Re: цензії

16.10.2018|Валентин Бердт, Харків
Сімдесят відтінків однієї вишиванки
16.10.2018|Олег Гончаренко, письменник, перекладач
Підтримка, віра, усмішка
15.10.2018|Богдан Кравченко
Війна і мир у книжці Марини Варич
12.10.2018|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
Казки для дорослих дітей
11.10.2018|Тетяна Винник, письменниця, громадська діячка
«Людина без людей»: осмислення себе у Всесвіті і Всесвіту – в собі
11.10.2018|Марина Штолько
«Зраду можна зрозуміти, але не можна виправдати»
09.10.2018|Буквоїд
#Наші на карті світу
Будьте як діти
05.10.2018|Світлана Талан, член Національної спілки письменників України
Чи не завадить кохання «Убити Антиципатора»?
04.10.2018|Тетяна Дігай, Тернопіль
Пасторалі Олега Германа

Інфотека - письменники

Римарук Ігор

Народився 4 липня 1958 року в селі М´якоти Хмельницької області в сім´ї вчителів. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Жив в Києві, останні два роки — переважно у Львові. Довгий час був головним редактором журналу «Сучасність», завідував редакцією сучасної української літератури у видавництві «Дніпро».

Автор «Висока вода» (1984), «Упродовж снігопаду» (1988), «Нічні голоси» (1991), «Goldener Regen» («Золотий дощ», 1996, видавництво «Brodina», німецькою та українською мовами), «Діва Обида» (2000, 2002), «Бермудський трикутник» (2007), «Сльоза Богородиці" (2007). Упорядник антології нової української поезії «Вісімдесятники» (1990, Едмонтон). Вірші перекладалися багатьма мовами світу, друкувалися в англо-, іспано-, польско-, російсько-,румуно-, шведсько-, німецькомовних антологіях української поезії. 

У 2002 році Римарук став лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка за книгу віршів «Дiва Обіда». Переведений на багато мов світу.

Восени 2008 року Ігоря Римарука збила машина.  

3 жовтня 2008 року помер у львівській лікарні.



Партнери