Re: цензії
- 20.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, яких вимагав світ
- 19.11.2024|Тетяна Дігай, ТернопільПоети завжди матимуть багато роботи
- 19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачкаЧасом те, що неправильно — найкращий вибір
- 18.11.2024|Віктор ВербичПодзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
- 17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. СумиДіалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
- 14.11.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоРозворушімо вулик
- 11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти«Але ми є! І Україні бути!»
- 11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУПобачило серце сучасніть через минуле
- 10.11.2024|Віктор ВербичСвіт, зітканий з непроминального світла
- 10.11.2024|Євгенія ЮрченкоІ дивитися в приціл сльози планета
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Борис Акунин. Двадцать лет дома
Страна с нечеловеческим названием СССР мной воспринималась как некая чуждая среда, где всё устроено по-уродски, где настоящее тоскливо-серого цвета, а будущее – черного. Я чувствовал себя там каким-то Бен Ганном.
В Перестройку вдруг обнаружилось, что таких «Палле-одних-на-свете» много, и мы все вышли на улицы и даже примерещилось, будто мы можем что-то изменить.
И вот настало утро 19 августа 1991 года.
Меня разбудил телефонный звонок.
«Спишь? – с истерическим смехом спросила коллега по редакции. – Включай телевизор».
Мы с женой послушали кафкианский бред, который несли с экрана дикторы.
«Этот номер у них не пройдет, - сказал я. – Поехали в центр».
Мы поехали.
По Садовому ползли танки, их аккуратно объезжали машины, и никто даже не дудел. С тротуаров с вялым любопытством смотрели люди, стояли обычные очереди за продуктами. Всем было наплевать.
Говорю: «Идем к Белому дому, наверняка все там».
Пришли. На мосту бронетехника. Перед зданием российского верховного совета пуст
Потоптались мы, пооглядывались.
«Ладно, - говорю. – Идем отсюда. Эта страна получает то, что заслуживает».
И побрели мы вверх по Калининскому проспекту.
Я думал: «Никогда себе не прощу, что не задержался на неделю, ведь уговаривали (мы всего день как вернулись из Германии, от друзей). Теперь всё, снова железный занавес».
Вдруг поднимаю голову – и ощущение, что мне навстречу вздыбилась мостовая.
Сверху, со стороны Арбатской площади шла огромная, многотысячная толпа: люди, триколоры, почему-то строительный кран и на нем парни размахивают какими-то флагами. И всё это движется к нам, сюда.
Даже сегодня, вспоминая этот миг, я начинаю моргать. Это один из самых важных моментов в моей жизни. Впервые, в тридцатипятилетнем возрасте, я понял, что живу дома , что это моя страна .
У меня куча претензий к сегодняшней России. Меня часто тошнит от ее правителей. Но разница в том, что за советского «бровеносца в потемках» с его «сиськами-масиськами» мне не было стыдно, он не имел ко мне отношения. А когда один российский альфа-самец спьяну лупит по барабану или другой стрезву изображает горохового шута с глиняным горшком, хочется провалиться сквозь землю.
Августовские события 1991 года – единственное, за что наше поколение может себя уважать. Больше, увы, пока хвастать нечем.
Ну вот я рассказал, что по поводу юбилея думаю я. Судя по опросам общественного мнения тех, кто относится к тем событиям так же, в моей стране процентов десять.
Борис Акунин
Додаткові матеріали
- Фандорин: перезагрузка
- Борис Акунин: «Я не чувствую себя ни грузином, ни евреем»
- Борис Акунин: если б Медведев хоть раз ножкой притопнул
- Борис Акунін. «Сокіл і Ластівка»
- Акуніна «розпіратили» у Києві
- У грудні вийде новий роман Акуніна про Фандоріна
- Акуніна не пустили до Узбекистану, щоб він не написав «щось не те»
- Борис Акунін отримає японський орден Вранішнього сонця
- Борис Акунін видасть свій блог окремою книгою
- Борис Акунін вступився за Михайла Ходорковського та Платона Лебедєва
- Борис Акунін визначив героїв: Сусанін, Гагарін, княгиня Ольга і Сахаров
- Борис Акунін визначив ідеал жінки та чоловіка: Скарлет та Фандорін
- Акунін хоче звільнити Ходорковсього та Лебєдєва
- «Ананасова вода для прекрасної дами» Пєлєвіна стала хітом
- Новий роман Акуніна став лідером продаж
- Сьогодні до крамниць потрапить нова книга про Фандоріна
- Борис Акунін. «Сокіл і Ластівка»
Коментарі
Останні події
- 28.11.2024|14:49Видавництво Старого Лева спільно з Talents for Ukraine запускають серію подій "Читати. Говорити"
- 27.11.2024|12:11"Книгарня "Є" відновлює тури для письменників: дебютні авторки-фантастки вирушають у подорож Україною
- 21.11.2024|18:39Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
- 19.11.2024|10:42Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
- 19.11.2024|10:38Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
- 11.11.2024|19:2715 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
- 11.11.2024|19:20Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 11.11.2024|11:21“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
- 09.11.2024|16:29«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
- 09.11.2024|16:23Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії