«Вільні голоси Криму» — це збірка портретів шістнадцяти політвʼязнів-журналістів, які борються за права людини та свободу слова на окупованому півострові. Вони фільмували обшуки та суди над активістами, створювали правозахисні рухи, боролися проти корупції; волонтерили й піклувалися про родини незаконно затриманих кримських татар; писали про порушення Росією пунктів двосторонніх угод Чорноморського флоту. Показували правду. 

За це Росія позбавила їх волі на терміни від семи до дев’ятнадцяти років — здебільшого за статтями про «терористичну діяльність», «екстремізм» або вчинення «диверсії». Їх катували до півсмерті, аби ті визнали свою «провину», вигадану окупаційною владою. Більшість героїв цієї книжки — кримські татари, тому в багатьох портретах читач знайде пояснення історичного контексту, зрозуміє причини безупинного опору корінного народу Криму радянській, а тепер російській системі. Книжка містить також документальну частину, до якої увійшли вибрані листи, уривки зі щоденників та виступи в судах журналістів-політвʼязнів. 

Герої книжки — Асан Ахтем, Амет Сулейманов, Ремзі Бекіров, Осман Аріфмеметов, Ірина Данилович, Олексій Бессарабов, Сейран Салієв, Рустем Шейхалієв, Сервер Мустафаєв, Марлен (Сулейман) Асанов, Вілен Темер’янов, Руслан Сулейманов, Тимур Ібрагімов, Ернес Аметов, Владислав Єсипенко, Наріман Джелял. 

Придбати книжку українською мовою у електронному та друкованому форматі можна за посиланням на сайті видавництва Vivat, а також у книгарнях Vivat. Англомовна електронна версія книжки «The Free voices of Crimea» у перекладі Євгенії Дубрової та Ганни Лелів буде також доступна цієї весни. Книжка «Вільні голоси Криму» вийшла у межах серії «Бібліотека Українського ПЕН». 

Виходу «Вільних голосів Криму» передувала кампанія Українського ПЕН та ZMINA #SolidarityWords, що розпочалася 2021 року на підтримку авторів-політв´язнів в окупованому Криму: у рамках ініціативи українські письменники та журналісти стали амбасадорами колег, ув’язнених в окупованому півострові.

«З початком повномасштабного вторгнення Росії робота з написання історій кримських заручників Кремля, збору свідчень їхніх рідних і друзів та упорядкування їхніх листів, виступів і щоденників стала ще важливішою — світ забував про Крим і не хотів памʼятати про те, що російська війна розпочалася 2014 року саме з окупації півострова. Мета цієї книжки — показати відвагу кримських журналістів, пояснити феномен громадянської журналістики в окупованому Криму, і найголовніше – адвокація цих справ за кордоном для підтримки і звільнення наших колег, які опинилися в російських тюрмах через сміливість говорити правду», — розповідає ініціаторка видання, членкиня Виконавчої Ради ПЕН Тетяна Терен. 

Спершу портрети політвʼязнів були опубліковані у медіаформаті. Інна Березніцька, редакторка і співзасновниця The Ukrainians, узяла на себе відповідальність за координацію: курувала медіапроєкт в онлайн-виданні, знаходила авторів та авторок портретів політв’язнів. Серед них: Олеся Яремчук, Анастасія Левкова, Ірина Славінська, Олександра Єфименко, Єва Райська, Рустем Халілов, Євгенія Генова. Ті ж комунікували з родинами та правозахисниками, досліджували судові справи, вивчали листи й розповідали у своїх текстах історії життя політв’язнів, їх затримання та перебування в неволі.

«Украй важливо не лише розповідати історії кримських журналістів — бранців Кремля, які мужньо боролися за свободу слова в окупованому півострові, а й ділитися ними, — каже Інна Березніцька. — Автори та авторки спецпроєкту намагалися зібрати історії кожного і кожної в єдиний пазл. У цих історіях багато суму, але і життєствердності».

Передмову до книжки написав кримськотатарський політик і правозахисник Мустафа Джемілєв, який за свою діяльність провів пʼятнадцять років у радянських вʼязницях і таборах. А післямову — Наріман Джелял, журналіст і політик, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, який є героєм одного із шістнадцяти портретів цього видання. 28 червня 2024 року його вдалося звільнити з російського увʼязнення. Якщо раніше ми збирали його листи з неволі, то тут чекали вже на перший лист на свободі.  

Анастасія Левкова, авторка кримського роману «За Перекопом є земля» та співзасновниця літературного конкурсу «Кримський інжир / Qırım inciri», ретельно редагувала кожне речення «Вільних голосів Криму» й виступила як експертка з кримськотатарської теми.

«Це історії не окремих осіб, а цілого покоління. Хоча серед політв’язнів є люди різного віку, та більшість із них — народжені у 1980-ті, коли повіяв вітер змін; люди, які росли у часи зламу — економічного та суспільно-політичного, ідейного; люди, для яких домом є не лише Крим, а й демократія, справедливість і чесність із собою», — зазначає Анастасія Левкова.  

Журналістка Олеся Яремчук виступила співупорядницею книжки та кураторкою англомовного видання:  «У час, коли дезінформація та абсурд беруть верх, як ніколи є потреба розповідати правду про те, що діється на окупованих Росією територіях. Про беззаконня й утиски журналістів та активістів, репресії проти корінного народу Криму — у надії, що справедливість рано чи пізно настане».

У документальній частині книжки використано матеріали, зібрані Центром прав людини ZMINA, зокрема велику частину архіву упорядкувала правозахисниця Надія Добрянська. Над перекладом працювали Ганна Лелів та Євгенія Дуброва, а над літературним редагуванням — Кетрін Пернел. Англомовна електронна версія книжки «The Free voices of Crimea» буде доступна цієї весни.