Re: цензії

27.06.2025|Ірина Фотуйма
"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
26.06.2025|Михайло Жайворон
Житомирський текст Петра Білоуса
25.06.2025|Віктор Вербич
Про що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
25.06.2025|Ігор Зіньчук
Бажання вижити
22.06.2025|Володимир Даниленко
Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
17.06.2025|Ігор Чорний
Обгорнена сумом смертельним душа моя
13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника
Звичайний читач, який став незвичайним поетом
12.06.2025|Ігор Зіньчук
«Європейський міст» для України
07.06.2025|Ігор Чорний
Сни під час пандемії
03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Каміння не мовчить: контур герменевтики

Літературний дайджест

20.08.2011|10:36|Блог Акунина

Борис Акунин. Двадцать лет дома

Страна с нечеловеческим названием СССР мной воспринималась как некая чуждая среда, где всё устроено по-уродски, где настоящее тоскливо-серого цвета, а будущее – черного. Я чувствовал себя там каким-то Бен Ганном.
В Перестройку вдруг обнаружилось, что таких «Палле-одних-на-свете» много, и мы все вышли на улицы и даже примерещилось, будто мы можем что-то изменить.

И вот настало утро 19 августа 1991 года.

Меня разбудил телефонный звонок.

«Спишь? – с истерическим смехом спросила коллега по редакции. – Включай телевизор».

Мы с женой послушали кафкианский бред, который несли с экрана дикторы.

«Этот номер у них не пройдет, - сказал я. – Поехали в центр». 

Мы поехали. 

По Садовому ползли танки, их аккуратно объезжали машины, и никто даже не дудел. С тротуаров с вялым любопытством смотрели люди, стояли обычные очереди за продуктами. Всем было наплевать.

Говорю: «Идем к Белому дому, наверняка все там». 
 
Пришли. На мосту бронетехника. Перед зданием российского верховного совета пуст

Потоптались мы, пооглядывались.

«Ладно, - говорю. – Идем отсюда. Эта страна получает то, что заслуживает». 

И побрели мы вверх по Калининскому проспекту. 

Я думал: «Никогда себе не прощу, что не задержался на неделю, ведь уговаривали (мы всего день как вернулись из Германии, от друзей). Теперь всё, снова железный занавес». 

Вдруг поднимаю голову – и ощущение, что мне навстречу вздыбилась мостовая. 

Сверху, со стороны Арбатской площади шла огромная, многотысячная толпа: люди, триколоры, почему-то строительный кран и на нем парни размахивают какими-то флагами. И всё это движется к нам, сюда. 

Даже сегодня, вспоминая этот миг, я начинаю моргать. Это один из самых важных моментов в моей жизни. Впервые, в тридцатипятилетнем возрасте, я понял, что живу дома , что это моя страна . 

У меня  куча претензий к сегодняшней России. Меня часто тошнит от ее правителей. Но разница в том, что за советского «бровеносца в потемках» с его «сиськами-масиськами» мне не было стыдно, он не имел ко мне отношения. А когда один российский альфа-самец спьяну лупит по барабану или другой стрезву изображает горохового шута с глиняным горшком, хочется провалиться сквозь землю. 

Августовские события 1991 года – единственное, за что наше поколение может себя уважать. Больше, увы, пока хвастать нечем.      

Ну вот я рассказал, что по поводу юбилея думаю я. Судя по опросам общественного мнения тех, кто относится к тем событиям так же, в моей стране процентов десять.

Борис Акунин



Додаткові матеріали

Фандорин: перезагрузка
Борис Акунин: «Я не чувствую себя ни грузином, ни евреем»
Борис Акунин: если б Медведев хоть раз ножкой притопнул
13.06.2009|10:52|Новинки
Борис Акунін. «Сокіл і Ластівка»
03.02.2010|09:00|Події
Акуніна «розпіратили» у Києві
16.11.2009|17:02|Події
У грудні вийде новий роман Акуніна про Фандоріна
08.04.2009|11:09|Події
Акуніна не пустили до Узбекистану, щоб він не написав «щось не те»
29.04.2009|10:41|Події
Борис Акунін отримає японський орден Вранішнього сонця
10.04.2011|11:30|Події
Борис Акунін видасть свій блог окремою книгою
15.03.2011|22:15|Події
Борис Акунін вступився за Михайла Ходорковського та Платона Лебедєва
20.02.2011|19:52|Події
Борис Акунін визначив героїв: Сусанін, Гагарін, княгиня Ольга і Сахаров
13.02.2011|20:27|Події
Борис Акунін визначив ідеал жінки та чоловіка: Скарлет та Фандорін
09.01.2011|14:35|Події
Акунін хоче звільнити Ходорковсього та Лебєдєва
09.12.2010|19:10|Події
«Ананасова вода для прекрасної дами» Пєлєвіна стала хітом
24.12.2009|22:23|Події
Новий роман Акуніна став лідером продаж
22.12.2009|13:20|Події
Сьогодні до крамниць потрапить нова книга про Фандоріна
13.06.2009|10:52|Новинки
Борис Акунін. «Сокіл і Ластівка»
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

29.06.2025|13:28
ВСЛ оголосило передзамовлення на книжку Юлії Чернінької "Бестселер у борг"
26.06.2025|19:06
Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
26.06.2025|14:27
Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
26.06.2025|07:43
«Антологія американської поезії 1855–1925»
25.06.2025|13:07
V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
25.06.2025|12:47
Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
25.06.2025|12:31
«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
25.06.2025|11:57
Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
25.06.2025|11:51
Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
20.06.2025|10:25
«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі


Партнери