Re: цензії
- 28.08.2026|Тетяна ГрабТри жінки: три долі
- 28.08.2026|Анна-Віталія ПалійПостелимо дорогу правді
- 28.08.2026|Тетяна Мороз, м Івано-Франківськ, письменниця, бібліотекарка, фотографиняВосени життя починається заново
- 22.08.2026|Марія Федорів, письменниця, редакторкаОдного разу ти знайдеш цей щоденник: маленькі клаптики вдячності за трансформації
- 21.08.2026|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськДитячий світ недитячого поета
- 21.08.2026|Наталія МартинюкПравда і вигадка у книжці Володимира Даниленка «Ліки від любовної лихоманки»
- 19.08.2026|Людмила Даниленко, літературознавиця«Обійми мої – це твоє укриття»: образ прифронтового Запоріжжя в поетичній збірці «Ми є» Валентини Вісленко
- 19.08.2026|Олена ВолинськаДиво, що рятує від прірви
- 14.08.2026|Тетяна Безушко-ГрабНезламна Олена Пчілка: відгук на роман «Мармурова жінка»
- 08.08.2026|Юрій Горблянський, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури імені академіка Михайла Возняка Львівського національного університету імені Івана ФранкаІсторична реконструкція націєтворчих змагань в ретроромані Юрка Вовка (Юрія Зилюка) «Передбачення Курта Зіберта»
Останні події
- 28.08.2026|10:24Оголошено ім’я лауреата Міжнародної премії імені Івана Франка – 2026
- 27.08.2026|12:43До 170-річчя від дня народження Івана Франка: Павло Табаков презентує пісню на пронизливу лірику Каменяра
- 27.08.2026|12:39«Сталінка. Богемна рапсодія» — Старий Лев перевидає культові романи Олеся Ульяненка
- 26.08.2026|21:59«Літературна дегустація» до Дня Незалежності України
- 23.08.2026|14:30Видавці просять Зеленського скликати РНБО через критичний стан книжкової галузі
- 19.08.2026|13:05Василь Терещук: «Поезія - це завжди вихід поза рамки»
- 17.08.2026|13:18Дівчина, яка не витримала власного життя: Гейден Панеттьєр, Кличко і Україна
- 16.08.2026|21:26Література на смак — у прямому сенсі. І це не жарт
- 14.08.2026|11:19Від вікторіанської класики до богинь Олімпу: які книжки видавництво READBERRY готує на осінь 2026 року
- 14.08.2026|11:16Розпочався конкурс на здобуття Премії Шевельова за 2026 рік
Інфотека - письменники
Лепкий Богдан
-
Народився 4 листопада 1872 року на хуторі Кривенькім, що на Тернопільщині, в сім´ї священика Сильвестра Лепкого (літературний псевдонім Марко Мурава). Хрещений 9 листопада того ж року в селі Крегулець Гусятинського району.
З шести років малий Богдан жив у Бережанах, у діда Михайла Глібовицького (1814-1887), священика, віце-маршалка Бережанського повіту. Основи знань юнак отримав у Бережанській гімназії (1883 - 1891). З дитячих літ Бережани, згадував письменник, стали «найкращим для нього містом у світі». Після закінчення гімназії у 1891 вступив до Віденської Академії мистецтв, щоб здобути малярську освіту, але згодом, через три місяці переводиться на філософський факультет.
Туга за Батьківщиною спонукала Лепкого перейти до Львівського університету, де він поринув в українську культурну стихію. Кількарічне навчання у Львівському університеті (1892 - 1895), по закінченні якого працює вчителем-суплентом в Бережанській гімназії (1895 - 1899). Займається творчою діяльністю. Одне за одним Уявляються його перші оповідання: «Дідусь», «Нездала п´ятка», «Над ставом», «Гусій» та ін.
1899 року - виїзд до Кракова, де він розпочав свою викладацьку (педагогічну) діяльність в гімназіях ім. Яна Собєского, св. Яцка та св. Анни, читав лекції з української мови та літератури. Згодом отримав посаду лектора в Ягелонському університеті. У Кракові Б. Лепкий створив своєрідний український центр у польському літературному середовищі.
Події першої світової війни привели Б. Лепкого з сім´єю до Німеччини. У незвичайних умовах почалась його напружена праця, як громадського діяча в антицарському «Союзі
Визволення України». З 1915 року працював на просвітницькій роботі в таборах для військовополонених солдатів царської армії, спочатку в Фрайштаті, а потім у Раштаті біля Бадена (викладав історію літератури). З 1916 року — просвітницька праця у таборі Вецляру, де Лепкий провадив малярську школу.
Влітку 1917 року відвідав Львів, Бережани, могилу батька о. С. Лепкого в селі Жуків, побачився з рідним братом, січовим стрільцем Левом Лепким.
Наприкінці 1925 року Лепкий повернувся де Кракова і знову працює в університеті, де його іменовано доцентом, керівником кафедри української літератури, пізніше - професором
Ягелонського університету (1932).
Друга світова війна розпочалася, коли Б. Лепкий зі своєю сім´єю перебував на
відпочинку у Черче. 23 вересня 1939 року вони повертаються до Кракова (Польща). Останні роки життя були найтяжчі, затьмарені фашистською окупацією. Краківський університет було закрито, Лепкий залишився без роботи, без пенсії, що спричинило матеріальну скруту. Проте літературну працю він не покинув: написав книжку мемуарів «Бережани» - третю частину «Казки мойого життя», яку він не закінчив, повість «Крутіж», чимало віршів; перекладав з української на німецьку, дописував до українських журналів. «Краківських вістей».
21 липня 1941 року Богдан Лепкий помер. Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові (Польща).
Видавничі новинки
- Павлюк Ігор. "Мезозой"Проза | Буквоїд
- Прозовий дебют Надії Позняк «Ти ж знаєш, він ніколи тобі не дзвонить…»Книги | Буквоїд
- Сащук Світлана. «Дратва тиші»Поезія | Буквоїд
- «Безрозсудна» Лорен Робертс: почуття vs обов’язок та повалені імперіїКниги | Буквоїд
- Ігор Павлюк. «Голод і любов»Поезія | Буквоїд
- Олена Осійчук. «Говори зі мною…»Поезія | Буквоїд
- Світлана Марчук. «Магніт»Поезія | Буквоїд
- Олександр Скрипник. «НКВД/КГБ проти української еміграції. Розсекречені архіви»Історія/Культура | Буквоїд
- Анатолій Амелін, Сергій Гайдайчук, Євгеній Астахов. «Візія України 2035»Книги | Буквоїд
- Дебра Сільверман. «Я не вірю в астрологію. Зоряна мудрість, яка змінює життя»Книги | Буквоїд
