
Re: цензії
- 11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. КременчукЖінкам потрібна любов
- 05.03.2025|Тетяна Белімова"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
- 05.03.2025|Тетяна Качак, м. Івано-ФранківськСтефаник у художньому слові Оксани Тебешевської
- 22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУЗоряний "Торф"
- 18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-ФранківськПро Віткація і не тільки. Слово перекладача
- 15.02.2025|Ігор ПавлюкХудожні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
- 14.02.2025|Ігор ЗіньчукЗагублені в часі
- 05.02.2025|Ігор ЧорнийЯке обличчя у війни?
- 31.01.2025|Олег СоловейЗалишатись живим
- 29.01.2025|Ігор ЗіньчукПрийняти себе, аби стати сильнішою
Видавничі новинки
- Микола Мартинюк. «Розбишацькі рими»Дитяча книга | Буквоїд
- Ніна Горик. «Дорога честі»Книги | Буквоїд
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка». 7+Дитяча книга | Буквоїд
- Мистецтво творення іміджу.Книги | Дарина Грабова
- Еліна Заржицька. «Читанка-ЧОМУчка»Дитяча книга | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Торф»Книги | Буквоїд
- Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»Книги | Іванка Когутич
- Олександр Ковч. "Нотатки на полях"Поезія | Буквоїд
- У видавництві Vivat вийшов комікс про Степана БандеруКниги | Буквоїд
- Корупція та реформи. Уроки економічної історії АмерикиКниги | Буквоїд
Авторська колонка
Хіросіма наших душ
Деякі новини воєнного часу не старіють із тим самим часом, а переходять у розряд чи то апокрифів, а чи вічної слави. Головне, не пропустити той момент, коли ми ще здатні це розрізняти.
У знайомої письменниці зі Львова на фронті пропав безвісти син, а у харківському міському парку запустили фонтан. Всі ці події, відповідно, на заході та сході України, стають під час війни в один ряд новин, і це лякає. Страшно навіть не те, що сьогодні, коли з неба летять бомби, до поганого швидко звикаєш, а те, що до доброго давно вже ставишся з острахом. Увімкнули світло на вулицях? Чекай тепер російських ракет, які летять «на вогник». Відкрилося кафе? Від нього, мабуть, до найближчого бомбосховища не добіжиш.
Почорніла з горя мати не вірить у смерть сина, не спить ночами, постить у Фейсбуці його старі фото. Молодий львівський програміст, який працював у престижній фірмі, і який писав листи командувачеві, щоб його послали на фронт, до Бахмута. Там і пропав.
Свого часу президент Володимир Зеленський порівняв Бахмут із Хіросімою. Один із спальних районів Харкова теж було знищено. З вікон його будинків було видно, як у місто на початку війни входили російські танки. Неподалік – Німецький цвинтар часів Другої світової. Багато хто з сьогоднішніх окупантів під час бою там і залишився.
До речі, про Другу світову. Сталінське гасло того часу «Все для фронту, все для перемоги!» сьогодні вже не працює. І навіть не тому, що тил нічого не може дати фронту, окрім живої сили, і майже всім – від харчів до зброї – Україну забезпечують країни-партнери. Найгірше інше – «фронт» і «тил» найчастіше поєднує не загальний порив і бажання перемоги, а байдужість і звичка. Страшні речі, якщо замислитись. Причому не лише під час війни.
Тобто зрозуміло, що на війні сьогодні гинуть найкращі – українські письменники, співаки, музиканти. Але найкращі – це також ті, хто в тилу збирає кошти на потреби армії, хто не втік з країни, і хто до ранку не сидить у нічному клюбі, чекаючи кінця комендантської години. Втім, з гнівним патосом про це вже мало хто говорить – звикли. Офіційні новини лише підтверджують нашу байдужість. За добу в Україну повернулося тридцять п´ять тисяч людей, і за цей час стільки ж виїхало за кордон.
З ким ми опинимося поряд після війни? З ким сядемо за стіл, який доведеться накрити між небом та землею? Небайдужі – мертві, решта – звикли до смерти.
Коментарі
Останні події
- 20.03.2025|10:47В Ужгороді представили книжку про відомого закарпатського ченця-василіянина Павла Мадяра
- 20.03.2025|10:25Новий фільм Франсуа Озона «З приходом осені» – у кіно з 27 березня
- 20.03.2025|10:21100 книжок, які допоможуть зрозуміти Україну
- 20.03.2025|10:19Чи є “Постпсихологічна автодидактика” Валерія Курінського актуальною у XXI ст. або Чому дослідник випередив свій час?
- 20.03.2025|10:06«Вівальді»: одна з двадцяти найкрасивіших книжок всіх часів відкриває нову серію для дітей та їхніх батьків від Видавництва «Основи»
- 13.03.2025|13:31У Vivat вийшла книжка про кримських журналістів-політвʼязнів
- 13.03.2025|13:27Оголошено короткий список номінантів на здобуття премії Drahomán Prize 2024 року
- 11.03.2025|11:35Любов, яка лікує: «Віктор і Філомена» — дитяча книга про інклюзію, прийняття та підтримку
- 11.03.2025|11:19Захоплива історія австрійського лижника: «Виходячи за межі» у кіно з 13 березня
- 11.03.2025|11:02“Основи” видають ілюстрованого “Доктора Серафікуса” В. Домонтовича з передмовою Соломії Павличко