Re: цензії

17.10.2024|Альона Радецька, поетеса, літературна критикиня
Трансформація життєвих істин — шлях до самопізнання
17.10.2024|Віктор Вербич
«Не сподівайся і не сумуй»
10.10.2024|Тетяна Торак
Юрій Роговий: «На вулицю йду: раптом знайду тривірша…»
10.10.2024|Тарас Кремінь, доктор філософії, Уповноважений із захисту державної мови
«На тих костях зацвіте наша земля»
08.10.2024|Дмитро Дроздовський, к.філол.н., Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України, секретар НСПУ
“Бо іншого у нас немає неба”...
05.10.2024|Алла Полторацька, кандидат філологічних наук, доцент кафедри іноземної філології та перекладу МАУП
Вітайте посібник з української мови!
04.10.2024|Михайло Ісак, c. Імстичово, Закарпаття
Сива симфонія душі Дмитра Креміня
25.09.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Українська поезія спротиву - угорською
19.09.2024|Буквоїд
Tasty Communication: How to Understand and Be Understood
19.09.2024|Тарас Кремінь, кандидат філологічних наук, Уповноважений із захисту державної мови
Про мову, боротьбу і єдність нації – популярно

Re:цензії

18.07.2024|13:54|Тетяна Качак, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету ім.Стефаника

Літературознавчі візії Лариси Табачин

Табачин Л. Пізнання непізнаних світів (дослідження, статті, критичні етюди, студії, літературні есеї, інтерв’ю, передмови). Видання друге, доповнене. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2022. - 260 с.

«Пізнання непізнаних світів» – так означує свої дослідження західноукраїнського літературного процесу ХХ століття Лариса Табачин. Не випадково в полі зору науковиці творчість Василя Стефаника, Леся Мартовича, Катрі Гриневичевої, Дарії Віконської, Софії Парфанович та інших новелісток міжвоєнного періоду, а також сучасних письменників, критиків, «подвижників своєї справи». Як зізнається авторка, кожну з цих мистецьких постатей обирала за покликом душі, але, окрім цього, їх об’єднує «цілісність національного світовідчуття, унікальність естетичного й світоглядного досвіду, глибока індивідуальність, оригінальність тематики й майстерність стилю», «особлива місійність їхньої прози», яка є «свідченням нашої нездоланної національної сили» (С. 6).

Лариса Табачин зуміла показати художню самобутність письма, декодувати ідейно-естетичні коди й пізнати індивідуальне світосприйняття обраних митців. Її цікавить поетика текстів, проблематика й жанрово-стильові особливості, система образів і засоби характеротворення, психологізм й інтертекстуальність, трагізм і  комізм. Компаративний підхід дає можливість виходити за межі мікроаналізу тексту, бачити його в контекстах і порівнянні, визначати його нішу в літературній традиції.

Перший розділ видання відкриває читачам нові грані творчості знаних письменників. Риси трагедійного світосприйняття, оприявленого в реальних трагічних історіях, «образах дітей без дитинства», мові творів, художніх деталях-символах, дослідниця простежує в антивоєнній прозі Василя Стефаника й Катрі Гриневичевої. Порівнює аспекти характеротворення й нарації в психологічних новелах письменника і Ярослави Лагодинської.

 Її вабить візія жіночого світу в оповіданнях Ярослави Лагодинської (псевдонім Леся Верховинка). Аналізуючи стиль письма цієї письменниці, наводить паралелі з творчістю Леся Мартовича, стверджуючи майстерність обох в актуалізації оповідного комізму, відтворенні «в дусі народного гумору побутових сцен з народного життя», розумінні цінності рідного слова.  А далі – зосереджує увагу на образах дітей і показі дитячого світу в західноукраїнській прозі початку XX століття. Констатує психологічну манеру портретування й показ драматизму внутрішнього світу «недолюбленої дитини» Лесем Мартовичем, сформованість національної свідомості малих героїв Ярослави Лагодинської, трагізм дитячого буття, художньо трансльований оповіданнями Наталени Королевої і Софії Парфанович. 

З особливою скрупульозністю Лариса Табачин аналізує художнє бачення гуцульського світу в прозі Станіслава Вінценза та Ярослави Лагодинської. Вона переконана, що «філософським підґрунтям творчості митців є пантеїстичне мислення гуцула-язичника, самобутність якого визначається символізацією гір, культом вогню й шанобливим трепетом перед стихією гірських потоків» (С. 67), а основним принципом світовідчуття – «любов до людини», буття якої пов’язане з «життєдайними силами природи». Навряд чи можна краще означити концептуальні засади художнього дискурсу згаданих авторів.  

Кожна нова стаття розділу ніби поглиблює попередню, висвітлює нові аспекти творчості згаданих письменників, увиразнює літературні портрети. Цінності такій праці додає й широка теоретико-методологічна база дослідження, якою дуже добре оперує Лариса Табачин. 

А в другому розділі авторка осмислює домінантні концепції й показує унікальність жіночої прози міжвоєнного десятиліття як феномена і художньо-естетичного явища. В об’єктиві її літературознавчих студії – новелістика Климентини Попович, Катрі Гриневичевої, Марії Крушельницької, Наталени Королевої, Марії Козоріс, Дарії Віконської, Софії Парфанович, Харити Кононенко, Ярослави Лагодинської, Мілі Дороцької, Олени Вергановської. Імпонує майстерність науковиці ґрунтовно інтерпретувати тексти чи то крізь призму живописно-музичної стихії і «ліричного експерименту», чи з урахуванням особливостей сюжетного розвитку і жанрово-композиційної природи творів, чи в контексті літературно-критичної рецепції доби.

Варто зауважити, що саме завдяки Ларисі Табачин, яка уклала антологію західноукраїнської малої прози 20-30-х років ХХ століття «Сокровенне», твори згаданих письменниць стали доступні широкому колу читачів.

Не менш цікавим є третій розділ видання – «Самодостатність творчої ходи сучасників в критичних етюдах, студіях, літературних есеях, інтерв’ю, передмовах». Лариса Табачин високо оцінює документальну книгу «Україно, визнай (Одиссея Бірчі)» Анни Карванської-Байляк, презентовану як поіменну історію УПА, свідчення власного досвіду партизанської боротьби, «громадянського стоїцизму та подвижництва» задля національної ідеї. Позитивно відгукується про монографію Євгена Нахліка («Орест Авдикович – письменник, літературознавець, педагог»), а наукове видання «Грані художнього буття» Марти Хороб  називає «цікавою мандрівкою в українське національне письменство, високою метою якої є інтелігентне служіння Слову, подвижницьке відродження втрачених в часі мистецьких постатей, поглиблене пізнання національних письменників у міжлітературних і міжкультурних контекстах крізь призму типологічних підходів, істин життя, зрештою, інспірована часом потреба самоідентифікації» (С. 166).

Залюбленість у літературу, повагу до Слова і його творців, щирість емоцій засвідчують рецензії й відгуки Лариси Табачин на книги  авторів-сучасників: Тараса Табачина, Олександра Гордона, Олега Криштопи, Степана Процюка, Антона Морговського, передмова до книги Євгена Барана,  літературний есей, ювілейна присвята, спогади про маму й учителів-наставників. 

Це направду пізнання непізнаних світів, відкриття нових літературних імен, можливість з нових ракурсів побачити знайомі твори, прослідкувати логіку аналітичного, критичного й асоціативного мислення уважної читачки, професійної дослідниці-літературознавиці Лариси Табачин. 



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus

Останні події

17.10.2024|12:48
У видавництві “Чорні вівці” розпочався передпродаж підліткового зимового фентезі “Різдвяний експрес” Карін Ерландссон
17.10.2024|11:55
Розпочався конкурс на здобуття премії Drahomán Prize за 2024 рік
17.10.2024|11:33
Що читає Україна?: аналітика по областям
17.10.2024|11:27
«Liber 24»: як Україна вперше взяла участь у книжковому ярмарку в Барселон
11.10.2024|18:46
Киян запрошують обміняти російськомовні книжки на українські по “шокуючій знижці”
10.10.2024|14:25
Лауреатом Нобелівської премії у галузі літератури стала південнокорейська письменниця Хан Канг
09.10.2024|18:39
12 жовтня відбудеться наймасштабніший день «Вінграновський ART MARATHON»
08.10.2024|14:59
У Києві відбудеться персональна виставка Анастасії Фалілеєвої, присвячена її фільму «Я померла в Ірпені»
08.10.2024|12:48
Відкриття 72-ої “Книгарні “Є”: мережа презентує перший магазин у Стрию
08.10.2024|12:10
«Нам бракує українських голосів в іспаномовному світі»: як Україна була представлена на книжковому ярмарку «Liber»


Партнери