У 2016 році таких книжок вийшло майже у три рази більше, ніж у 2015-му. Перше півріччя цього року підтримало тренд, і видавці представили на розсуд читачам більше книжок, аніж виходило колись за два роки.

Можна було б радіти, казати про те, що нарешті українські видавці більше не бояться маркування книжок як фантастичних, що було проблемою багато років, що жанр переживає відродження, якби не одне але: ще одна важлива тенденція – значна кількість видань у перекладі, на тлі яких українські письменники поки що перебувають у певному затінку. На думку фахівців, за кілька років ситуація зміниться, й наших авторів видаватимуть більше, але зараз на одну вітчизняну книжку припадає близько двох книжок у перекладі.

У підбірці, яка репрезентує перше півріччя 2017 року, відтворюється розподіл між основними нішами фантастичної літератури: представлені 5 книжок від українських авторів, 5 книжок класичної фантастики у перекладі та 5 перекладів сучасних фантастів.
.

Українські автори
.

Олексій Жупанський «Благослови Тебе Боже! Чорний Генсек»,
«Видавництво Жупанського»
.

.
Дивний у найкращому розумінні цього слова роман, який одночасно реконструює радянський міф, показує коліщатка, що робили його живим, й демонструє, що було б, якби свого часу СРСР закапсулювався у власній міфології й продовжив існування. Світ «Чорного Генсека» абсурдний, проте логічний, тільки закони цієї логіки ніби писали Лавкрафт і Кафка. Цей роман про темряву всередині, про те, що впливає на людину і чому, врешті-решт, на шляху до влади втрачається людська подоба.

Непроста для читання книжка насичена роздумами, сценами абсурду, серед яких, немов джерельця, розкидані згадки про світле, завдяки яким темний бік стає ще моторошнішим.
.

Олександр Ірванець, «Харків 1938»
Видавництво «Лаурус»
.

.
Роман, який зібрав чимало протилежних відгуків, проте, безперечно, вже став подією цього року. Альтернативна історія – не надто частий гість серед фантастики українською мовою. Ірванець пропонує свій погляд на початок ХХ століття, де в 20-ті роки Україні вдалося зберегти самостійність і збудувати державу зі столицею у Харкові.

Комусь будуть до вподоби навколополітичні державницькі події, хтось зацікавиться, якою стала культура держави, де «Розстріляне Відродження» не було знищене, ще хтось колекціонуватиме щедрі алюзії на наших сучасників – поетів й письменників, а комусь фірмовий стиль Ірванця – насолода сама по собі. Автор зазначає, що його твір може зрозуміти небагато людей, і це є ще одним стимулом для читання.

Важливо, що для показу альтернативного розвитку історії Ірванець використовує класичну формулу фантастики із точкою біфуркації, а не популярний прийом із потраплянцем у минуле, який змінює хід подій.

.

Назарій Вівчарик, «П’ятеро як один»
Видавництво «Мандрівець»
.

.
Дебютна повість черкаського автора поєднала в собі побутовий роман і містичні події. Головний герой Олексій кожного разу опиняється біля одного зі своїх чотирьох друзів у хвилину смертельної небезпеки. Боротьба з фатумом – цікаве заняття, й іноді не припиняється навіть після смерті. Людина може втратити життя й перемогти долю, а може залишитися живою й підкоритися їй. Олексієві пощастило: його друзі з ним до самого свого кінця й навіть за ним, але чи в змозі він сам виправдати аж таку довіру?

Фінал книжка не дає однозначної відповіді на це питання, тому залишається простір для обмірковування прочитаного.

Сюжет із протистоянням фатуму не є новим у літературі, проте автор привносить до нього певну «додану якість»: герой – мешканець сучасної Черкащини, а війна, на яку він відправляється, є прямим аналогом АТО.

Ярина Каторож, «Стожар»
Видавництво «КМ-Букс»
.

.
Молода письменниця з Винників продовжує працювати на теренах фентезі. Після першої вдалої гри на цьому полі, авторка пропонує читачам інший варіант класичного фентезійного твору – роману у трьох томах. Перша книжка трилогії «Палімпсест» має назву «Стожар», і таке ж ім’я носить одна з героїнь цієї пристрасної історії про пошук себе і своїх коренів.

Вдалою виявляється метафора палімпсесту – книжки, з якої стерли попередній текст і написали новий, проте попереднє знання, думки й мрії нікуди не ділися, і вони проступають крізь нове. Так і героїні Каторож поволі відвойовують себе й дізнаються, що вони є нащадками народу, згадку про який намагалися стерти, проте його історична пам’ять все одно залишається живою. Цей образ значно цікавіше звучить мовою фентезі, й доречніший для проведення історичних паралелей, аніж «високоморальні» тексти, де все подається напряму.
.

Маргарита Сурженко, «Квартира київських гріхів»
Видавництво Discursus
.

.
У кожному місті живуть свої сім гріхів – чи гріхинь, за версією Маргарити Сурженко, бо гріхи уособлюють жінки. Кажуть, що саме від них усе зло у місті, проте, коли звичайний хлопець потрапляє до їхньої квартири, то виявляє, що та ж Лінь працьовитіша за будь-кого, Насолода сидить на дієті, а Хтивість – закохалася.

Хоча роман й тяжіє до елементів любовного роману чи філософської прози, в нього є одна ключова стійність: він про сучасних людей сучасного Києва. Дуже важливо, що фантастика поповнюється текстами, де саме місто є місцем дії, прихованим персонажем, і воно не зле, не протиставлене доброму селу. Так, в ньому живуть гріхи, але вони спокушають нас, бо ми й самі не проти спокуситися. Найголовніше після цього зробити правильний вибір.

Більшість оглядачів відзначили, що завдяки цій книжці вони дещо по-новому поглянули на Київ, бо текст просякнутий любов’ю до міста, що стало новою домівкою для письменниці, яка була змушена покинути рідний Луганськ.

Класична фантастика у перекладі

Станіслав Лем, «Футурологічний конгрес. Розповіді про пілота Піркса. Голем XIV Фіаско»
Видавництво «Навчальна книга – Богдан» Переклад Ірини Шевченко, Тараса Ярмолюка, Софії Олійник, Юрія Попсуєнка, Петра Таращука, Лесі Вороніної, Дмитра Андрухіва. Укладач Володимир Арєнєв
.

.
До роковин із дня смерті класика польської фантастики тернополяни почали випуск зібрання творів, чергові томи якого вийшли навесні 2017 року. Четвертий том можна умовно назвати присвяченим майбутньому людства. Пан Станіслав дає прогнози десь іронічною і сатиричною мовою, філософською, героїчною, проте кожного разу змальовує не надто привабливу картину розвитку цивілізації.

Том склали романи «Футурологічний конгрес» з циклу творів про Ійона Тихого, «Голем XIV», «Фіаско», що долучається до циклу про пілота Піркса і, власне, сам цикл оповідань про Піркса. Твори написані з 1959 по 1986 роки, і за ними можна відстежити, як змінювалася тональність текстів Станіслава Лема.

.

Френк Герберт, «Дюна»
Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля» Переклад Анатолія Пітика та Катерини Грицайчук
.

.
Велична історія протистояння кланів Атридів та Харконненів на пустельній планеті Арракіс вже не один десяток років дивує читачів. Цей роман – той самий випадок, коли антураж космосу далекого майбутнього й суперечка знаних родів Галактичної імперії лише підкреслює абсолютно людяну історію становлення особистості.

Людство у світі Герберта поєднує у собі риси багатьох культур нашої Землі, до того ж, умовна «західна» поєднується з культурами Близького Сходу, а щоб знайти корені використаних термінів, треба розумітися на десятках мов. Для нашого читача близьким буде образ фріменів, які живуть за законами вільних вояків – і Герберт абсолютно свідомо подає алюзії на українських козаків. Роман складний, багатошаровий, і потребує чимало часу на вдумливе читання, проте він того, безумовно, вартий.

Роман двічі екранізувався – у 1984 році Девідом Лінчем і на початку 2000-х у форматі мінісеріалу, оголошено про початок роботи над новою кіноадаптацією, режисером якої стане Дені Вільньов. Крім того, світ, створений Гербертом, на початку 1990-х став основою однойменної серії комп’ютерних ігор, які заклали фундамент цілого напрямку – стратегії у реальному часі.
.

Майк Крайтон, «Парк Юрського періоду»
Видавництво «КМ-Букс» Переклад Романа Клочка
.

.
Найвідоміший роман майстра технотрилерів й технологічної фантастики, завдяки якому мільйони людей дізналися про клонування, можливе відтворення прадавніх істот із частин ДНК, що збереглися у скам’янілих залишках, й про те, що велоцираптори небезпечніші за тиранозаврів. Крайтону вдається знаходити майже ідеальний баланс між науковими частинами та динамічними пригодами, відбудовуючи твір таким чином, що без однієї частини не було б іншої.

Деякою мірою «Парк» можна сприймати і як роман-попереждення, бо жага людського пізнання і велич науки можуть призвести й до катастрофічних наслідків, якщо опиняться в руках зухвалих ділків.

Ця книжка буде однаково цікава й підліткам, й дорослим.

Айзек Азімов, «Фундація»
Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля» Переклад Романа Клочка
.

.
Галактична імперія Герберта дещо перегукується з Імперією, яку описав один з батьків-засновників сучасної наукової фантастики Айзек Азімов десятком років раніше. «Фундація» – перша частина однойменної, так званої «основної» трилогії, присвяченої діяльності організації психоісториків. Закони розвитку суспільства невмолимі, Імперія стоїть на краю загибелі, ось-ось розпочнуться темні часи. Аби скоротити їх тривалість, видатний вчений Гері Селдон розробляє план дій, який протягом тисячоліття втілюватиме «Фундація» – об’єднання психоісториків. Селдон виявляється правий: Імперія гине, суспільство деградує, наука зводиться до ритуалістичної магії, інфраструктура розривається, темні часи наступають – і їх розвиток йде точно за графіком. Але чи справді точно, або ж у плані є невеличкі похибки?

Перша книжка є романом у новелах, читачі зустрінуться з чималою кількістю героїв на різних планетах і в різних часових проміжках, і які є свідками руйнування зв’язків у суспільстві. Приблизно у такі ж часи живемо й ми зараз.

Цей роман відкриває метавсесвіт Азімова, дія романів серій «Фундація», «Транторіанська Імперія» та циклу про позитронних роботів відбуваються у одному й тому ж галактичному просторі. Септалогію «Фундація» Елон Маск відзначив серед книжок, що надихнули його на мрії.

Філіп Дік, «Людина у Високому замку»
Видавництво «Комубук» Переклад Ірини Серебрякової
.
.

Творчість Філіпа Діка так чи інакше просякнута пошуком відповіді на питання «Чи реальним є світ, у якому ми живемо?» Не є виключенням і один з найвідоміших романів, за який Дік отримав премію «Ґ’юґо» 1963 року. Письменник змалював світ, у якому держави Осі перемогли, Сполучені Штати розділені між Рейхом та Японією.

У 1960-х роках того світу з’являється можливість дізнатися про альтернативну течію часу завдяки роману невідомого автора, що ховається під іменем «Людина у високому замку». Метафоричним ключем до світу, де Вісь була переможена, стає китайська книга змін І-цзін. Проте й світ роману відрізняється від нашого. Дік у своєму фірмовому стилі пропонує читачу замислитися, чи є справжньою та історія, якої навчають в школі, чи є справжнім наше сьогодення, або ж варто взяти до рук І-цзін і поворожити на ньому, щоб зазирнути за лаштунки реальності.

Цікаво, що автор перевіряв реальність не лише в книжках. Так, він мав сумніви щодо існування наступного автора з підбірки, вважаючи його проектом комуністичних спецслужб.

Сучасна фантастика у перекладі
.
Джо Гілл, «Пожежник»
Видавництво «КМ-Букс» Переклад Євгена Гіріна
.

.
Вірус, через який людству загрожує апокаліпсис – не надто новий прийом у фантастиці, проте кожного разу треба оцінити, як цей прийом поданий. Джо Гілл, син славетного Стівена Кінга, у своєму четвертому романі (і першому в українському перекладі) винищує людство витончено і зі смаком.

Якщо у вас з’являється темна цятка, то це означає кінець: невдовзі ваше тіло вкриється «драконовою лускою», а потім ви станете полум’ям. І, поки це не трапилося, вас мають кремувати – для вашої ж безпеки! Гілл відсилає нас й до «451 за Фаренгейтом» Рея Бредбері, й до романів свого батька, але власний голос оповідача йому не зраджує. І найголовніше, про що він хоче нам сказати: чи завжди те, що сприймається як кінець, насправді є кінцем?

Роман отримав премію «Локус» як найкращий твір жахів 2017 року.

Керстін Гір, «Рубінова книга»
Видавничий дім «Школа» Переклад Ігоря Андрущенка
.

.
«Рубінова книга» – перша частина трилогії «Таймлесс». Популярна німецька письменниця Керстін Гір вирішила реалізувати свою давню мрію – написати фантастичну книжку, і спроба виявилася напрочуд вдалою. Історія про подорожі у часи стала бестселером.

Цей роман найкраще підійде підліткам. Гвендолін Шефферд – «випадкова обрана», дівчина, яка все своє життя спостерігала, як її двоюрідна сестра Шарлотта готується стати мандрівницею у часі, аж поки не виявляється, що мандрувати має саме вона.

Дівчинці доведеться опанувати усі складнощі темпоральних парадоксів, зрозуміти, що за скелети сховані у родинних шафах та познайомитися із таємничим генієм, який веде гру тривалістю у століття. Звісно, не обійдеться і без важких стосунків з напарником Гідеоном, який чи то закохується у Гвендолін, чи то веде свою гру.

За мотивами серії «Таймлесс» у Німеччині було знято три повнометражні фільми.
.

Джинні Раян, «Нерв»
Видавництво «КМ-Букс» Переклад Марії Пухлій
.

.
Ще одна книжка, яка підіймає проблеми підлітків. Світ «Нерву» – майже наш, за єдиною відмінністю: підлітки, і не тільки вони, захоплюються певною варіацією реаліті-шоу: за гроші виконують забаганки користувачів соціальної мережі у прямій інтерент-трансляції. Якщо перші завдання нескладні – та приносять небагато грошей, то кожний наступний крок важчий, але й більшою стає винагорода.

Ця книжка по-своєму жорстка, в ній акцентується увага на питаннях публічності й приватності, бажанні подобатися людям і брати відповідальність за вчинки. Врешті-решт, перед героями й анонімами соціальної мережі повстає найголовніше питання – що є людяність?

Американська письменниця Джинні Раян має досвід у роботі з симуляціями військових конфліктів та дослідженнями розвитку підліткової особистості. Її гаслом є: «Я пишу історії, які можуть трапитися наступного тижня, але сподіваємося, що цього не буде».
.

Джеф Вандермеєр, «Знищення»
Видавництво «КМ-Букс» Переклад Оксани Самари
.

.
Від американської фантастики найчастіше очікують велику кількість пригод, проте роман Вандермеєра пропонує читачеві абсолютно інший варіант контакту з надзвичайним. Є таємнича нуль-зона, до якої відправляють експедиції. Читач стежить за дванадцятою експедицією, що складається з чотирьох жінок, які не мають імен, а лише професії (як у Лема). До європейської традиції відноситься й сам процес контакту не просто з надзвичайним, а з непізнаваним, намагання зрозуміти, що ж саме відбувається у Південному окрузі.

Версії, гіпотези, наукові припущення і таємниці минулого – ця мозаїка ось-ось має скластися, проте кожного разу якийсь шматочок не вкладається у картину світу, який не хоче, аби люди щось збагнули. Автор не дає підказок своїм героїням і вимагає такої ж роботи мозку від читача.

Ніл Ґейман, «Американські боги»
Видавництво «КМ-Букс» Переклад Галини Герасим і Олексія Петіка
.

.
Без цієї книжки важко уявити сучасну фантастику. Ніл Ґейман блискуче вміє використовувати поле міфології, аби розповісти людям про людей. В цій книжці дивним чином поєднується східна мудрість про процес досягнення цілі, який важливіший за результат, і абсолютно американська роуд-сторі. Автор відкриває Сполучені Штати не як моноліт, а як країну, життя якої сформували покоління мігрантів, що привезли з собою образ життя, думки, забобони та своїх богів. Але як людям необхідні боги, так і богам необхідні люди, бо забуті боги втрачають все, навіть життя.

Книжка підкреслює злам тисячоліть і появу нових богів, яким вклоняється Америка. Цікаво, що давні скандинавські чи африканські боги за десять років від виходу книжки анітрохи не втратили своєї сили, натомість кілька молодих і зухвалих нових богів вже встигли піти у вічність. Прогрес може знищити не лише людину.

В Україні вийшло розширене видання тексту «Американських богів». До десятиріччя книжки Ґейман представив нову редакцію, де текст збільшився на 12000 слів, яка і стала основою для перекладу.

.

Спільною рисою, яка поєднала пропозицію усіх видавців, є виваженість і небажання ризикувати. Книжка українського автора скоріше за все чіпатиме не дуже нову для світової літератури тему, але яку ще не проговорили в українській фантастиці. Український автор – це завжди ризик, тому в пропозицію додаються переклади. Більшість видавців обирають книжки, на яких зростали в дитинстві, які мають класичні переклади радянської доби чи премії, або які наново відкриваються зараз завдяки екранізаціям. Найбільше нових авторів пропонує читачеві КМ-Букс, але й це видавництво обережно обирає сучасників, віддаючи перевагу творам, що підтримані екранізацією.

Скільки триватимуть часи виваженого ризику поки що важко сказати, але, певно, нам треба пам’ятати, що найкраще – ворог доброго, й останнім часом в українського любителя фантастики з’явилося чимало приводів вважати тенденції розвитку добрими.

Олег Сілін