

АЛЕВТИНА12:28:05Яким чином Ви добираєте псевдоніми?

Ви про моїх еротичних птахів?:) Я про це теж написала у післямові до антології. Першою народилася Мстислава Чайка, а далі пішли так само чайки, просто інші їхні назви. Адже Мева, Чуйбіска, Зигзиця - це все одне пташине сімейство. Хоча, коли я працювала в журналі «Лель» і треба було розворот «1000 і один вірш для Шахерезади» доточити якимось віршиком, я експромтом писала той вірш і «на вар’ята» вигадувала псевдонім. Тому багатьох своїх псевдонімів уже й пам’ятаю. Але найулюбленіший мій псевдонім - чоловічий: Віхтір Остап. Під ним я писала паліндромони. То було супер-заняття, така собі вища математика. Мрію повернутися до цього.

kvaslena11:54:45 Ти вже дозріла, щоб перейти від еротичної поезії до порнографічної?

гггг Кумо, ти ж знаєш, що я навіть порнухи ніколи не дивлюся, хоч мені добрі люди вже й подарували начебто якісне порно-відео. Боюсь, що з мене був би десь такий же порнограф, як і з Олеся Ульяненка.

tano4ka12:35:15 Тобто бути популярним письменником і мати принципову громадянську позицію наразі не можливо? чи неможливо персонально для тебе? а як же бути із ідеологічно незаангажованою творчістю?

В нашій начебто незалежній державі творчість не може бути ідеологічно незаангажованою. Принаймні літературна творчість українською мовою. Бути популярним письменником і мати принципову громадянську позицію можна. І таких є багацько серед сучасних письменників. Хоча їм ніколи не досягти популярності, якої досягають безпринципні люди. Особисто я завжди уникала політики. Навіть голосувати на вибори вперше пішла 2004 року. На жаль, повторюся, у нас навіть спілкуватися винятково українською - це вже політика. За це зараз не садять у психушки і не висилають, але крім цього нічого не змінилось порівняно з совєцьким союзом. Ба навіть багато чого погіршилося.

Corn12:47:16Чи немає у вас страху перед уже написаним? Або тим, що ви можете напитати?

Ні. Я взагалі дурнувата і рідко чогось боюся. Боялась якимось утробним страхом, коли діти були маленькі. Зараз вони попідростали, можна писати. Але я не люблю писати в стіл. А не в стіл - не випадає, бо треба заробити хоч щось на життя, щоб не почуватись захребетницею у чоловіка.

Crazy_Spider12:43:20Вікторіє, радий тебе бачити на «Буквоїді»! Вважаю, що ти є фундаторкою жіночої еротичної поезії в новій українській літературі. Пам´ятаю, як на початку 90-х ти подала у студентський часопис «Битий шлях» добірку своїх «бомбових» поезій, а разом з тим - і фотку не-себе. Чи продовжуєш зараз схожі містифікації? Хто тобі до вподоби із сучасних літературних «еротоманів»?

Дякую, що пам’ятаєш:) Справа в тім, що я ніколи не ділила свою творчіcть на «еротичну» та іншу. Творчість не ділиться. А що після моєї містифікації з Мстиславою Чайкою купа людей взялось клепати еротику, то це не може не тішити (а радше, не може не смішити). Містифікації - це завжди весело. Але сучасний український літературний процес нині такий урізаний і беззахисний, що, боюсь, цих містифікацій ніхто б не помітив. Сучасних літературний «еротоманів» я й не знаю. Найбільше люблю «еротоманів» зі своєї антології - Марка Мовчка і Христофора Грушу:)

tano4ka12:53:12 Наскільки я знаю, ви з Михайлом буквально вчора повернулися з харківської барикади. що найбільше запам’яталося з фестивалю?))

ВСЕ! Було чудово, згадала молодість. Крім того, в Харкові я була вперше:( Попісяла (звиняйте, звісно) вночі під будинком «Слово» біля якоїсь машини, яку я уявляла «воронком». Хочу ще на фестиваль. Але трохи згодом.

АЛЕВТИНА12:25:33А для чого потрібні еротичні вірші ? (Якщо вони потрібні взагалі.)

Хіба що для містифікацій:) Загалом же (я вже тут про це казала), що жанрувати і розкладати по поличках поезію - для мене нонсес.

kvaslena12:57:57Ну а смисл жизні вже збагнула? Нагадай мені, бо я щось постійно забуваю)))

А! Точно! Це моя Мстислава Чайка збагнула і написала. «Життя - це шлях, метою якого є ми самі». Дякую всім дуже-дуже.

 



Додаткові матеріали

Стах Вікторія
Бриних Михайло
21.02.2009|12:43|Новинки
Вікторія Стах. «Пазли тіла Божого»
13.02.2009|23:32|Події
У Києві презентовано видавничий проект «Тільки тексти»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга
Книги від Bookzone

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

17.02.2019|15:36
У Вінниці розпочався фестиваль зимового ленд-арту "MITHOGENEZIS"
17.02.2019|11:30
17 лютого видбудеться вечір пам´яті "Ціна життя Небесної Сотні"
16.02.2019|19:01
Письменник Тарас Ващук подарував українській школі в ОАЕ партію видань «Книга-мандрівка. Україна».
16.02.2019|16:46
Вийшла книга "Веремій В´ячеслав. Правда життя журналіста" про загиблого героя на Євромайдані
16.02.2019|14:22
Директор Інституту книги розповіла, які напрями фінансуватимуть у 2019-му
16.02.2019|12:09
«Кімната Джованні» Болдвіна - книга місяця за версією “The Guardian”
16.02.2019|09:50
Львівські митники передали науковій бібліотеці України вилучені раритетні видання
15.02.2019|14:25
У Чернівцях гімназисти подарували книжки онкохворим діткам
15.02.2019|12:39
Роман «Ім’я троянди» Умберто Еко перетворили на телесеріал
15.02.2019|10:03
У Лондоні Книжковий Арсенал номінували як найкращий літературний фестиваль року


Партнери