Re: цензії

22.04.2024|Ігор Чорний
Розтікаючись мислію по древу
08.04.2024|Ігор Чорний
Злодії VS Революціонери: хто кращий?
Леді й джентльмени, або «Лондонські хроніки» Місіс К
03.04.2024|Марта Мадій, літературознавиця
Фантасмагорія імперського пластиліну
28.03.2024|Ігор Чорний
Прощання не буде?
20.03.2024|Наталія Троша, кандидат філологічних наук
Світиться сонячним спектром душа…
У роздумах і відчуттях
20.03.2024|Валентина Галич, доктор філологічних наук, професор
Життєве кредо автора, яке заохочує до читання
20.03.2024|Віктор Вербич
Ніна Горик: «Ми всі тепер на полі битви»
18.03.2024|Ігор Зіньчук
Кумедні несподіванки на щодень

Новини

20.11.2013|15:34|Буквоїд

Лесик Панасюк. «Камінь дощу»

«Камінь дощу» – поезія з присмаком містики.

Загадково і напружено розгортаються її образи, складаються зі складних комбінацій розмаїтих елементів метафори. Є чого стривожитись, але часто заспокоїти може сюрприз – котрийсь несподіваний і милий поворот: «вітер кладе мене до потайної кишені не читаючи». Такі сюрпризи й досить вибаглива предметність забезпечують книжці «Камінь дощу» належний градус цікавості – про витрачений час її читач і читачка не пошкодують. (Олег Коцарев)

Лесик Панасюк підходить до писання обережно, притишено, іноді наголошує на певних образах кілька разів, ніби має до них особливу манію. Книга «Камінь дощу» іноді хрипить, але не болить, і ми маємо дякувати за це. Натомість кожен його вірш нагадує квітку, яку він дістає для дівчини з рукава – і сюрприз, і замилування. Книга дозволяє з додатковою уважністю прислухатися до завіконної тиші, написати смс давньому другу. Лесик Панасюк колись докопирсається до загальної мудрості і буде ходити між тінями деревами, як це роблять нині Лишега чи Голобородько. Вірші Панасюка – це настрій зачудовано-вмиротвореного спектру, з обов´язковими кількома оригінальними спостереженнями у ремарках до цього стану. Після читання його віршів хочеться малювати – простим олівцем, по великому шматку паперу, кілька контурів. І, що суттєво, грифель жодного разу не зламається. (Павло Коробчук)

«Камінь дощу» – збірка тривожна, і водночас – спокійна. В ній немає гострих кутів, проте є пронизливі образи, герметичний сюрреалізм, що дозволяє поглянути на предметний світ з несподіваної точки зору. Внутрішня побудова «Каменю дощу» – це майже безупинний діалог ліричного героя та Іншого («ти»), і замість справжніх подій і предметності тут – альтернативне існування реальності у напівтонах і напівтінях. Лесик Панасюк виписує поезію, ніби підбирає ключі від цього світу, ніби крутить коліщатка із числами коду: найважливіше для нього – щоби всі образи стали на своє місце – і вірш набуде краси, щоби всі вірші стали у струнку структуру – і вийшла міцна і сильна збірка – «Камінь дощу». (Богдан-Олег Горобчук).

Лесик Панасюк. Камінь дощу. – Львів: ГО «Форум видавців», 2013



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери