Re: цензії
- 02.12.2025|Василь КузанНі краплі лукавства
- 27.11.2025|Василь КузанNobilis sapientia
- 27.11.2025|Віталій ОгієнкоРозсекречені архіви
- 24.11.2025|Наталія Богданець-Білоскаленко, доктор педагогічних наук, професор«Казки навиворіт»: Майстерне переосмислення народної мудрості для сучасної дитини
- 23.11.2025|Ігор ЗіньчукСвітло, як стиль життя
- 21.11.2025|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наукСвітлотіні свободи
- 18.11.2025|Ігор ЧорнийУ мерехтінні зірки Алатир
- 17.11.2025|Ігор ЗіньчукТемні закутки минулого
- 16.11.2025|Ігор ПавлюкЛірика поліської мавки
- 08.11.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськСвітлойменність
Видавничі новинки
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
- Наомі Вільямс. «Пацієнтка Х, або Жінка з палати №9»Проза | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Мова речей»Проза | Буквоїд
- Наталія Терамае. «Іммігрантка»Проза | Буквоїд
- Надія Гуменюк. "Як черепаха в чаплі чаювала"Дитяча книга | Буквоїд
- «У сяйві золотого півмісяця»: перше в Україні дослідження тюркеріКниги | Буквоїд
- «Основи» видадуть нову велику фотокнигу Євгена Нікіфорова про українські мозаїки радянського періодуФотоальбоми | Буквоїд
- Алла Рогашко. "Містеріум"Проза | Буквоїд
Літературний дайджест
Борис Акунин. Двадцать лет дома
Страна с нечеловеческим названием СССР мной воспринималась как некая чуждая среда, где всё устроено по-уродски, где настоящее тоскливо-серого цвета, а будущее – черного. Я чувствовал себя там каким-то Бен Ганном.
В Перестройку вдруг обнаружилось, что таких «Палле-одних-на-свете» много, и мы все вышли на улицы и даже примерещилось, будто мы можем что-то изменить.
И вот настало утро 19 августа 1991 года.
Меня разбудил телефонный звонок.
«Спишь? – с истерическим смехом спросила коллега по редакции. – Включай телевизор».
Мы с женой послушали кафкианский бред, который несли с экрана дикторы.
«Этот номер у них не пройдет, - сказал я. – Поехали в центр».
Мы поехали.
По Садовому ползли танки, их аккуратно объезжали машины, и никто даже не дудел. С тротуаров с вялым любопытством смотрели люди, стояли обычные очереди за продуктами. Всем было наплевать.
Говорю: «Идем к Белому дому, наверняка все там».
Пришли. На мосту бронетехника. Перед зданием российского верховного совета пуст
Потоптались мы, пооглядывались.
«Ладно, - говорю. – Идем отсюда. Эта страна получает то, что заслуживает».
И побрели мы вверх по Калининскому проспекту.
Я думал: «Никогда себе не прощу, что не задержался на неделю, ведь уговаривали (мы всего день как вернулись из Германии, от друзей). Теперь всё, снова железный занавес».
Вдруг поднимаю голову – и ощущение, что мне навстречу вздыбилась мостовая.
Сверху, со стороны Арбатской площади шла огромная, многотысячная толпа: люди, триколоры, почему-то строительный кран и на нем парни размахивают какими-то флагами. И всё это движется к нам, сюда.
Даже сегодня, вспоминая этот миг, я начинаю моргать. Это один из самых важных моментов в моей жизни. Впервые, в тридцатипятилетнем возрасте, я понял, что живу дома , что это моя страна .
У меня куча претензий к сегодняшней России. Меня часто тошнит от ее правителей. Но разница в том, что за советского «бровеносца в потемках» с его «сиськами-масиськами» мне не было стыдно, он не имел ко мне отношения. А когда один российский альфа-самец спьяну лупит по барабану или другой стрезву изображает горохового шута с глиняным горшком, хочется провалиться сквозь землю.
Августовские события 1991 года – единственное, за что наше поколение может себя уважать. Больше, увы, пока хвастать нечем.
Ну вот я рассказал, что по поводу юбилея думаю я. Судя по опросам общественного мнения тех, кто относится к тем событиям так же, в моей стране процентов десять.
Борис Акунин
Додаткові матеріали
- Фандорин: перезагрузка
- Борис Акунин: «Я не чувствую себя ни грузином, ни евреем»
- Борис Акунин: если б Медведев хоть раз ножкой притопнул
- Борис Акунін. «Сокіл і Ластівка»
- Акуніна «розпіратили» у Києві
- У грудні вийде новий роман Акуніна про Фандоріна
- Акуніна не пустили до Узбекистану, щоб він не написав «щось не те»
- Борис Акунін отримає японський орден Вранішнього сонця
- Борис Акунін видасть свій блог окремою книгою
- Борис Акунін вступився за Михайла Ходорковського та Платона Лебедєва
- Борис Акунін визначив героїв: Сусанін, Гагарін, княгиня Ольга і Сахаров
- Борис Акунін визначив ідеал жінки та чоловіка: Скарлет та Фандорін
- Акунін хоче звільнити Ходорковсього та Лебєдєва
- «Ананасова вода для прекрасної дами» Пєлєвіна стала хітом
- Новий роман Акуніна став лідером продаж
- Сьогодні до крамниць потрапить нова книга про Фандоріна
- Борис Акунін. «Сокіл і Ластівка»
Коментарі
Останні події
- 02.12.2025|10:33Поетичний вечір у Києві: «Цієї ночі сніг упав» і теплі зимові вірші
- 27.11.2025|14:32«Хто навчив тебе так брехати?»: у Луцьку презентують дві книжки про гнів, травму й силу історій
- 24.11.2025|14:50Коли архітектура, дизайн і книги говорять однією мовою: вечір «Мода шаблонів» у TSUM Loft
- 17.11.2025|15:32«Основи» готують до друку «Бард і його світ: як Шекспір став Шекспіром» Стівена Ґрінблатта
- 17.11.2025|10:29Для тих, хто живе словом
- 17.11.2025|10:25У «Видавництві 21» вийшла друком збірка пʼєс сучасного класика Володимира Діброви
- 16.11.2025|10:55У Києві провели акцію «Порожні стільці» на підтримку незаконно ув’язнених, полонених та зниклих безвісти журналістів та митців
- 13.11.2025|11:20Фініш! Макс Кідрук завершив роботу над романом «Колапс»
- 08.11.2025|16:51«Поети творять націю»: У Львові стартував II Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
- 05.11.2025|18:42«Столик з видом на Кремль»: до Луцька завітає один із найвідоміших журналістів сучасної Польщі
