Поезії не буває забагато. Таке цинічне й жорстоке суспільство, все кудись біжить у пошуках невідомо чого. Як у тій казці: піди туди, не знати куди, принеси те, невідомо що. Аби довго не гадати і... 

Останнім часом, читаючи українських авторів, мимовільно починаєш копирсатися у якості та наскрізній актуальності їхніх творів. Чи будуть цим захоплюватися через  десять, двадцять, п’ятдесят років?... 

Мабуть, могли бути практичні міркування – адже від уніатів храм довелося захищати силою, просто битися. Але зі символічної точки зору – зрештою, попри нюанси у формі катастроф, саме такою Софію ми... 

Зокрема, ілюстрація на обкладинці книги стала напрочуд доречною: адже це зображення сови, символу мудрості. Хоча для когось, навіть для самої авторки, сова – це просто гарний птах. Але особисто... 

Нова книга Марини Гримич «Вулє ву чайок, мсьє?»легка, прозора і вдало балансує між дійсністю та художнім вимислом. Уперше повість, видана українською та французькою, була презентована у Паризькому... 

«Минулого, як і мертвого, не воскресити, але можна перенести його у теперішнє, назвавши смертним гріхом, а тоді висповідатися, виправдавши не лише вже скоєні, але й майбутні ганебні вчинки». Ці... 

На жаль, українська культура мала в минулому й такі парадокси, коли наша еліта, замість того, щоб творити щедеври на радість людям, змушена була, потравивши в тенета НКВС – КДБ, займатися далеко... 

Сю поетку я для себе відкрив восени 2007-го у Кракові. Виглядала дівчиськом, тільки-но вирвавшись із домашньої опіки. Насправді, була молодою жінкою, мамою вже двох майже дорослих дітей. Видала... 

Нова, п’ята за ліком (раніше вже вийшли друком «Дика пташка» (1991), «Вино неможливого» (1996), «При світлі снігів» (2001), «Сім високих небес» (2006) поетична збірка Оксани Шалак дає змогу ще раз... 

Для себе я відкрив  Миколу Маркевича (1804 – 1860), призабутого історика, етнографа і поета, чверть століття тому, придбавши монографію російської дослідниці Євдокії Косачевської про його життя і...