Re: цензії

31.12.2024|Михайло Жайворон
Між рядками незвіданих тиш
31.12.2024|Галина Максимів, письменниця
Подорож, яка змінила світ на краще
30.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Femina est…
30.12.2024|Віктор Вербич
Коли любов триваліша за життя
30.12.2024|Петро Білоус, доктор філології, професор
«Небо єднати з полем...»
18.12.2024|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Нотатки мемуарного жанру
17.12.2024|Оксана Тебешевська, заслужений учитель України, письменниця
Володимир Качкан: «З того слова насію довічних пісень…»
14.12.2024|Валентина Семеняк, письменниця
Ключ до послань
10.12.2024|Ігор Зіньчук
Свобода не має ціни
01.12.2024|Ігор Зіньчук
Томас Манн „Будденброки” – роман–сага про занепад однієї родини

Новини

30.12.2024|13:10|Іванка Когутич

Вийшла антологія української художньої прози «Наша Перша світова»

Під час війни з Росією зростає цікавість і до минулого мілітарного досвіду. Наприкінці 2024 року у харківському видавництві «Фоліо» вийшов збірник «Наша Перша світова (1914-1918): антологія української художньої прози».

порядником книжки виступив ужгородський письменник Олександр Гаврош. Пам’яті прадіда, який поліг на фронті у 1915 році, він і присвятив свою працю. 

Як зазначає доктор історичних наук Сергій Федака: «Тривалий час для наших сучасників Перша світова була затінена Другою світовою, тому про неї майже не згадували. Ситуація змінюється буквально останніми десятиліттями, коли вже зрозуміло, що без Першої світової не було б подальших Українських визвольних змагань, УНР і так далі. Тому на таку книжку чекали вже давно, щонайменше років десять тому, коли відзначався столітній ювілей початку війни. Але краще пізно, ніж ніколи.

Збірку дуже вдало починає уривок з автобіографічної повісті Романа Купчинського “Заметіль” — “У зворах Бескиду”. Це спомини про те, як щойно сформовану частину січових стрільців перекинули зі Львова на Закарпаття, де вона проходила бойове злагодження і “курс молодого бійця”. Паралельно відбувається знайомство двох відламів українців — галицького і закарпатського.

 Далі слідують оповідання наших класиків — М. Черемшини (прихід війни на Гуцульщину, поневіряння гуцулів), С. Васильченка (російські солдати у малому прикарпатському містечку), В. Стефаника (братик-сирота втішає ще меншу сестричку під час обстрілу їхнього села).

Чи не вперше до широкого всеукраїнського читача ідуть уривки з роману закарпатця В. Ґренджі-Донського “Сини Верховини” — про участь у війні закарпатців у складі угорського полку, бойові дії, взаємини фронтовиків з рідними у тилу.

Ціла серія автобіографічних оповідань Клима Поліщука знайомить із бойовим шляхом наддніпрянця аж до госпіталю у Таганрозі. Два оповідання О. Кобилянської подають несподіваний погляд на війну з Буковини — переважно через сімейну призму. Повість-поема Осипа Турянського “Поза межами болю” — досі не оцінений як належить шедевр нашої літератури про ту війну.

Оповідання Михайла Яцкова просякнуті духом античної і біблійної міфології. Новели Катрі Гриневичевої розкривають тему українських дітей у Першій світовій війні. Вінчає збірник добірка оповідань О. Маковея, де органічно зливається історичне і побутове. Особливо зворушлива оповідь — про братання українських солдатів з двох протилежних окопів — австрійських і російських.

Збірник читається на одному диханні. Він наче єдиний щемкий і пронизливий текст про ті поневіряння 110-річної давнини, які багато в чому суголосні з нинішніми, чимало пояснюють у нашому сьогоденні», – завершує свій відгук професор Ужгородського національного університету Сергій Федака.

 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери