Re: цензії
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
- 17.03.2024|Ольга Шаф, м.ДніпроКоло Стефаника
Видавничі новинки
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
- Анатолій Дністровий. "Битва за життя: щоденник 2022 року"Історія/Культура | Буквоїд
- Павло Паштет Белянський. "Я працюю на цвинтарі"Проза | Буквоїд
- Марк Лівін. "Космос, прийом"Проза | Буквоїд
Авторська колонка
«Праобраз фрески»…
До Лишеги…
Це не можуть бути спогади, бо я не знав Олега Лишеги (30 жовтня 1949 – 17 грудня 2014). Я бачив картинку – не завжди ідеальну, і не завжди зрозумілу мені. Не влазив у спілкування, бо .. не влазив. Пригадую, як у листопаді 1994 року познайомився з Лишегою на квартирі Прохаська. Були такі часи. Привів мене Ципердюк, бо там, за його словами, буде Лишега. Я знав тільки збірочку „ Великий міст“, яка мені нічого не говорила про автора.
Ми сиділи в напівтемній кімнаті. Крізь просвіт від скла у дверях ( а може просто були прочинені двері) виднівся лик Олега: велика борода і тіні замість очей, які інколи пронизувала блискавка світла. Я хотів знати, з ким говорю (майже анекдотична ситуація з Миколою Воробйовим і Ґором Відалом, розказана свого часу Андруховичем: на якомусь прийомі в Америці Воробйов захотів випити з Відалом, сподобався йому. Сказав перекладачці. Та підійшла до письменника і почала переконувати, що тут поет з України знає творчість Відала і йому буде приємно з ним познайомитися. Відал чемно підійшов, і Воробйов раптом захотів показати своє знання англійської, й запитав: «Хто ти такий? ») …
Лишега не зрозумів мого сільського дилетантства і … розплакався: „ Звідки ви всі взялися? Чого ви хочете знати про мене більше, аніж я сам можу собі сказати?! “. Словом, я звідти пішов з чітким розумінням, що Лишега – дивак або ж дітвак.
Потім, дякуючи Карпʼюку, котрий Василь і котрий брустурівський поета і видавець, можливо, видавець кращий, ніж поет, зініціював фестиваль імені Тараса Мельничука, на який запросили Лишегу. Відтоді, се 2009 рік, Лишега був постійним гостем фестивалю Мельничука і першим його лавреатом, а відтак і фестивалю імені Квітки Цісик у Лісках, де ми спілкувалися, нехай спорадично, але ці спілкування були. На передостанньому лісківському фестивалі Олег вподобав мого малого (сина) і дуже просив мене, аби я залишив його із ним бодай на одну добу. Я не залишив. Тепер шкодую.
Лишега помер раптово і нелогічно. Хоча знайдіть логічну і не раптову смерть. Разом з Карпʼюком і Степаном Процюком був на похороні, ще й так склалося, що від хати до церкви, а відтак до цвинтаря ніс портрет Лишеги.
Цьогоріч в рамцях чергового фестивалю Мельничука група літераторів їздила у Белеїв на Долинщину, де проживає дружина Лишеги, режисер-документаліст п. Дарка Ткач, і де ми вшановували поета. А в листопаді провели вечір памʼяті, на якому виступала п. Дарка і читала свої вірші, присвячені чоловікові.
Після смерті Лишеги я прочитав його книги есеїв, видані Малковичем і Рутковським-Ґабором („ Поцілунок Елли Фіцджеральд“ і „ Старе золото“), і для себе зробив висновок, що сучасну українську літературу я не зможу інакше оцінювати, аніж справжністю Лишеги. Так склалося історично. Сьогодні минає рік, як Олег пішов у засвіти. Нам залишається вести діалог. Бо сей дивний чоловік говорить. І Голос його проникає у серця людські.
Коментарі
Останні події
- 16.04.2024|18:08Помер Дмитро Капранов
- 16.04.2024|18:05Електронні книжки: що і як читають українці?
- 14.04.2024|20:47«Видавництво Старого Лева» започатковує цикл подій про Схід та Південь України
- 10.04.2024|14:36Переклади книжок Асєєва та Жадана номінували на PEN America Translation Prize
- 08.04.2024|17:579 квітня у Івано-Франківську Юлія Чернінька презентує книгу "Барні 613"
- 08.04.2024|13:56Війна та нові співбесідники для України
- 08.04.2024|13:54Польською вийшов друком роман Олександра Клименка «Орфей і Соломія»
- 05.04.2024|16:06У ВСЛ виходить новий роман Юлії Чернінької "Спадок на кістках"
- 04.04.2024|17:19Анатомія Шонди Раймс, або Як уникнути покарання за серіали? Лекція від кінокритикині Катерини Сліпченко
- 20.03.2024|14:23У київському просторі PEN Ukraine відбудеться публічна розмова Мирослава Мариновича з Мирославою Барчук