Re: цензії
- 22.04.2024|Ігор ЧорнийРозтікаючись мислію по древу
- 08.04.2024|Ігор ЧорнийЗлодії VS Революціонери: хто кращий?
- 04.04.2024|Ігор Бондар-ТерещенкоЛеді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
- 03.04.2024|Марта Мадій, літературознавицяФантасмагорія імперського пластиліну
- 28.03.2024|Ігор ЧорнийПрощання не буде?
- 20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наукСвітиться сонячним спектром душа…
- 20.03.2024|Віктор ПалинськийУ роздумах і відчуттях
- 20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професорЖиттєве кредо автора, яке заохочує до читання
- 20.03.2024|Віктор ВербичНіна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
- 18.03.2024|Ігор ЗіньчукКумедні несподіванки на щодень
Видавничі новинки
- В «Урбіно» видали безсмертну «Емму» Джейн ОстінКниги | Буквоїд
- Рената Пйонтковська. "Китиха"Дитяча книга | Буквоїд
- Фредерік Верно, "Рейвах"Книги | Буквоїд
- Ніна Горик. "Лінії оборони"Книги | Буквоїд
- Олег Крот. "Комунікації"Книги | Буквоїд
- Таіс Золотковська. "Лінія зусилля"Книги | Буквоїд
- У Vivat вийшла нова книжка Марка ЛівінаКниги | Буквоїд
- Юрій Яновський. "Майстер корабля"Проза | Буквоїд
- Ольга Кобилянська. "За ситуаціями"Проза | Буквоїд
- Іван Франко. "Маніпулянтка"Проза | Буквоїд
Re:цензії
У пластиліновому вакуумі
Ірина Баковецька-Рачковська. Пластилін. Видавництво "Моноліт-Bizz", 2018, - 256 с.
Мені шалено імпонують самобутні поезії Ірини Баковецької, а особливо бомбезна манера їх виконання – це направду новаторство, до того ж, сміливе. Тому цікаво було ознайомитися і з прозовим дебютом авторки.
Дуже швидко, легко і залюбки прочитався мені "Пластилін". Легкий іронічний, місцями брутальний стиль, витримана інтрига, як і пасує детективу. Й головний герой відповідний: "Кекс був скептиком, циніком – словом, таким типом, якого можна візуалізувати кривою посмішкою." (цитата)
До того ж, люблю психологічну прозу, "без прикрас". У романі виразно зображені нутрощі реальності, іншого, паралельного (чи то пак пластилінового, як називає його авторка) світу-вакууму, якого не помічаєш, коли одягаєш рожеві окуляри, але який миттю зринає, лиш тільки їх знімеш і подивишся реальності у лице. Він існує, як би ми не намагалися прикрасити його чи не помічати. Більше того: ми у ньому перебуваємо. А вже як із ним справляємося – у кожного власний спосіб... Далі – цитата:
"Заґратоване вікно, яке зсередини було цілковито заліплене пухкою сажею, відбивало його образ – сучасного соціального індивідуума з урбан-стрижкою унісекс, "сірого" від "пластиліну" генія боротьби з реальністю, яка плющить Кекса й таких, як він, щодня з дедалі сильнішим натиском, – загальна симптоматика динамічної амплітуди періодичних стресів і депресій, синкретизована з гормонами радості, штучно викликаними амбіціями та емоціями, робила середовище існування суспільства пластиліновим вакуумом, наповненим людською масою. Там, у коридорі, за металевою решіткою, була теж пластилінова реальність, від якої залишилися смоли, дим, обгорілі рештки боротьби за місце під сонцем."
Ще цитата:
"Людина сама вибирає мету перебування в пластиліновій масі, у загальнолюдському бовтанні, від якого вона стомлюється морально, фізично й підсвідомо. Вона не може сприйняти свободу, бо свобода забирає час, свобода розсіює, зіштовхує й дає шанс змінити напрям дій. Стимулювати може тільки незручність, а дискомфорт прискорює рух до мети. Таке садо стимулює людство, у якого час впливає на вибір, а не навпаки!"
Так само зображені "нутрощі" людські. Роман бо заявлено, як твір "з елементами психологізму". Приміром, зацитую:
"Це все соціальний перфоманс. Епоха "все життя – це гра" давно минула, адже у грі потрібно застосовувати майстерність, а в перфомансі ти висловлюєш свій спосіб і форму пошуку себе в явищі, ситуації, а ще – свою неадекватність у існуванні, бо саме у власному існуванні ти не знаєш, як поводитися."
Зізнаюсь, відгуки на "Пластилін", котрі мені траплялись і в яких дописувачі "намагались не спойлерити".., насправді виявились спойлерами! Бо лиш тільки я почала читати, я втямила, що й до чого. Ну, майже. Тому нічого не буду писати про фінал і про сюжет. Ніколи не розуміла відгуків на книжки, в яких 90% – це опис сюжету. Скажу лише, що після прочитання "Пластиліну" мені "озвався" в пам´яті один із романів Чака Поланіка (так, то теж майже спойлер, але що, іншим можна, а мені ні?)))
Для мене важливі враження і післясмак. А тут вони гарні (незважаючи на гострі теми, які зачепила авторка у романі). Тож чекатиму наступних прозових творів Ірини Баковецької, а вони, як я зрозуміла, "у процесі".
Коментарі
Останні події
- 24.04.2024|11:49Олена Чернінька презентує книжку "Лемберґ: мамцю, ну не плач" у Червонограді та Луцьку
- 24.04.2024|10:47"Лабораторія" влаштовує гаражний розпродаж!
- 24.04.2024|09:57Видавництво Анетти Антоненко перевидасть «Пасажира» Патріка Сенекаля
- 23.04.2024|19:34Лауреаткою премії Drahomán Prize-2023 стала Катажина Котинська
- 23.04.2024|14:56Open call на участь у благодійній виставці “1000 ШЕДЕВРІВ, ЗНЯТИХ НА СМАРТФОН”
- 23.04.2024|10:59У Києві презентують роман Галини Лицур-Щадей «Вдома чекає Марко»
- 23.04.2024|09:20Стартував передпродаж на роман Артема Чеха «Пісня відкритого шляху»
- 22.04.2024|15:36У столичному «Комфорт Тауні» відкривається нова «Книгарня Є»
- 22.04.2024|15:15110 тонн макулатури російських і радянських книжок обміняли на два пікапи для ЗСУ
- 21.04.2024|14:39Восени побачить світ роман Степана Процюка про Євгена Чикаленка