Re: цензії

14.09.2025|Тетяна Колядинська, м. Дніпро
За якими правилами “грали” радянські засоби масової інформації
03.09.2025|Ольга Шаф, м. Дніпро
«Був на рідній землі…»
02.09.2025|Віктор Вербич
Книга долі Федора Литвинюка: ціна вибору
01.09.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ, м. Суми
Одухотворений мегавулкан мезозойської ери
25.08.2025|Ярослав Поліщук
Шалений вертеп
25.08.2025|Ігор Зіньчук
Правди мало не буває
18.08.2025|Володимир Гладишев
«НЕМОВ СТОЛІТЬ НЕБАЧЕНИХ ВЕСНА – ПЕРЕД ОЧИМА СХОДИТЬ УКРАЇНА»
12.08.2025|Тетяна Торак, м. Івано-Франківськ
Полтавська хоку-центричність
07.08.2025|Ігор Чорний
Роки минають за роками…
06.08.2025|Ярослав Поліщук
Снити про щастя

Новини

06.11.2021|17:43|Буквоїд

Сер Томас Мелорі, “Смерть Артура”

Замок Камелот і Круглий Стіл, король Артур і чарівник Мерлін, звитяжні лицарі Трістрам і Ланселот, королева Ґвіневера і Фея Морґана, меч Ескалібур і Святий Ґрааль — навряд чи знайдеться хтось, для кого ці імена та назви є лише порожнім звуком.

На сторінках роману “Смерть Артура”, компільованого сером Томасом Мелорі в другій половині XV століття під час його перебування у в’язниці, оживає вже майже забутий світ лицарства, мужності, магії та слави (цьому оживленню значною мірою сприяє і декаданська графіка неперевершеного Обрі Бердслея). Саме про цей твір Едмунд Чемберс сказав: «Жоден витвір уяви, за винятком “Енеїди”, не зробив більше для формування національної легенди», а нам зостається хіба що додати — “...і для формування світової легенди також”.

Із середньоанглійської переклав Максим Стріха

Графіка Обрі Бердслея 

Реалізовується за підтримки програми «Креативна Європа» у межах проєкту “Фантастична Європа” 

Смерть Артура: роман / Сер Томас Мелорі; графіка Обрі Бердслея; пер. із середньоанглійської М. Стріхи; перед., прим. М. Стріхи. — Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2021. — 800 с.



коментувати
зберегти в закладках
роздрукувати
використати у блогах та форумах
повідомити друга

Коментарі  

comments powered by Disqus


Партнери