Re: цензії

20.11.2024|Михайло Жайворон
Слова, яких вимагав світ
19.11.2024|Тетяна Дігай, Тернопіль
Поети завжди матимуть багато роботи
19.11.2024|Олександра Малаш, кандидатка філологічних наук, письменниця, перекладачка, книжкова оглядачка
Часом те, що неправильно — найкращий вибір
18.11.2024|Віктор Вербич
Подзвін у сьогодення: художній екскурс у чотирнадцяте століття
17.11.2024|Василь Пазинич, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Діалоги про історію України, написану в драматичних поемах, к нотатках на полях
Розворушімо вулик
11.11.2024|Володимир Гладишев, професор, Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
«Але ми є! І Україні бути!»
11.11.2024|Ігор Фарина, член НСПУ
Побачило серце сучасніть через минуле
10.11.2024|Віктор Вербич
Світ, зітканий з непроминального світла
10.11.2024|Євгенія Юрченко
І дивитися в приціл сльози планета

Літературний дайджест

19.11.2010|08:15|Високий замок

Люко Дашвар: «Мене лякає публічність»

Письменниця Люко Дашвар – одна із найбільш тиражних українських авторів.

Її перші три романи «Село не люди», «Молоко з кров’ю» і «Рай. Центр», які зворохобили нашу літературу, сумарно досягли понад 100-тисячного накладу. Усі тиражні рекорди б’є і найновіша книга Люко Дашвар «Мати все», яка вийшла цієї осені у харківському видавництві «Клуб сімейного дозвілля». За півтора місяця на ринку тираж цієї новинки становив 42 тисячі примірників. Книга очолює рейтинги книжкових мереж “Є” та “Емпік”.

- Четвертий рік поспіль видаєте по роману в рік. Це ваша персональна мета чи зобов’язання перед видавцем?

– Видавництво не може давати мені завдань. Видавець лише запитує: а що далі і коли чекати нового твору? Само собою зрозуміло, що для письменника перерва між книгами більш ніж у рік – не надто добрий знак. Поки що мені вдається дотримуватися такої продуктивності.

- Який зміст особисто вкладаєте у фразу «мати все»?

– Начебто мати все – неможливо. Хтось сказав, що мати все – це втратити все... Для мене ця фраза – розуміння того, що таке Бог – що Він завжди і в будь-якій ситуації вкаже тобі твоє місце.

– Як одна із найтиражніших українських письменниць відчуваєте себе зіркою сучасної української літератури?

– Ні. Високі тиражі, з одного боку, – приємний факт, адже це – результат моєї роботи. А з іншого боку, мене лякає публічність, мені від неї не надто солодко. Не люблю галасу довкола себе. До того ж часто цей галас – поверховий, неаргументований. Це стосується, зокрема, критики. Неаргументована критика настільки обурює мене, що хочеться триматися від усього цього процесу подалі.

– Боляче реагуєте на гостру критику?

– Ділю критику на конструктивну і неконструктивну. До слушних критичних зауваг, безумовно, прислухаюся і навіть намагаюся враховувати їх у подальшій роботі. Так, наприклад, сталося із романами «Рай. Центр» і «Мати все». Після виходу «Рай. Центру» багато хто розкритикував невдалий, незрозумілий початок книги. При написанні «Мати все» врахувала це зауваження.

– Поширена думка, що сучасній українській літературі бракує виразних героїв. Як знаходите образи персонажів для своїх романів?

– Відчуваю потребу у поверненні в наше життя абсолютів. У нашому житті усе стало відносним. Ми відносно віримо у Бога, відносно кохаємо, ми – відносно патріоти... А справжні почуття – абсолютні. Саме такими почуттями, рисами наділяю своїх героїв. Якщо вони кохають, то по максимуму. Якщо ненавидять, то теж до межі. Насправді є безліч прикладів таких людей і таких емоцій. Просто вони дещо загубилися. У суспільстві поширився стереотип, що у будь-чому можна знайти компроміс. А не можна!

Ідеї витають у повітрі. Мабуть, люди, як і я, відчули гостру потребу в абсолютному. Їм хочеться справжнього життя, справжніх почуттів. Цим можна пояснити високі тиражі моїх книг.

– Вам навряд чи можна закинути феміністичні настрої, хоча жіночі образи у ваших книгах – об’ємні, з характером...

– Одна з моїх приятельок, дуже розумна людина, сказала, що фемінізм – ознака цивілізації. Але якщо б завтра, припустимо, затопило Київ чи Одесу, вижила б та жінка, поруч з якою був би сильний чоловік. За таких обставин про фемінізм ніхто не думатиме.

– Сприймаєте поділ літератури на чоловічу і жіночу?

– Ні.

– А на масову та елітарну?

– Англійський письменник, лауреат Нобелівської премії Джон Ґолсуорсі влучно сказав: література – це те, що я прочитав. Згідна. Інша справа – мотивація людей читати ту чи іншу книгу. Для літератури це одне із нез’ясованих досі запитань.

– Пишучи роман, уявляєте його майбутнього читача?

– У процесі написання ні про що інше, окрім книги, не думаєш – ні про людей, що за вікном, ні про борщі, які треба варити... Падаєш у текст – і все.

– І без цього «падіння» у текст – ніяк...

– Писати – наче діагноз. Я все життя пишу. Власне, нічого іншого й не роблю. Писати – моя робота. Прокидаюся вранці – і до роботи. У перервах між писанням я, звісно, варю борщі, прибираю у домі, хоча, зізнаюся, страшенно не люблю цього робити.


Довідка «ВЗ»

Люко Дашвар (Ірина Чернова) народилася у 1954 р. у Херсоні. Має дві вищі освіти: Одеський інститут легкої промисловості (інженер-механік) і Академія державного управління при президентові України (магістр державного управління). Перший роман «Село не люди» (2007 р.) здобув ІІ премію на «Коронації слова». Наступний твір «Молоко з кров’ю» (2008 р.) став переможцем конкурсу «Книга року Бі-Бі-Сі». А роман «Рай. Центр» (2009 р.) отримав диплом у номінації «Вибір видавців» «Коронації слова».

Галина Гузьо



Додаткові матеріали

29.10.2010|16:54|Події
Люко Дашвар б’є книжкові рекорди
24.04.2010|16:18|Події
«Суботник» Люко Дашвар у «Читайці». ФОТО
14.07.2010|14:45|Події
Сто тисяч від Люко Дашвар
29.10.2010|17:25|Новинки
Люко Дашвар. «Мати все»
12.06.2009|10:05|Новинки
Люко Дашвар. «РАЙ.центр»
20.04.2009|08:25|Re:цензії
Світлана Пиркало: «Перш за все рекомендую роман Люко Дашвара «Молоко з кров’ю»
Люко Дашвар: «Шекспір живе в кожному українському селі!»
Люко Дашвар: Вважаю себе українкою, але не збираюся відмовлятися від російської
Ірина Чернова сказала, що вона – не Люко Дашвар
Театр абсурду від Люко Дашвар
Люко Дашвар: Псевдо утворене з імен найдорожчих мені людей
Люко Дашвар стала наступницею Ірени Карпи
коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

21.11.2024|18:39
Олександр Гаврош: "Фортель і Мімі" – це книжка про любов у різних проявах
19.11.2024|10:42
Стартував прийом заявок на щорічну премію «Своя Полиця»
19.11.2024|10:38
Поезія і проза у творчості Теодозії Зарівної та Людмили Таран
11.11.2024|19:27
15 листопада у Києві проведуть акцію «Порожні стільці»
11.11.2024|19:20
Понад 50 подій, 5 сцен, більше 100 учасників з України, Польщі, Литви та Хорватії: яким був перший Міжнародний фестиваль «Земля Поетів»
11.11.2024|11:21
“Основи” вперше видають в оригіналі “Катерину” Шевченка з акварелями Миколи Толмачева
09.11.2024|16:29
«Про секс та інші запитання, які цікавлять підлітків» — книжка для сміливих розмов від авторки блогу «У Трусах» Анастасії Забели
09.11.2024|16:23
Відкриття 76-ої "Книгарні "Є": перша книгарня мережі в Олександрії
09.11.2024|11:29
У Києві видали збірку гумору і сатири «СМІХПАЙОК»
08.11.2024|14:23
Оголосили довгий список номінантів на здобуття Премії імені Юрія Шевельова 2024 року


Партнери