
Re: цензії
- 30.03.2025|Ігор ЧорнийЛікарі й шарлатани
- 26.03.2025|Віталій КвіткаПісня завдовжки у чотири сотні сторінок
- 11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. КременчукЖінкам потрібна любов
- 05.03.2025|Тетяна Белімова"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
- 05.03.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськСтефаник у художньому слові Оксани Тебешевської
- 22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУЗоряний "Торф"
- 18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-ФранківськПро Віткація і не тільки. Слово перекладача
- 15.02.2025|Ігор ПавлюкХудожні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
- 14.02.2025|Ігор ЗіньчукЗагублені в часі
- 05.02.2025|Ігор ЧорнийЯке обличчя у війни?
Видавничі новинки
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
Літературний дайджест
Полюси поезії
Літературні фестивалі: все-таки вони крутяться. Навіть у нинішніх умовах.
Українські літературні фестивалі останнім часом пережили і бурхливий розвиток зі, здавалося б, нескінченним множенням, і період деякого скорочення, спаду ейфорії, а місцями й занепаду. Минулого тижня вперше за доволі тривалий час відкрився новий помітний фестиваль – Meridian Czernowitz у Чернівцях, і не просто літературний, а навіть поетичний. Непоганий привід обміркувати явище та сьогоднішній його стан.
«Меридіан» відбувався з 3 по 5 вересня, в ньому взяли участь поети різного віку з України, Австрії, Німеччини, Швейцарії, Польщі, Латвії, Сербії та Білорусі. Напевно, така кількість літераторів давно не збиралась у цьому дещо спровінціалізованому за радянські й незалежні часи місті. А ось багатонаціональною мозаїкою чернівчан навряд чи здивували – мультикультурність і накладання одного історичного періоду на інші відчутні тут, здається, в кожному будинку, в кожній назві вулиці й у кожній людині.
Головне враження – фестивалі в нас навчилися робити так, що поезія виходить на все ширші громадські орбіти, акції та виступи відвідує все більше щоразу різноманітніших глядачів, а засоби масової інформації все активніше їх висвітлюють. Раніше єдиним по-справжньому велелюдним фестивалем була літературна частина Львівського форуму видавців, але ж вона сформувалася за тривалий час на базі вже розкрученого книжкового ярмарку. Натомість «Меридіан» зумів привернути увагу із самого старту. На більшості його акцій вільних сидячих місць не було ще хвилин за десять до початку.
Секрет успіху простий: важка артилерія відомих поетичних імен, передусім Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Наталка Білоцерківець, Олег Лишега, Ігор Померанцев (на фото), плюс дуже активна рекламна кампанія. Задовго до початку фестивалю інтернет був переповнений його роликами, а Чернівці завішані великими і малими плакатами. Інколи вельми оригінальними, наприклад, величезна цитата з вірша Пауля Целана прикривала недореставрований будинок на Соборній площі. Отже, «Меридіаном» доведено: сучасна поезія, якщо добре попрацювати над її представленням, цілком здатна зацікавити багатьох людей. Усім організаторам майбутніх фестивалів варто в цьому брати приклад із чернівчан.
Правило хорошого тону порядного сучасного поетичного і взагалі літературного фестивалю – бути міжнародним. Більшість авторів підсумкового «меридіанівського» альманаху пишуть німецькою. Міжнародними, різномовними є і поки що не надто відомий харківський фестиваль «Окна Роста», і відоміша «Харківська барикада», і «Київські лаври», і, звісно, Літературний фестиваль Львівського форуму. Різні мови, країни, непросте й цікаве співжиття оригіналів та перекладів – усе це, безперечно, має велику цінність для розвитку української культури. Тим паче що іноземці під час цих заходів отримують більш ніж достатньо уваги. Однак такі культурні мости у вітчизняному виконанні виходять трохи завузькі. Чи, може, охоплюють своїм радіусом дії замалу територію, як буває в усіх містах України, поділених навпіл широкими річками. Йдеться про вельми вибірковий характер цієї міжнародності. По-справжньому послідовно у фестивальному форматі літературний діалог у нас відбувається лише з російськомовною, польською, німецькомовною і білоруською поезією (та й із прозою приблизно те саме). Звісно, те, що російськомовний автор прилетить на «Київські лаври» не з Росії, а з Америки, а німецькомовний на Meridian Czernowitz не з Німеччини, а зі Швейцарії, дозволяє додати до проспекту фестивалю ще кілька прапорців. Але суті справи не змінює: присутність усіх інших літератур (навіть більшості слов’янських, апріорі найдоступніших і найзрозуміліших) на українських сценах украй епізодична.
Взяти ті cамі Чернівці. Крім української, російської та німецькомовної культури неабиякий вплив тут лишили румуни, молдавани, євреї, а за бажання можна згадати й турецьке панування. І якщо єврейську складову культурного вінегрету на «Меридіані» так чи інакше представляли «символ» фестивалю Пауль Целан і деякі акції, присвячені єврейській культурі, то на інших напрямах панувала відверта тиша.
Звісно, сьогоднішня Румунія або якась інша сусідня країна не зможе так матеріально стимулювати вивчення своєї мови та літератури, як Німеччина, Австрія і Швейцарія. Та літературний обмін потребує ще й простого взаємного ентузіастичного інтересу. А він поки що недостатній.
До речі, німецька поетична складова «Меридіану» (Ельке Ерб, Герхард Фалькнер, Хендрік Джексон, Інгеборг Кайзер, Мілена Фіндайз, Брігітте Олешинські, Андреас Заурер, Юліан Шуттінг, Петер Ватергаус) порівняно з українською (принаймні якщо говорити про її переклади, що, мабуть, є важливим уточненням) виглядала загалом значно герметичнішою, медитативнішою і змістовно багатозначнішою, але менш ритмічною, драйвовою та образною.
Ще одна важлива тенденція, знов утверджена на Meridian Czernowitz, – поступовий, однак невпинний подальший жанровий поділ поезії. Де, як не у фестивальному концентраті, це може бути так помітно?
Наприклад, відеопоезія. За останні три-чотири роки вона встигла побути й ультрамодним явищем серед молодих митців, і однією зі стандартних форм поетичних вечорів. Відеопоезія має свою окрему аудиторію і своїх авторів. А символом утвердження жанрової окремішності стало вручення на «Меридіані» відеопоетичної премії «Бук». Її переможці – Владімір Палібрк із Сербії, Якуб Фальковський із Польщі та українка Катерина Бабкіна. Також спеціальним гостем був Володимир Свєтлов із латвійської літературної групи «Орбіта», що доволі символічно, адже саме з показів поетичних відеокліпів цієї групи на Львівському форумі свого часу розпочалась українська мода на відеопоезію.
Так само зі Львівського форуму, точніше з виступу на ньому російського поета Андрія Родіонова, як багато хто вважає, почалося поширення в Україні жанру слем-поезії. А Meridian Czernowitz став одним зі свідчень його маргіналізації. Вже вкотре за останній час на помітному фестивалі не відбувається слем-турнірів. Їхнім своєрідним «трешуватим» замінником постають тепер «відкриті мікрофони», на яких виступи заявлених у програмі поетів поєднуються із запрошенням усіх охочих з вулиці почитати щось своє. Як наслідок, наприклад, Юрій Андрухович із його класичними віршами опиняється поряд зі «співомовками» чернівецької «людини з народу» а-ля Василь Васильців.
А ще варто зауважити, що все більше різняться між собою поезія «для читання» і «для слухання». Особливо це було виразно помітно на прикладі віршів німецьких авторів, що виглядали набагато привабливіше на папері, ніж із голосу, навіть якщо їх декламували в чудовій Мармуровій залі Чернівецького університету. Натомість значно краще сприймалися читання «молодіжної сцени» фестивалю за участю Дмитра Лазуткіна, Богдана-Олега Горобчука, Катерини Бабкіної, Ігоря Зарудка, Андрія Любки, Христі Венгринюк і Сашка Горського.
Додаткові матеріали
- Третій день фестивалю «MERIDIAN CZERNOWITZ». ФОТО
- Другий день фестивалю «MERIDIAN CZERNOWITZ». ФОТО
- Перший день фестивалю «MERIDIAN CZERNOWITZ». ФОТО
- Віршокадри
- Дмитро Лазуткін: Київ для мене — найкраще місто у світі. Справжній курорт
Коментарі
Останні події
- 30.03.2025|10:014 квітня KBU Awards 2024 оголосить переможців у 5 номінаціях українського нонфіку
- 30.03.2025|09:50У «Видавництві 21» оголосили передпродаж нової книжки Артема Чапая
- 20.03.2025|10:47В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра
- 20.03.2025|10:25Новий фільм Франсуа Озона «З приходом осені» – у кіно з 27 березня
- 20.03.2025|10:21100 книжок, які допоможуть зрозуміти Україну
- 20.03.2025|10:19Чи є “Постпсихологічна автодидактика” Валерія Курінського актуальною у XXI ст. або Чому дослідник випередив свій час?
- 20.03.2025|10:06«Вівальді»: одна з двадцяти найкрасивіших книжок всіх часів відкриває нову серію для дітей та їхніх батьків від Видавництва «Основи»
- 13.03.2025|13:31У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
- 13.03.2025|13:27Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
- 11.03.2025|11:35Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку