Re: цензії
- 05.11.2024|Михайло ЖайворонСлова, мов цвяхи, вийняті з долонь
- 05.11.2024|Ігор ПавлюкПароль до вирію
- 30.10.2024|Михайло ЖайворонВоскресіння у слові
- 30.10.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови«Хотіла б я піснею стати...»
- 28.10.2024|Олена Даниліна, філологиня, письменниця, арттерапевтиняУ війни не дитяче обличчя
- 27.10.2024|Євгенія ЮрченкоДраматично-поетичний світ Ігоря Павлюка
- 25.10.2024|Ігор ЧорнийПримари минулого
- 20.10.2024|Євгенія ЮрченкоПан на своїй землі
- 19.10.2024|Антоніна Царук, м. КропивницькийВидобувач поезії з буднів
- 17.10.2024|Альона Радецька, поетеса, літературна критикиняТрансформація життєвих істин — шлях до самопізнання
Видавничі новинки
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
- У "НІКА-Центр" виходять книги Ісама Расіма "Африканський танець" та Карама Сабера "Святиня"Проза | Буквоїд
- Ігор Павлюк. "Бут. Історія України у драматичних поемах"Поезія | Буквоїд
- У Чернівцях видали новий роман Галини ПетросанякПроза | Буквоїд
- Станіслав Ігнацій Віткевич. «Ненаситність»Проза | Буквоїд
- Чеслав Маркевич. «Тропи»Поезія | Буквоїд
- Легенда про ВільнихКниги | Буквоїд
- Нотатник Вероніки Чекалюк. «Смачна комунікація: гостинність – це творчість»Книги | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Небо, ромашки і ти»Поезія | Буквоїд
- Володимир Жупанюк. «З подорожнього етюдника»Книги | Буквоїд
Літературний дайджест
Люко Дашвар: «Мене лякає публічність»
Письменниця Люко Дашвар – одна із найбільш тиражних українських авторів.
Її перші три романи «Село не люди», «Молоко з кров’ю» і «Рай. Центр», які зворохобили нашу літературу, сумарно досягли понад 100-тисячного накладу. Усі тиражні рекорди б’є і найновіша книга Люко Дашвар «Мати все», яка вийшла цієї осені у харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля». За півтора місяця на ринку тираж цієї новинки становив 42 тисячі примірників. Книга очолює рейтинги книжкових мереж “Є” та “Емпік”.
- Четвертий рік поспіль видаєте по роману в рік. Це ваша персональна мета чи зобов’язання перед видавцем?
– Видавництво не може давати мені завдань. Видавець лише запитує: а що далі і коли чекати нового твору? Само собою зрозуміло, що для письменника перерва між книгами більш ніж у рік – не надто добрий знак. Поки що мені вдається дотримуватися такої продуктивності.
- Який зміст особисто вкладаєте у фразу «мати все»?
– Начебто мати все – неможливо. Хтось сказав, що мати все – це втратити все... Для мене ця фраза – розуміння того, що таке Бог – що Він завжди і в будь-якій ситуації вкаже тобі твоє місце.
– Як одна із найтиражніших українських письменниць відчуваєте себе зіркою сучасної української літератури?
– Ні. Високі тиражі, з одного боку, – приємний факт, адже це – результат моєї роботи. А з іншого боку, мене лякає публічність, мені від неї не надто солодко. Не люблю галасу довкола себе. До того ж часто цей галас – поверховий, неаргументований. Це стосується, зокрема, критики. Неаргументована критика настільки обурює мене, що хочеться триматися від усього цього процесу подалі.
– Боляче реагуєте на гостру критику?
– Ділю критику на конструктивну і неконструктивну. До слушних критичних зауваг, безумовно, прислухаюся і навіть намагаюся враховувати їх у подальшій роботі. Так, наприклад, сталося із романами «Рай. Центр» і «Мати все». Після виходу «Рай. Центру» багато хто розкритикував невдалий, незрозумілий початок книги. При написанні «Мати все» врахувала це зауваження.
– Поширена думка, що сучасній українській літературі бракує виразних героїв. Як знаходите образи персонажів для своїх романів?
– Відчуваю потребу у поверненні в наше життя абсолютів. У нашому житті усе стало відносним. Ми відносно віримо у Бога, відносно кохаємо, ми – відносно патріоти... А справжні почуття – абсолютні. Саме такими почуттями, рисами наділяю своїх героїв. Якщо вони кохають, то по максимуму. Якщо ненавидять, то теж до межі. Насправді є безліч прикладів таких людей і таких емоцій. Просто вони дещо загубилися. У суспільстві поширився стереотип, що у будь-чому можна знайти компроміс. А не можна!
Ідеї витають у повітрі. Мабуть, люди, як і я, відчули гостру потребу в абсолютному. Їм хочеться справжнього життя, справжніх почуттів. Цим можна пояснити високі тиражі моїх книг.
– Вам навряд чи можна закинути феміністичні настрої, хоча жіночі образи у ваших книгах – об’ємні, з характером...
– Одна з моїх приятельок, дуже розумна людина, сказала, що фемінізм – ознака цивілізації. Але якщо б завтра, припустимо, затопило Київ чи Одесу, вижила б та жінка, поруч з якою був би сильний чоловік. За таких обставин про фемінізм ніхто не думатиме.
– Сприймаєте поділ літератури на чоловічу і жіночу?
– Ні.
– А на масову та елітарну?
– Англійський письменник, лауреат Нобелівської премії Джон Ґолсуорсі влучно сказав: література – це те, що я прочитав. Згідна. Інша справа – мотивація людей читати ту чи іншу книгу. Для літератури це одне із нез’ясованих досі запитань.
– Пишучи роман, уявляєте його майбутнього читача?
– У процесі написання ні про що інше, окрім книги, не думаєш – ні про людей, що за вікном, ні про борщі, які треба варити... Падаєш у текст – і все.
– І без цього «падіння» у текст – ніяк...
– Писати – наче діагноз. Я все життя пишу. Власне, нічого іншого й не роблю. Писати – моя робота. Прокидаюся вранці – і до роботи. У перервах між писанням я, звісно, варю борщі, прибираю у домі, хоча, зізнаюся, страшенно не люблю цього робити.
Довідка «ВЗ»
Люко Дашвар (Ірина Чернова) народилася у 1954 р. у Херсоні. Має дві вищі освіти: Одеський інститут легкої промисловості (інженер-механік) і Академія державного управління при президентові України (магістр державного управління). Перший роман «Село не люди» (2007 р.) здобув ІІ премію на «Коронації слова». Наступний твір «Молоко з кров’ю» (2008 р.) став переможцем конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі». А роман «Рай. Центр» (2009 р.) отримав диплом у номінації «Вибір видавців» «Коронації слова».
Галина Гузьо
Додаткові матеріали
- Люко Дашвар б’є книжкові рекорди
- «Суботник» Люко Дашвар у «Читайці». ФОТО
- Сто тисяч від Люко Дашвар
- Люко Дашвар. «Мати все»
- Люко Дашвар. «РАЙ.центр»
- Світлана Пиркало: «Перш за все рекомендую роман Люко Дашвара «Молоко з кров’ю»
- Люко Дашвар: «Шекспір живе в кожному українському селі!»
- Люко Дашвар: Вважаю себе українкою, але не збираюся відмовлятися від російської
- Ірина Чернова сказала, що вона – не Люко Дашвар
- Театр абсурду від Люко Дашвар
- Люко Дашвар: Псевдо утворене з імен найдорожчих мені людей
- Люко Дашвар стала наступницею Ірени Карпи
Коментарі
Останні події
- 30.10.2024|14:38У просторі ПЕН відбудеться зустріч із письменницею Оксаною Мороз у межах Кіноклубу Docudays UA
- 30.10.2024|13:4410 причин відвідати Фестиваль “Земля Поетів” у Львові 9-10 листопада
- 28.10.2024|13:51Оголошено довгі списки Книги року ВВС-2024
- 25.10.2024|09:29Книгарня біля Софіївського парку: "Книгарня "Є" відкрила магазин в Умані
- 19.10.2024|09:56Названі лавреати Міжнародного літературного конкурсу прози рукописів «Крилатий Лев»
- 17.10.2024|12:48У видавництві “Чорні вівці” розпочався передпродаж підліткового зимового фентезі “Різдвяний експрес” Карін Ерландссон
- 17.10.2024|11:55Розпочався конкурс на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік
- 17.10.2024|11:33Що читає Україна?: аналітика по областям
- 17.10.2024|11:27«Liber 24»: як Україна вперше взяла участь у книжковому ярмарку в Барселон
- 11.10.2024|18:46Киян запрошують обміняти російськомовні книжки на українські по “шокуючій знижці”