Піснями скріплюємо волю: із пісенної скарбниці Катерини Мандрик-Куйбіди / упоряд. В. Куйбіда. – Львів: Літопис, 2012. – 460 с. – (Т. 2).

Родовід вкраїнський вічний: статті, рецензії, спогади, присвяти, листи, виступи про К. Мандрик-Куйбіду / упоряд. В. Куйбіда. – Львів: Літопис, 2012. – 290 с. – (Т. 3).

Вельми втішно, коли діти дбають про пам’ять своїх батьків. Коли син дбає про пам’ять своєї матері. Коли син (діяч культури) вшановує пам’ять своєї матері, яка зробила і свій внесок в культуру.

У нашому випадку йдеться про те, що відомий поет і державець Василь Куйбіда упорядкував і подбав про видання трикнижжя своєї матері Катерини Мандрик-Куйбіди. Це не трикнижжя творів у строгому сенсі, а радше тритомник, який відображає і творчість пані Катерини, і її мистецькі зацікавлення, і рецепцію її постаті в ширшому культурологічному контексті чи то пак антуражі.

До першого тому «Ми Україну обороним» увійшов художній доробок К. Мандрик-Куйбіди. Це головно поетичні твори, лише вкінці є трошки прози: фраґменти «Автобіографії», мемуарні замітки «Рятує Матір Божа Гошівська» та «Мій хрест терпінь». Левова поетична частка книжки погрупована по трьох розділах: «Благослови вогнем», «Постане Храм і звиються прапори» та «Живу надіями повстань». Талановита поезія К. Мандрик-Куйбіди відзначається щирістю та патріотизмом. Чимало категорій читачів знайдуть тут близькі своєму серцю рядки, ба цілі твори. Мене особисто, для прикладу, щиро зворушила така катренна мініатюра:

Відшукати мене втома

Намагається дарма.

Вздрить, коли прийде додому, –

Катерини там нема.

До слова, написаний цей вірш 1946 року. Крім усього, він наштовхує на певні літературознавчі конотації. Коли автор в останньому рядку вірша згадує своє ім’я, то це називається «тахаллюс». Ця сливе тисячолітня традиція тягнеться зі східної поезії, а в українській поезії тахаллюс трапляється лише спорадично. Бачимо, що в поетичному доробку К. Мандрик-Куйбіди він теж представлений. Вірші в книжці розташовані у хронологічній послідовності – так зручніше прослідкувати еволюцію поетичного письма авторки. Про поетику Катерини Мандрик-Куйбіди фахово написав у передмові «…Я повернусь у край, де солов’ї…» професор Тарас Салига.

Другий том «Піснями скріплюємо волю» включає значну частину пісенної скарбниці Катерини Мандрик-Куйбіди. Тобто тут вміщені пісні, записані з голосу пані Катерини. До розділу «Родинно-обрядові пісні» входять пісні весільні та запис обряду весілля. До розділу «Ліро-епічні пісні» входять балади про кохання та дошлюбні взаємини, пісні про родинно-побутові взаємини, історичні пісні та балади, родинно-побутова лірика, себто пісні про кохання, пісні родинного життя, жартівливі пісні. У розділі «Соціально-побутові пісні» представлені пісні козацькі, рекрутські та солдатські. Надзвичайно цікавим є розділ «Пісні національно-визвольних змагань», в який входять стрілецькі пісні, пісні періоду ОУН-УПА та тюремні пісні. Своєрідним додатком є розділ «Пісні літературного походження», куди потрапили пісенні тексти з-під пера Романа Купчинського, Василя Пачовського, Тараса Шевченка, Володимира Сосюри, Антона Шашкевича та Богдана Лепкого. Як і належиться такому підвиду фольклору, первісні авторські тексти зазнають певних змін. От, для прикладу, славний вірш В. Сосюри «Коли потяг у даль загуркоче…» тут починається так: «Рушив поїзд в далеку дорогу…».

У третій том «Родовід вкраїнський вічний» входять матеріали про Катерину Мандрик-Куйбіду. Це цілий калейдоскоп статей, рецензій, спогадів, присвят, листів і виступів. Чимало чудових людей складають автуру цього тому. Перераховувати їх довго, а когось та й випустити зі списку не дозволяє ні етика, ні реальний стан речей. Тож усі зацікавлені можуть взнати про кого саме йдеться, лише читаючи-гортаючи цей том.

Відзначу ще раз той архіпозитивний факт, коли порядний син таки гідно дбає про пошанування пам’яті про свою матір. Хоч це і не тритомник творів чи праць конкретної людини, все ж це трикнижжя, яке дає читачам достатньо вичерпне уявлення про постать Катерини Мандрик-Куйбіди, про її почесне місце в живій історії української культури.