
Re: цензії
- 27.06.2025|Ірина Фотуйма"Коні не винні" або Хроніка одного щастя
- 26.06.2025|Михайло ЖайворонЖитомирський текст Петра Білоуса
- 25.06.2025|Віктор ВербичПро що промовляють «Вартові руїни» Оксани Забужко
- 25.06.2025|Ігор ЗіньчукБажання вижити
- 22.06.2025|Володимир ДаниленкоКазка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» як алегорія про війну, в якій ми живемо
- 17.06.2025|Ігор ЧорнийОбгорнена сумом смертельним душа моя
- 13.06.2025|Тетяна Качак, літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка Прикарпатського національного університету імені Василя СтефаникаЗвичайний читач, який став незвичайним поетом
- 12.06.2025|Ігор Зіньчук«Європейський міст» для України
- 07.06.2025|Ігор ЧорнийСни під час пандемії
- 03.06.2025|Тетяна Торак, м. Івано-ФранківськКаміння не мовчить: контур герменевтики
Видавничі новинки
- Джон Ґвінн. "Голод Богів"Книги | Буквоїд
- Олеся Лужецька. "У тебе є ти!"Проза | Буквоїд
- Крістофер Паоліні. "Сон у морі зірок"Проза | Буквоїд
- Дженніфер Сейнт. "Електра"Книги | Буквоїд
- Павло Шикін. "Пітон та інші хлопці"Книги | Буквоїд
- Книга Анни Грувер «Вільний у полоні» — жива розмова з Ігорем Козловським, яка триває попри смертьКниги | Буквоїд
- Тесла покохав ЧорногоруКниги | Буквоїд
- Тетяна Висоцька. «Увага, ти в ефірі!»Книги | Буквоїд
- Христина Лукащук. «Насіння кмину»Книги | Буквоїд
- Тетяна Трощинська. «Любов не минає. Щоденник мами, що втратила сина»Проза | Буквоїд
Re:цензії
Апокаліпсис для публіки
Михайло Бриних. Шахмати для дибілів. К.: Факт. 2008. -142 с.
Український письменник Михайло Бриних – людина слова. Його книжка «Електронний пластилін», що вийшла друком минулого року, окрім усього іншого, справді розповідала про пластилін – як метафору технічного прогресу та його дегуманізуючої ролі в житті соціуму. А цьогорічна книжка «Шахмати для вибілів» справді розповідає про шахи. Хоча особисто я сподівалася, що там буде про любов… Ну або хоча б не так багато про шахи.
Отож, якщо у шахах ви не розбираєтесь, читати основну частину роману Бриниха вам буде важкувато. Не без пізнавального значення, звісно: з твору ви дізнаєтеся про «общі принципи дибютної теорії», прослухаєте «курс настоящих шахматних диб ютів», викладені доступною мовою й не без почуття гумору. Мова ж «Шахмат…» доступна настільки, що я вже бачу, дорогі читачі, як ви ледве стримуєте зауваження до автора та коректора: «Слова дебіл і дебют пишуться через Е!» Так то воно так, але чинний правопис у сконструйованій Бринихом реальності не діє, як не діють і норми літературної мови…
Очевидно, якщо вважати літературну мову штучним утворенням, що не існує в живому використанні, то суржик, яким послуговуються автор та персонажі, слід розглядати як крок до відтворення життєвої правди та реалістичності зображення. Справа лишень у тому, що в «Шахматах…», на відміну від, скажімо, «Пісєм братана», в уста персонажів вкладено не мовлення пересічних громадян, а радше ту риторику, що позначає тексти самого автора в живому журналі: інтертекстуальний зв’язок між цими двома дискурсами лежить на поверхні, адже один із центральних персонажів зветься доктором Падлюччо – саме такий нік має Бриних у Livejournal.
Якщо врахувати, що у книзі доктор Падлюччо працює охоронцем у супермаркеті, то його висловлювання на кшталт «не каждий, моє многогрішное дитя, здатен узрєть, як хіла осліца людського інтілєкта перетворюється на царівну красавіцу з порно фільмів. Не каждому дано пройти в ці разверзті врата, і не каждого вщипне за щоку нордіческій вітер неістовства, указуя вірний шлях до первозданної красоти…» (с. 95) зовсім не нагадують живого мовлення, а служать матеріалом для конструювання умовного художнього простору, де герой, в принципі, один – автор.
Поза сумнівом, текст «Шахмат…» оцінять прихильники «парадигми Подерв’янського». У ньому також є все потрібне для інтелектуальної розваги: з вершин філософських пасажів автор круто опускає читача в епатаж і натуралізм (скажімо, «дибют Арангутанга» «названий так патаму, шо ета п’єска с пєрвого же хода тянецця впірьод столь жи безсмислєнно, як і рука абізяни, яка токо шо виколупала із жопи трохи гамна, панюхала його і осознала, шо воно сильно воняє» (с. 54)), а за описами шахових партій приховуються політичні та історичні аналогії.
Головна ж інтрига, як і в «Електронному пластиліні», має есхатологічний характер (до речі, про «Пластилін» нагадує й поява улюбленого Бринихівського персонажа Колі, котрий у новому романі постає в іпостасі самородка від шахів Колі-алкаша). Уникаючи спецефектів, на які була такою щедрою попередня книжка, де зловісне Жовте з вкрапленнями пожирало людей, деформуючи світ, як пластилін, автор знову править про згубний вплив технічного прогресу, вибудовуючи елегантний конфлікт між Богом і дияволом: «Наприклад, іще в кінці пришлого вєка діавол лічно вложив агромні бабки у розвиток ІТ технологій. Кампутір він поставив на покутті сучасної цивілізациї, й забацав із нього срамну ікону. А лопухи, яких давно обпутав Інтернет і електронний банкінг, охоче повелись на етот сіліконовий символ діавольской віри» тощо (с. 135).
Апокаліптичний шарм останніх часів виразно відчувається на останніх сторінках книги, і вже навіть у очах бабульки з костелу спалахує невипадкове «красне зарєво» – але саме в цей момент автор перериває розповідь, аби повідомити читачеві, що далі буде…
Для тих, кому здалося, що тема дебілів не розкрита: автор обіцяє, що наступна книжка буде вже точно про справжніх дебілів – отих абсолютно ненормальних, що їх розривають на шматки сонячні промені.
Цей матеріал надійшов на конкурс читацьких рецензій, який проходить в рамках «Книги року» Української служби Бі-Бі-Сі. Портал «Буквоїд» є інформаційним партнером цього проекту.
Додаткові матеріали
- Шахмати для дибілів: рецензія Б.-О. Горобчука
- Михайло Бриних: «На Достоєвському література закінчилися, відтоді триває дискотека»
Коментарі
Останні події
- 26.06.2025|19:06Дмитро Лазуткін став лауреатом літературної премії імені Бориса Нечерди
- 26.06.2025|14:27Роман, що повертає емпатію: у Луцьку вийшла книжка Костянтина Коверзнєва
- 26.06.2025|07:43«Антологія американської поезії 1855–1925»
- 25.06.2025|13:07V Міжнародний літературний фестиваль «Фронтера» оголошує фокус-тему та нових учасників
- 25.06.2025|12:47Блискучі рішення для життя і роботи: українською побачив світ комікс всесвітньовідомого поведінкового економіста Дена Аріелі
- 25.06.2025|12:31«Основи» готують до друку «Стан людини» Ханни Арендт
- 25.06.2025|11:57Сьомий Тиждень швейцарського кіно відбувається у липні
- 25.06.2025|11:51Видавництво READBERRY перевидало «Чорну раду» Куліша
- 20.06.2025|10:25«На кордоні культур»: до Луцька завітає делегація митців і громадських діячів із Польщі
- 18.06.2025|19:26«Хлопчик, який бачив у темряві»: історія про дитинство, яке вчить бачити серцем