Re: цензії

24.09.2021|Юлія Сільчук, філолог, поетеса, літературний критик
Що і кому говорить Євген Баран?
Інтимні подробиці Середньовіччя, або чого ми не знали про лицаря Ланселота
22.09.2021|Юлія Сільчук, філолог, поетеса, літературний критик
Алегорії і філософські істини Ольги Камінської
22.09.2021|Ігор Фарина, член НСПУ
За історіями з життя побачити особистості
22.09.2021|Ганна Клименко-Синьоок
Словесні траєкторії Василя Куйбіди
21.09.2021|Марія Грицюк, Івано-Франківськ
До 150-річчя з дня народження Василя Стефаника
Бібліовільде
16.09.2021|Богдан Дячишин, Львів
Серце обирає своє
16.09.2021|Ніна Головченко
Розкодовування «віршової магії» Світлани Короненко у монографії Надії Гаврилюк
16.09.2021|Василь Кузан
Декамерон від Єви

Інфотека - письменники

Римарук Ігор

Народився 4 липня 1958 року в селі М´якоти Хмельницької області в сім´ї вчителів. Закінчив факультет журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Жив в Києві, останні два роки — переважно у Львові. Довгий час був головним редактором журналу «Сучасність», завідував редакцією сучасної української літератури у видавництві «Дніпро».

Автор «Висока вода» (1984), «Упродовж снігопаду» (1988), «Нічні голоси» (1991), «Goldener Regen» («Золотий дощ», 1996, видавництво «Brodina», німецькою та українською мовами), «Діва Обида» (2000, 2002), «Бермудський трикутник» (2007), «Сльоза Богородиці" (2007). Упорядник антології нової української поезії «Вісімдесятники» (1990, Едмонтон). Вірші перекладалися багатьма мовами світу, друкувалися в англо-, іспано-, польско-, російсько-,румуно-, шведсько-, німецькомовних антологіях української поезії. 

У 2002 році Римарук став лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка за книгу віршів «Дiва Обіда». Переведений на багато мов світу.

Восени 2008 року Ігоря Римарука збила машина.  

3 жовтня 2008 року помер у львівській лікарні.



Партнери