Re: цензії
- 06.10.2026|Валентина Семеняк, письменницяКоли поет торкається незвіданого…
- 06.10.2026|Ірина ФотуймаМіж словом і правдою - гріх
- 03.10.2026|Василь КузанАлхімія комп’ютерних слів
- 03.10.2026|Ігор Бондар-ТерещенкоКіт із мандариновими очима
- 02.10.2026|Ігор ЗіньчукКлючик до щастя
- 02.10.2026|Тетяна Іваніцька-Дячун, лікарка-психіатриня, PhD, психотерапевтка, письменниця«Морські пригоди»: історія про скарб, якого ніхто не шукав
- 29.09.2026|Тетяна Дігай, ТернопільДіти сьогочасної війни
- 24.09.2026|Валентина Семеняк, письменницяЧого навчає нова казка Юлії Перегуди?
- 23.09.2026|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені ВасиляГалузка сонетів та верліброві окрушини Оксани Тебешевської
- 23.09.2026|Дана ПінчевськаПро мистецькі стилі, архітектурні і не дуже
Видавничі новинки
- Юлія Судус. «Переливи»Поезія | Буквоїд
- “Читай про рідний край”Книги | Буквоїд
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
Літературний дайджест
Ірина Чернова сказала, що вона – не Люко Дашвар
Ірину Чернову ніхто в житті не називає Люко Дашвар , але ж у просторі української масової літератури вона існує саме під цим екзотичним ім’ям, що складається з прізвищ її улюблених письменників.
На зустрічі з читачами 23 квітня у книжковому магазині «Читайка» Ірина Чернова розповідала про свої романи, відповідала на запитання читачів та відкрила «КС» таємниці сценічної постановки її книжки «Молоко з кров’ю»
«КС»: Пані Ірино, чи називають вас «Люко Дашвар» у житті?
- Ні, це чисто літературний псевдонім.
«КС»: Вашу книжку «Молоко з кров’ю» збираються ставити на сцені київського театру ім.. Франка. Чи будете ви, як сценарист із великим досвідом, брати участь у цій постановці?
- Так. Я буду адаптувати роман для його сценічного втілення для режисера Юрія Одинокого. Наразі театр закінчує роботу над постановкою за твором Сергія Жадана, а після цього я зроблю п’єсу з «Молока з кров’ю». До речі, сам Жадан дуже ретельно працював над текстом для театру: наскільки мені відомо, він зробив чотири його редакції.
«КС»: Але ж п’єса – це значно коротший за обсягом твір, ніж роман. Які епізоди ви будете вирізати зі своєї книги?
- Сама не знаю і дуже хвилююся з цього приводу. Гадаю, що остаточне бачення у мене з’явиться після зустрічі з режисером. Юрій Одинокий вже пообіцяв мені, що не буде чіпати текст і змінювати сюжет. Але деякі сюжетні лінії все ж таки доведеться випустити.
«КС»: Ви закінчили курси сценарної майстерності голлівудського професора Річарда Креволіна. Чи стане цей досвід у нагоді при створенні п’єси?
- Не знаю, наскільки він мені допоможе, оскільки театральна драматургія – це окремий і дуже серйозний вид мистецтва. Я дуже хвилююся, тому що ніколи раніше не писала п’єс. Тому зараз я постійно перечитую п’єси Старицького. Не знаю, чому саме їх. Можливо, тому, що це була найближча до мене на полиці бібліотеки книжка з драматичними творами. Мене цікавить досвід відомих театральних класиків, хоча всі мені й кажуть, що сьогоднішній театр дуже далекий від класичних зразків.
«КС»: Щодо класики та авангарду: ви чули про так зване «режисерське свавілля»?
- Я цього не боюся. Справа в тім, що вже декілька київських продакшн-студій зверталися до мене з пропозиціями екранізувати мій роман. Але вони одразу заявили про те, що знімають «на Росію», тому збираються дуже серйозно змінювати сюжет, аби він сподобався росіянам. З нього хотіли зовсім викинути, наприклад, містичний епізод з намистом, а залишити тільки банальну мелодраму про нещасливе кохання. Але я навіть не розглядаю такі пропозиції: ніяких змін у романі бути не може. Припускаю лише один варіант: вони купують авторське право, та пишуть самі все, що завгодно. Своїми руками я цього робити не буду.
«КС»: Коли відбудеться прем’єра п’єси?
- Вона запланована на осінь-зиму.
«КС»: Який наклад ваших книжок зараз?
- Я не знаю останніх даних, але загальний наклад трьох моїх романів, враховуючи 20 тисяч примірників «Молока з кров’ю» російською мовою, досяг 120 тисяч штук.
«КС»: Якщо не секрет, скільки ви на цьому заробили?
- Не буду називати вам конкретних сум, скажу так: колись, ще три роки тому, я звільнилася з усіх своїх робіт, де мені платили досить таки непогані гроші. Я вирішила так: якщо вже хочу писати, то мушу заробляти саме цим. І от вже три роки мої книжки годують мене.
«КС»: Ви більше ніде не працюєте?
- Я пишу сценарії для українських продакшн-студій. Останній – це 12-серійний проект режисера Олега Філіпенка під робочою назвою «Москалі», сімейна сага, де розглядається історія України за останні 100 років. Замовник серіалу – телеканал «Україна».
Додаткові матеріали
- Люко Дашвар стала наступницею Ірени Карпи
- Люко Дашвар: Псевдо утворене з імен найдорожчих мені людей
- Люко Дашвар. «РАЙ.центр»
- «Суботник» Люко Дашвар у «Читайці». ФОТО
Коментарі
Останні події
- 08.10.2026|16:19Від класики до сучасної прози та теми війни на 31-му книжковому фестивалі в Будапешті
- 08.10.2026|16:13Літературний Нобель 2026 року дістався канадській письменниці
- 08.10.2026|10:3516 жовтня у Львові стартує Міжнародний органний фестиваль
- 08.10.2026|08:00Премія імені Богдана-Ігоря Антонича-2026: журі оголосило імена фіналістів
- 08.10.2026|07:58На Франкфуртському книжковому ярмарку показали обгорілі українські книжки
- 06.10.2026|20:24Пішов із життя український письменник та архівіст Сергій Батурин
- 02.10.2026|19:56Українське мистецтво формує сприйняття країни у світі
- 01.10.2026|14:15До Дня захисників і захисниць України Табаков презентує пісню «Воля» в дуеті з донькою
- 29.09.2026|18:28160 років Михайлу Грушевському: людина, яка писала і творила українську історію
- 29.09.2026|15:41Українське шістдесятництво як явище світової культури
