Казка Галини Пагутяк «Юрчик-Змієборець» відкриває серію сучасної героїчної казки «Котигорошко», започатковану Третьою окремою штурмовою бригадою ЗСУ. Завдання серії – трансформація російсько-української війни в героїчні казки, в яких буде відтворено образ головного історичного ворога, який загрожує існуванню українського світу. 

В архаїчних міфологіях змії – персоніфікований образ мудрості. Вони можуть поєднувати і добро, і зло. У європейських народів через християнську міфологію, що зазнала впливу юдаїзму, змії стали втіленням зла. Образ зміїв активно розвивався в казках руської епохи. У казці «Кирило Кожум’яка», що належить до руського періоду, герой перемагає змія. Із зміями бореться хлопчик-семиліток із казки «Золота гора». Дванадцять зміїв уособлюють усю силу, ницість і підступність світу в «Казці про Лугая». У казці «Котигорошко» наділений надзвичайною силою хлопчик визволяє з полону від змія своїх братів і сестру. Популярність змія як втілення зла простежується в 11-12 століттях, коли найбільші оборонні споруди Русі назвали Змієвими Валами. В часи Великого князівства литовського і Речі Посполитої образ змія поступово трансформується в образ чорта. Перехідною є українська народна казка «Чорт-змій і запродані діти», у якій  змій постає то в образі змія, то в образі чорта. 

Галина Пагутяк добре простудіювала літературу, пов’язану з образом змія в українських народних казках, де одним із провідних є  мотив змієборства. Головний герой її казки – дев’ятилітній хлопчик Юрко, що живе в Королівстві, яке захищається від нападу Імперії. Йому у спадок дістався зошит від діда, в якому записані уроки, як стати характерником. Перед смертю дід заповів передати онукові зошита, коли Юркові виповниться шістнадцять років, але війна, на яку пішов спочатку хлопчиків батько, а потім старший брат, змусила його пройти школу характерництва раніше. Війна завжди робить дітей дорослішими.  

Вже перші уроки, взяті з магічного зошита, навчили Юрка читати чужі думки, а згодом у його кімнаті з’являється змій-дитина, в якого ще не виросли крила, і він потребував охоронця. У своїй казці письменниця використовує і уявлення древніх народів про зміїв, які вважали, що вони наділені мудрістю, і пізнішу традицію, яка перейшла в міфології європейських народів від біблійних уявлень про змія як персоніфікований образ зла, спокуси, підступності, цинізму. 

Змій-дитина розповідає Юркові, що з давніх-давен на Землі йде війна між триголовими і сріблясто-зеленими зміями. Триголові змії підтримують сили зла і, зокрема, Імперію, а сріблясто-зелені допомагають силам добра і, відповідно, Королівству. 

У казці «Юрчик-Змієборець» Росія прочитується не під своєю назвою, а як Імперія, а Україна – як Королівство. Повітряні тривоги, обстріли ракетами і дронами мирних міст формують образ нашого часу, в якому маленькі читачі без особливих труднощів зрозуміють, кого письменниця мала на увазі під Імперією, якій служать триголові змії. Народ, що населяє Королівство, неоднорідний. Є серед громадян Королівства люди, пов’язані з триголовими зміями, що допомагають Імперії. Це однокласник Юрка – Кіріло, що має саме такий зросійщений варіант  імені, і його батько-бізнесмен, що втік від війни  в Юркове місто, але чекає, коли Імперія захопить Королівство. 

У художньому світі Галини Пагутяк війна, в якій ми живемо, має свої казкові декорації, але природа цієї війни і образ традиційного історичного ворога впізнаваний, тому діти, які виростуть на таких казках, з дитинства не будуть мати ілюзій щодо людяності і добрих намірів нашого північно-східного сусіда. А це означає, що вони з дитинства будуть знати, що з таким ворогом, як у казці «Юрчик-Змієборець», залишається єдиний вихід – «битись, а не миритись».