Коли чуєш слово «танго», несамохіть уявляєш собі строгі, скуті й водночас такі щиро-пристрасні рухи танцюристів. Такими будуть, вочевидь, і вірші в новій книжці Тетяни Череп-Пероганич, що... 

Не знаю, чи такі книжечки видаються кожним університетом, в якому є традиція вшановувати відомих діячів політики, культури, мистецтва, науки званням «Почесний професор»? Принаймні, в... 

Іноді поезія здатна пробиватись крізь біль, час і простір, кристалізуючись у вічність. Людина ж може лише наблизити до вічності відведений їй крихітний відрізок життя. Добре, коли він осмислений,... 

Каталін Флореску, один з найвідоміших німецькомовних авторів, на літературних читаннях у Львові влітку 2019 року сказав, що найважливіше в кожному романі – перше речення. Воно має бути настільки... 

«Коли ми з братом були малі, то уявляли собі, що рай – це летюче дуже високо ліжко із цілою купою найкращих книжок. Можна летіти, читати про те, що бачили інші люди, і самому дивитися на землю,... 

«Кругом нас – якась безодня, що їївирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша» (Йонас Льє),  – такою цитатою Євген Лір починає передмову до збірки оповідань «Безодня» Влада Сорда. Яка... 

Мені шалено імпонують самобутні поезії Ірини Баковецької, а особливо бомбезна манера їх виконання – це направду новаторство, до того ж, сміливе. Тому цікаво було ознайомитися і з прозовим дебютом... 

Поезія не поділяється на чоловічу й жіночу. Вона може бути або твоєю, про тебе, для тебе – або не твоєю взагалі.  Однак авторка вже четвертої поетичної збірки Лілія Нечипоренко нагадує нам про... 

Після виходу книги рецензій та статей знаного літературного критика Ігоря Котика «Про перетворення тіла на слово» мені випала честь двічі модерувати її презентацію. І щоразу виринало запитання,... 

Ой був собі такий Іван, Іван-сміхованець, А як собі засвистав, То йшли птахи в танець!   Іван Миколайчук. Небилиці про Івана… 1983.     Спочатку спогад. Наприкінці липня 1986 року я заїхав...