Головна\Re:цензії

Re:цензії

«І щойно пропливе крізь тіло риба»
30.12.2022|15:04|Тетяна Дігай, Тернопіль

«На цей світ ми приходимо заради спостережень і прогулянок.  При цьому перші можуть знаходити нас і без других,  але другі неминуче ведуть до перших».                                       ... 

Дякую тобі, війно?
15.12.2022|09:32|Ігор Бондар-Терещенко

І появу «комплексу вини» у того, хто виїхав з України, і про який нині рясно торочать у соціальних мережах, вже цілком вільно буде зауважити. Навіть, якщо авторкою рухало просте бажання ... 

Художні контури євроінтеграції
14.12.2022|10:35|Ігор Котик

Роман чернівецького прозаїка Максима Дупешка із загадковою назвою «Біля карети під мертвим лисом», що її можна назвати бароковою, охоплює події XVIII – XXI століть, тобто проводить певну тяглість... 

Поезія як послання
13.12.2022|19:37|Ярослав Поліщук

Сприйняття поезії як пророцтва – найбільш традиційне, що коренями вростає в епоху далекого середньовіччя. Либонь, про особливу місію поета і поезії говорять ще від часів Старого Заповіту, адже в... 

Гнат Хоткевич у спогадах доньки
12.12.2022|13:23|Євген Баран

Напевне, я би не писав про ці спогади, якби не ювілей Гната Хоткевича, який припадає на 31 грудня 2022 року. Українському письменнику, культурному діячеві, творцеві гуцульського театру, музиканту,... 

Алмазні грані Ігоря Павлюка
06.12.2022|10:26|Володимир Ганулич, письменник, кандидат фізико-математичних наук

Як загадково влаштований світ. Світ людей, світ тварин, світ найпростіших організмів, рослинний світ і, звичайно ж, світ неорганічної матерії. Влаштований  різноманітно і різнопланово.... 

Темний бік кохання
03.12.2022|13:45|Ангеліна Мироненко, членкиня ГО “ЛітЛокомотив”

Книга молодої авторки Лелі Покотиполе «Спартанська дівчинка» є збіркою оповідань, кожне з яких пронизане болем та почуттями, які проживає жінка на порозі щастя або болю від переживань, які... 

«Я в дорозі… Завжди в дорозі…»
27.11.2022|12:21|Євген Баран

«День, коли я нічого не зробив, був для мене загубленим днем. Дні, коли я нічого не робив,  були для мене лихом, яке давило вантажем. оточуючі мене могли й не помічати,  але внутрішній... 

Набуток втрати
23.11.2022|18:12|Богдан Смоляк

Найкращим збіркам поезій новітньої української доби зчаста доводиться наздоганяти своїх зацікавлених читачів. Кажу не про питомий рух поетичного слова в часі, що поєднується з еволюційною... 

«Сьогодні в літературі немає ні дна, ні стелі»
19.11.2022|19:35|Євген Баран

«Я часом думаю… Це не моя епоха. Моя – десь там. Це не мій час – оце смикання,  оскали зубів, металічні конструкції замість людей,  і люди як дробарки. Цей світ мені не цікавий.  Ні зірок, ні... 

Re: цензії

11.03.2025|Марина Куркач, літературна блогерка, м. Кременчук
Жінкам потрібна любов
"Називай мене Клас Баєр": книга, що вражає психологізмом та відвертістю
05.03.2025|Тетяна Качак, м. Івано-Франківськ
Стефаник у художньому слові Оксани Тебешевської
22.02.2025|Василь Пазинич, поет, фізик-математик, член НСПУ
Зоряний "Торф"
18.02.2025|Світлана Бреславська, Івано-Франківськ
Про Віткація і не тільки. Слово перекладача
Художні листи Євгенії Юрченко з війни у Всесвіт
14.02.2025|Ігор Зіньчук
Загублені в часі
05.02.2025|Ігор Чорний
Яке обличчя у війни?
Залишатись живим
29.01.2025|Ігор Зіньчук
Прийняти себе, аби стати сильнішою

Партнери